Провадження № 11-кп/803/646/19 Справа № 182/2282/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 квітня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальних проваджень № 12017040340001152, 12017040340001185, 12018040340000205 за апеляційними скаргами прокурора Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, та обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2018 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народилася в м. Анжеро-Судженськ Кемеровської області Російської Федерації, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: - 27.01.2011 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі. 08.04.2014 року звільнена умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 6 днів,
обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України,
В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеності вини та кваліфікації дій обвинувачених, просить вирок суду змінити в частині вирішення цивільного позову, а саме, відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 в частині стягнення солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; в іншій частині вирок залишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку не зазначив ані мотивів, ані підстав, якими він керувався, частково задовольняючи позов ОСОБА_9 в частині стягнення відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 грн..
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 вказує на незгоду з обвинувальним вироком щодо неї.
В доповненні до апеляційної скарги обвинувачена просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене їй покарання, при цьому вказує на те, що вину вона визнала в повному обсязі, щиро кається, активно сприяла розкриттю злочину, на її утриманні перебуває хвора мати, за якою потрібен догляд, крім того, сама вона перебуває на обліку в туберкульозному диспансері з 2011 року, цивільні позови потерпілих сплачені, також на цей час вона неофіційно працевлаштована.
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2018 року: - ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні злочинів та призначено покарання: - за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки; - за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки; - за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; - ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочинів та призначено покарання: - за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; - за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладанням певних обов'язків; також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
Цим же вироком стягнуто: - з ОСОБА_7 на користь ПАТ “Укртелеком” в особі Дніпропетровської філії ПАТ “Укртелеком” - 11527,46 грн.; - з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 900 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 4000 грн..
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 15.01.2017 року, приблизно о 01.00 годині, маючи умисел на викрадення телефонного кабелю, підійшла до низько висячого кабелю, розташованого на опорі між будинками № 38/1 та № 38/2 по вул. Лапинська, який йде до опори розташованої навпроти приміщення Нікопольського лікувально-діагностичного центру по вул. Лапинська, 49 в м. Нікополь, що належить ПАТ «Укртелеком». Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготованого для здійснення кримінального правопорушення секатору, шляхом демонтажу, таємно, умисно, із корисливих мотивів перерізала та викрала 12 метрів телефонного кабелю маркування ТІШ 10x2x0,4 на суму 165,72 грн., а також 12 метрів телефонного кабелю маркування ТПП 20x2x0,4, на суму 264 грн., чим спричинила Нікопольському КЦТ (комбінованому центру телекомунікації) № 526 ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 429,72 грн.. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядилася на власний розсуд.
Крім цього, ОСОБА_7 22.01.2017 року, приблизно о 01.30 годині, маючи умисел на викрадення телефонного кабелю, підійшла до низько висячого кабелю розташованого на опорі навпроти б. № 71 по вул. Лапинська в м. Нікополь до опори, розташованої навпроти б. № 65 по вул. Лапинська в м. Нікополь, що належить ПАТ «Укртелеком». Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготованого для здійснення кримінального правопорушення секатору, шляхом демонтажу, таємно, умисно, повторно, із корисливих мотивів перерізала та викрала 50 метрів телефонного кабелю маркування ТПП 10x2x0,4 на суму 690,50 грн., чим спричинила Нікопольському КЦТ (комбінованому центру телекомунікації) № 526 ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядилася на власний розсуд.
Крім того, 27.01.2017 року ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_8 вчинити крадіжку чужого майна з будинку АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_9 , на що ОСОБА_8 надав добровільну згоду, вступивши з ОСОБА_7 у попередню злочинну змову. Реалізуючи свій злочинний умисел в цей же день, приблизно о 22.00 годині, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , впевнившись в тому, що їх злочинні дії ніким не будуть помічені та викриті, підійшли до літньої кухні, яка знаходиться на території вищевказаного домоволодіння та через незачинені дверцята проникли на дах літньої кухні, звідки таємно, умисно, а ОСОБА_7 повторно, із корисливих мотивів викрали два нікеліровані карнизи, довжиною по 2 м кожний, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з-за будинку, який знаходиться поряд з літньою кухнею, викрали алюмінієвий бак для води ємкістю 500 л. на суму 5 000 грн., який належить потерпілому ОСОБА_9 , чим спричинили останньому матеріальний збиток на вказану суму. Утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Також, ОСОБА_7 02.02.2017 приблизно о 00.30 годині, маючи умисел на викрадення телефонного кабелю, підійшла до низько висячого кабелю розташованого на опорі, яка знаходиться на перехресті вул. Паромна - вул. Лапинська, ближче до б. № 101 по вул. Лапинська в м. Нікополь, що належить ПАТ «Укртелеком». Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготованого для здійснення кримінального правопорушення секатору, шляхом демонтажу, таємно, умисно, повторно, із корисливих мотивів перерізала та викрала 36 метрів телефонного кабелю маркування ТПП 10x2x0,4 на суму 497,16 грн., чим спричинила Нікопольському КЦТ (комбінованому центру телекомунікації) № 526 ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядилася на власний розсуд.
