ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/591/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання - Безпалюк А.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2019 р.
по справі № 923/591/18
за заявою Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверленд Ко ЛТД" м. Херсон
про визнання банкрутом
суддя суду першої інстанції: Сулімовська М.Б.
час та місце постановлення ухвали: 16.01.2019 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області,
повний текст складено та підписано: 21.01.2019 р.
за участю представників сторін:
від Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі: Кромп О.П.
від арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область: особисто.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2019 р. по справі № 923/591/18 та призначено її до розгляду. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
17.12.2018 р. арбітражний керуючий Мачульний Олександр Іванович Чернігівська область звернувся до Господарського суду Херсонської області з клопотанням про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 32 185, 94 грн. та здійснених ним витрат в розмірі 6 228, 11 грн. за період з 01.08.2018 р. по 10.12.2018 р. за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверленд Ко ЛТД" м. Херсон.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.01.2019 р. клопотання арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область задоволено частково, затверджено звіт розпорядника майна про нарахування та виплату основної грошової винагороди в сумі 25 700,66 грн. та здійснених ним витрат в розмірі 6 178,11 грн. за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 01.08.2018 р. по 10.12.2018 р.
Стягнуто з Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на користь арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область основну грошову винагороду в сумі 25 700,66 грн.
Зменшуючи розмір основної грошової винагороди на суму 6 485,28 грн., місцевий господарський суд послався на неналежне виконання арбітражним керуючим Мачульним Олександром Івановичем Чернігівська область повноважень в процедурі розпорядженням майном.
Не погодившись з наведеною ухвалою в частині зменшення основної грошової винагороди, арбітражний керуючий Мачульний Олександр Іванович Чернігівська область звернувся до Південно - західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в цій частині скасувати та стягнути з Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі основну грошову винагороду арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 01.08.2018 р. по 10.12.2018 р. у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог арбітражний керуючий зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з порушенням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Головне управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі в поданому до суду апеляційної інстанції відзиві заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просить суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.
За результатами розгляду матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область підлягає задоволенню за наступними підставами.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (в редакції від 19.01.2013 р.), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства та має право, зокрема на отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені умови винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до приписів наведеної норми арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає з дня фактичного надходження до боржника стягнутих на його користь активів чи їх частини, які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, або з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу.
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Отже, законодавчо встановлено обов'язкова оплата послуг арбітражного керуючого, порядок призначення виплат, а також мінімальний та максимальний їх розмір.
Крім того, арбітражному керуючому підлягають відшкодуванню витрати пов'язані із здійсненням його діяльності на підставі звіту затвердженого комітетом кредиторів та ухвалою суду.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, відмовляючи арбітражному керуючому Мачульному Олександру Івановичу Чернігівська область у стягненні основної грошової винагороди в сумі 6 485,28 грн., місцевий господарський суд послався на неналежне та неповне виконання арбітражним керуючим своїх повноважень процедурі розпорядження майном боржника, що стосується порядку скликання загальних зборів та засідання комітету кредиторів та проведення аналізу фінансового становища банкрута, як то передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Суд апеляційної інстанції з таким висновком Господарського суду Херсонської області погодитись не може, оскільки Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме абз. 2 ч. 6 ст. 115 встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.
Крім того, місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що: «грошова винагорода розпорядника майна нарахована у розмірі двох мінімальних заробітних плат», тобто у розмірі, що встановлений Законом.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів п. 1 абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), покладених на нього обов'язків має наслідком усунення такого арбітражного керуючого, а не позбавлення його грошової винагороди.
Разом з тим, комітетом кредиторів не приймалось рішення щодо звернення до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область від виконання обов'язків розпорядника майна, а навпаки на засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 10.12.2018 р. було погоджено звіт розпорядника майна про нарахування і виплату йому грошової винагороди в сумі 32 185,94 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Херсонської області від 16.01.2019 р. в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Мачульного О.І. про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди в сумі 6 485,28 грн. підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 - 282 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2019 р. по справі № 923/591/18 в частині відмови у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Мачульного О.І. про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди в сумі 6 485,28 грн. скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким клопотання арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича Чернігівська область в частині затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди в сумі 6 485,28 грн. задовольнити.
Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75) на користь арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича (свідоцтво арбітражного керуючого №1019 від 03.07.2013р., ідентифікаційний код: НОМЕР_1, ) - 6 485,28 з оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверленд Ко ЛТД" м. Херсон з 01.08.2018 р. по 10.12.2018 р.
В іншій частині ухвалу Господарського суду Херсонської області від 16.01.2019 р. по справі № 923/591/18 залишити без змін.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2019 р.
Головуючий суддя: Л. В. Лавриненко
Судді: О.Ю. Аленін
І.Г. Філінюк