Справа №173/177/19
Провадження №2/173/513/2019
02 квітня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В.
За участю позивача - ОСОБА_1
Третьої особи - ОСОБА_2І
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
22.01.2019 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4В .
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2019 року відкрите провадження по справі. Справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін на 01.03.2019 року.
01.03.2019 року постановлена ухвала про призначення справи за правилами загального провадження та залучено до у часті в розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору іншого спадкоємця ОСОБА_2 справу призначено до розгляду на 02.04.2019 року.
Відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити йому додатковий строк, достатній для прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла 06.08.2017 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: 06.08.2017 року померла його мати ОСОБА_5.
Він проживав окремо від матері і лише в кінці 2018 року дізнався, що мати залишила йому в спадщину земельну ділянку (пай 110) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.0847 га., що розташована на території ОСОБА_3 селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. До теперішнього часу дана частина спадщини ніким не прийнята.
Спадкова земельна ділянка належала його матері на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 179767, виданого районним відділом земельних ресурсів Верхньодніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області 18 липня 2005 року.
15.01.2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу від 15.01.2019 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що й стало причиною звернення до суду.
В підготовчому судовому позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснивши, що в позовній заяві викладені всі обставини справи та наведені доводи на їх обґрунтування.
Відповідач, представник ОСОБА_3 селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав, будь-яких заперечень проти задоволення позовних вимог не надав.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу в судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином письмових пояснень суду не надала.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2І,, в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечує проти їх задоволення, пояснивши, що усвідомлює наслідки встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини та не заперечує проти того, щоб позивач успадкував майно, яке йому заповіла їх мати.
Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, 06.08.2017 року померла мати позивача ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження позивача
За життя ОСОБА_5, залишила заповіт, яким залишила позивачу в спадщину земельну ділянку (пай 110) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.0847 га., що розташована на території ОСОБА_3 селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Спадкова земельна ділянка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 179767, виданого районним відділом земельних ресурсів Верхньодніпровської райдержадміністрації Дніпропетровської області 18 липня 2005 року, що підтверджується копією заповіту та копією Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку.
Таким чином позивач є спадкоємцем за заповітом та бажає прийняти спадщину після смерті ОСОБА_5
15.01.2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва після матері ОСОБА_5 Однак, постановою приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу від 15.01.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови нотаріуса.
З наведеного вище судом встановлено, що порушені права позивача щодо прийняття спадщини. Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення її його порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме визнання причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.
Так, відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини в зв'язку з тим, що про існування заповіту дізнався лише наприкінці 2018 року так як померлою проживав за різними адресами. А також позивачем надана медична довідка відповідно до якої позивач з 03.02.2018 року по 09.02.2019 року перебував на амбулаторному лікуванні.
Судом оглянута спадкова справа, відкрита після смерті ОСОБА_5П,. з якої встановлено, що іншу земельну ділянку ОСОБА_5, заповіла своїй донці ОСОБА_2 Таким чином ОСОБА_2, є іншим спадкоємцем за заповітом, але іншого майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5
В судовому засіданні інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_2І,, не заперечувала проти встановлення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.
За наведених вище обставин, на думку суду причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачем суд вважає поважними та вважає за потрібне визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачу тривалістю в три місяців з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Понесені позивачем витрати по сплату судового збору суд, вважає за можливе покласти на позивача, так як не вбачається вини відповідача у порушенні прав позивача.
На основі ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для подання заяви прийняття спадщини після померлої 06 серпня 2017 року матері ОСОБА_5, тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений: 12.04.2019 року.
Суддя Петрюк Т.М
Зареєстроване: 12.04.2019 року
Оприлюднене: 12.04.2019 року
Дата набрання законної сили: 14.05.2019 року