Крім цього, 02.02.2017 року приблизно о 22.00 годині, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , перелізли через паркан та потрапили на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів вчинили крадіжку різного майна, яке перебувало на території цього домоволодіння, чим спричинили останньому матеріальний збиток на загальну суму 7 410 грн.. Утримуючи викрадене майно при собі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Також ОСОБА_7 05.02.2017 року, приблизно о 01.00 годині, маючи умисел на викрадення телефонного кабелю, підійшла до низько висячого кабелю, який знаходився на опорі, яка розташована на перехресті вул. Паромна - вул. Троїцького Повстання, ближче до будинку № 103/а по вул. Троїцького Повстання в м. Нікополь, що належить ПАТ «Укртелеком». Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготованого для здійснення кримінального правопорушення секатору, шляхом демонтажу, таємно, умисно, повторно, із корисливих мотивів перерізала та викрала 76 метрів телефонного кабелю маркування ТПП 20x2x0,4 на суму 1672 грн., чим спричинила Нікопольському КЦТ (комбінованому центру телекомунікації) № 526 ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядилася на власний розсуд.
Також ОСОБА_7 15.02.2017 року приблизно о 01.00 годині, маючи умисел на викрадення телефонного кабелю, підійшла до низько висячого кабелю, який звисав з опори розташованої навпроти будинку № 87 по вул. Сагайдачного в м. Нікополь, інший кінець кабелю був зрізаний та знаходився на землі, що належить ПАТ «Укртелеком». Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготованого для здійснення кримінального правопорушення секатору, шляхом демонтажу, таємно, умисно, повторно, із корисливих мотивів перерізала та викрала 50 метрів телефонного кабелю маркування ТПП 10x2x0,4 на суму 690,50 грн., чим спричинила Нікопольському КЦТ (комбінованому центру телекомунікації) № 526 ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вказану суму. Викраденим майном ОСОБА_7 розпорядилася на власний розсуд.
15.01.2018 року, ОСОБА_8 знаходився у будинку АДРЕСА_4 , де в нього виник злочинний умисел на таємне викрадення паспорту у ОСОБА_11 .. Так, ОСОБА_8 , 15.01.2018 року приблизно о 13.00 год., з метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, розуміючи те, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_11 вийшла з будинку, з шухляди шафи у спальній кімнаті таємно незаконно, заволодів паспортом громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_11 номер НОМЕР_1 . З місця вчинення злочину ОСОБА_8 зник, викраденим документом розпорядився на власний розсуд.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка не підтримала апеляційну скаргу прокурора та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої, обвинувачену, які підтримала доповнення до своєї апеляційної скарги, та просила їх задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченої підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за кримінальним законом та доведеність їх вини в апеляційних скаргах не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги обвинуваченої щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, колегія суддів виходить з такого.
Що стосується виду та розміру призначеного обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, то при його призначенні судом першої інстанції були враховані: тяжкість скоєних обвинуваченою злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, середнього та невеликого ступеню тяжкості; дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо; обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів; обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Колегія суддів вважає, що вказані обвинуваченою в апеляційній скарзі обставини не можуть бути підставами для призначення їй покарання із застосуванням ст.ст. 75, 69 КК України, оскільки, враховуючи тяжкість вчинених обвинуваченою злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, наявність судимості, виправлення ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Також, посилання ОСОБА_7 на те, що на її утриманні перебуває хвора мати та щодо сплати потерпілому ОСОБА_9 завданої шкоди, не можуть бути взяті до уваги, оскільки в матеріалах провадження відсутні документи на підтвердження цих фактів.
Між тим, колегія суддів вважає, що такими, що заслуговують на увагу, є доводи ОСОБА_7 про сплату шкоди, спричиненої ПАТ “Укртелеком”, та судових витрат.
До суду апеляційної інстанції обвинуваченою надана квитанція щодо сплати 11 527,46 грн. ПАТ “Укртелеком” в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Таким чином, на думку колегії суддів ті обставини, що обвинувачена визнала свою вину в повному обсязі, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, що віднесено судом до пом'якшуючих покарання обставин, виплатила завдану ПАТ “Укртелеком” шкоду в повному обсязі, відсутні обставини, що обтяжують її покарання, а також враховуючи стан здоров'я обвинуваченої, є підставою для пом'якшення ОСОБА_7 покарання за ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, а також з урахуванням ст.70 КК України, оскільки призначене покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, що відповідно до п.1 ч.1 ст.408 КПК України є підставою для зміни вироку та часткового задоволення апеляційної скарги обвинуваченої.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо порушень, допущених судом при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності вини вказаної особи.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Так, у вироку суду встановлено вину ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у вчиненні злочину, де потерпілим є ОСОБА_9 , які вирок в частині стягнення з них моральної шкоди не оскаржують, також з'ясовано думку потерпілого щодо поданого ним цивільного позову, який він підтримує у зв'язку із вчиненим злочином щодо нього, а тому на підставі зазначеного суд дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 4000 гривень, що відповідає вимогам розумності і справедливості.
Інших доводів щодо неправильного вирішення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_9 прокурором не надано, а тому вимоги апеляційної скарги про зміну вироку та відмову у задоволенні позовних вимог є необгрунтованими.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2018 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2018 року - задовольнити частково.
Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2018 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 -змінити в частині призначеного ОСОБА_7 покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженою: - за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; - за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців; - за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно вважати засудженою ОСОБА_7 до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4