ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
10 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/921/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
За участю представників учасників справи:
від ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” - адвокат ОСОБА_1
від КЖЕП Миколаївської міської ради “Зоря” - директор ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018
по справі №915/921/18
за позовом Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради “Зоря”
про стягнення заподіяних збитків у розмірі 1732444,85 грн.
У серпні 2018 Приватне акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради “Зоря” (далі - КЖЕП ММР “Зоря”) в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму заподіяних збитків у розмірі 1 732 444,85 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” зазначено, що 25.10.2016 ним здійснено підключення буд.№263 по пр. Центральному у м.Миколаєві до системи централізованого опалення.
При перевірці внутрішньоквартальних теплових мереж працівниками ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” 02.11.2016 виявлено аварійний підтоп теплової камери ТК221/6-1 та встановлено, що витік теплоносія відбувається зі сторони внутрішньоквартальних теплових мереж до буд.№263 по пр.Центральному у м.Миколаєві, які знаходяться на балансі відповідача.
Позивач письмово та телефонограмами вимагав від відповідача усунення дефектів на тепловій мережі до житлових будинків №№261, 263 та 265 по просп.Центральному у м.Миколаєві.
06.12.2016 та 10.12.2016 з метою встановлення об'єму понаднормового витоку теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК221/6-1 до житлового будинку №263 по пр.Центральному в м.Миколаєві (місце прориву мережі), здійснено відключення зазначеної ділянки від теплопостачання. За результатами проведеної роботи складено акт від 10.12.2016 в двох екземплярах (для кожної сторони). Згідно акта об'єм витоку теплоносія на зазначеній ділянці склав 17 тон за годину.
На підставі акту від 10.12.2016 проведено розрахунок понаднормового витоку теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК221/6-1 до житлового будинку №263 по пр.Центральному в м.Миколаєві за період з 03.11.2016 по 10.12.2016, за яким об'єм витоку хімічно очищеної води склав 15198 тон, кількість тепла з витоком - 819 Гкал.
29.12.2016 на адресу відповідача направлено рахунок №3193 за теплову енергію спожиту в грудні 2016 року, акт прийому-передачі теплової енергії у грудні 2016 року, акт про витік теплоносія від ТК221/6-1 на внутрішньоквартальних мережах, розрахунок кількості витоку теплоносія та теплової енергії з витоком за період з 03.11.2016 по 10.12.2016, припис щодо усунення витоку теплоносія від 03.11.2016, копія телефонограм щодо усунення витоку теплоносія від 05.11.2016, копії діаграм що підтверджують витік теплоносія.
Позивач стверджує, що розмір збитків ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” за понаднормовий витік теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК-221/6-1 до житлового будинку №263 по просп.Центральному в м.Миколаєві за період з 03.11.2016 по 10.12.2016 склав 1732444,85 грн.
Посилаючись на положення ч.1 ст.174, ст.ст.224, 225 ГК України, ст.1, п.6 ч.2 ст.24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, п.п.6.3.3, 6.3.4, 6.3.76 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007, позивач стверджує, що вищезазначена теплова мережа знаходилась на балансі та обслуговуванні відповідача, тому відповідальність за її експлуатацію та відшкодування збитків завданих понаднормовим витоком теплоносія повинен нести відповідач - КЖЕП ММР “Зоря”.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у задоволенні позову відмовлено.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції, посилаючись на подані сторонами докази, зазначив, що в період з 03.11.2016 по 10.12.2016, за який позивачем проведено розрахунок понаднормового витоку теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК221/6-1 до житлового будинку №263 по пр.Центральному в м.Миколаєві, КЖЕП ММР “Зоря” не було власником або балансоутримувачем вказаної теплотраси.
Таким чином, на думку суду першої інстанції, не доведеним є факт завдання шкоди позивачу саме відповідачем як особою, яка повинна відповідати за завдану шкоду.
До того ж, місцевим господарським судом відзначено, що самим позивачем в позовній заяві зазначено та підтверджено його ж актом від 10.12.2018 про вжиття ним заходів 06.12.2018 та 10.12.2018 щодо відключення зазначеної ділянки в ТК221/6-1 від теплопостачання, після чого витрати підживлювальної води за показниками приладу обліку ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” зменшувалися, а при підключенні вказаної ділянки до теплопостачання витрати підживлювальної води збільшувались.
Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач мав можливість з моменту виявлення витоку теплоносія (02.11.2016) власними силами здійснити відключення зазначеної ділянки в ТК221/6-1 для здійснення ремонтних робіт та усунення витоку теплоносія, чим уникнути понесення збитків в розмірі заявленому до стягнення. Натомість, позивач протягом більш ніж місяця (з 02.11.2016 по 10.12.2016) лише констатував факт здійснення такого витоку та не вживав жодних заходів щодо його усунення, а тому шкода була завдана саме внаслідок бездіяльності самого ж позивача.
Не погодившись з означеним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 р. у справі № 915/921/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача на користь позивача суму заподіяних збитків у розмірі 1 732 444,85 грн.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим в зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також ухваленням з порушенням норм матеріального та процесуального права, з наступних підстав.
Так апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що станом на час проведення позивачем розрахунку понаднормового витоку теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК 221/6-1 до житлового будинку № 263 по проспекту Центральному в м. Миколаєві, відповідач не був власником або балансоутримувачем вказаної теплотраси.
