Справа № 132/1196/19
6/132/46/19
Ухвала
Іменем України
09 квітня 2019 року Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
08.04.2019 року на адресу суду надійшло подання старшого державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
В судове засідання представник Калинівського районного відділу ДВС не з'явився, однак від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд подання за її відсутності.
Дослідивши матеріали подання, достовірно встановлено наступне. На виконанні у Калинівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження №58220144 від 28.01.2019 року до якого входять:
виконавче провадження №57997168 з примусового виконання виконавчого листа №132/3050/15-к, виданого 26.12.2018 року Вінницьким міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 6126 грн. витрат на поховання та на купівлю надгробного пам'ятника, що буде складати в рівних частках по 3063 грн. на кожного та 400000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, що буде складати в рівних частках по 200000 грн. на кожного;
виконавче провадження №57997294 з примусового виконання виконавчого листа №132/3050/15-к, виданого 26.12.2018 року Вінницьким міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 6126 грн. витрат на поховання та на купівлю надгробного пам'ятника, ща буде складати в рівних частках по 3063 грн. на кожного та 400000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, що буде складати в рівних частках по 200000 грн. на кожного;
виконавче провадження №58122092 з примусового виконання виконавчого листа №132/3050/15-к, виданого 26.12.2018 року Вінницьким міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 5659,98 грн. витрат на експертизу. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_2
04.01.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно. А також попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржнику копія постанови вручена під розписку 09.01.2019 року, про що свідчить його підпис на супровідному листі №59/15.6-25 від 04.01.20189 року. Однак боржником рішення не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання всупереч вимогам ч.5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» не вчинено.
Згідно відповідей ДФС та ПФУ, боржник офіційно не працює, тому державним виконавцем було запропоновано йому ситати на облік в районний центр зайнятості, проте останній даною можливістю не скористався.
Під час виконання рішення суду державним виконавцем було вжито заходів щодо примусового виконання рішення та встановлено, що майна на яке можливо звернути стягнення за боржником не зареєстровано.
Впродовж здійснення вищевказаного виконавчого провадження було встановлено, що боржник у добровільному порядку рішення не виконує, а в разі його виїзду за кордон буде неможливим або ускладненим виконати вищезазначене рішення.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Державний виконавець довів суду факт ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду від 12.11.2018 року.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне подання старшого державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1 задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» №3857 від 10.12.2015 року, ст.ст. 259, 260, 441 ЦПК України, -
Подання задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду від 12.11.2018 року.
Виконання ухвали суду покласти на Державну прикордонну службу України (м. Київ, вул. Володимирська, 26 ).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.