Проте скаржник вважає такий висновок суду помилковим, оскільки 25.10.2016 позивачем на підставі наряду та договору № 5008 від 19.10.2016 р. про забезпечення передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води зовнішніми та внутрішньобудинковими тепловими мережами і розмежування відповідальності сторін при наданні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснено підключення будинку № 263 по пр. Центральному у м. Миколаєві до системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Зазначений договір, як стверджує апелянт, підтверджує факт балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплової мережі між ОСББ «Центральний 263», ОСОБА_3 «Миколаївська ТЕЦ» та КЖЕП ММР «Зоря».
Балансова належність внутрішньоквартальної теплової мережі до будинку № 263 по проспекту Центральний, за твердженням апелянта, підтверджується також додатком № 1 до вищезазначеного договору №5008 від 19.10.2016 - актом про розмежування балансової належності теплових мереж/систем та експлуатаційної відповідальності сторін та картою прибудинкової території будівель по проспекту Центральний № 261, № 263, № 265.
Також, за посиланням апелянта, згідно листа відповідача від 25.06.2013 р. вих. № 3-245 внутрішньоквартальна теплова мережа до будинку № 263 по проспекту Центральний - 156 п/м перебуває на балансі відповідача. В зазначеному листі відповідачем чітко зазначено, що саме він є балансоутримувачем зазначеної внутрішньоквартальної теплової мережі.
Отже, апелянт вважає, що внутрішньоквартальна теплова мережа від ТК-221/6-1 до житлового будинку № 263 по проспекту Центральний в м. Миколаєві на період аварійного витоку теплоносія знаходилась на балансі та обслуговуванні відповідача.
З огляду на що, а також з урахуванням приписів ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 6.3.3., 6.3.76. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України 14.02.2007 р. № 71, саме відповідач має нести відповідальність за понаднормовий витік теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК-221/6-1 до житлового будинку № 263 по проспекту Центральний в м. Миколаєві та відшкодувати завдані збитки.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №915/921/18 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018, а також доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/921/18 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 призначено справу до розгляду на 19.03.2019.
22.02.2019 Південно-західними апеляційним господарським судом отримано матеріали справи №915/921/18.
01.03.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
В своїх запереченнях відповідач зазначає, що повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, що прийнято із додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Так відповідач вважає безпідставним посилання скаржника на договір №5008 від 19.10.2016, оскільки він є двостороннім на укладений між ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» та ОСББ «Центральний 263», тобто без участі відповідача.
Як стверджує відповідач, будинок по проспекту Центральному, 263 був списаний з балансу відповідача 01 липня 2016 року. Тобто на момент витоку теплоносія відповідальність за мережі, що підходять до будинку мав нести постачальних (ПАТ «Миколаївська ТЕЦ») та споживач - ОСББ «Центральний, 263», який визнаний балансоутримувачем.
Посилання апелянта на те, що на схемі мереж зазначеній в Додатку 1 до Договору №5008 від 19.10.2016 року визначено балансову належність мереж до КЖЕП ММР «ЗОРЯ» є, на думку відповідача, недостовірним, оскільки даний Акт розмежування балансової належності мереж не передавався до підприємства відповідача з метою врегулювання належності мереж та належного погодження.
Також, за твердженням відповідача, на зазначеному акті розмежування балансової належності мереж відсутній підпис керівника сторони зазначеного договору, а саме виконавця послуг ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», та відсутні дати складання вказаної схеми, що на думку відповідача, унеможливлює встановлення набрання вказаною схемою чинності як документу.
До того ж, як зазначає відповідач, що згідно до п. 6.3. Статуту КЖЕП ММР «ЗОРЯ» повноваженим представником підприємства, який має право ставити підпис на будь-яких договорах, листах, план-схемах, тощо, є лише директор підприємства. Будь-які інші працівники підприємства не мають право підпису таких документів, а тому їх підпис не створює правових наслідків.
Відповідач також відзначає, що наявними матеріалами справи підтверджується, що позивач мав можливість з моменту виявлення витоку теплоносія власними силами здійснити відключення зазначеної ділянки для здійснення ремонтних робіт та усунення витоку теплоносія, чим уникнути понесення збитків в розмірі заявленому до стягнення. Натомість, позивач протягом більш ніж місяця лише констатував факт здійснення такого витоку та не вживав жодних заходів щодо його усунення, а тому шкода була завдана саме внаслідок бездіяльності самого позивача.
Щодо посилання апелянта на лист № 3-245 від 25.06.2013 року, щодо внутрішньоквартальної теплової мережі - 156 п/м, відповідач відзначає, що даний лист стосувався внутрішньої мереж, між будинками 263 та 265 по проспекту Центральному, а не мережі, на якій стався витік теплоносія. А оскільки станом на 2013 рік відповідач обслуговував житлові будинки № 261, 263, 265 по проспекту Центральному, відповідач був вимушений витрачати кошти на забезпечення теплопостачання до обслуговуваних будинків, й направив позивачу зазначеного листа з метою забезпечення належного рівня обслуговування теплових мереж, які на той час були безхазяйними.
Відповідач також відзначає, що розрахунок вартості збитку здійснювався на підставі акту від 10.12.2016 в якому помилково, на думку відповідача, абонентом вказано КЖЕП ММР «ЗОРЯ», хоча з 19.10.2016 р., абонентом згідно Договору №5008 було ОСББ «Центральний, 263».
Окрім того, як відзначає відповідач, до складання Акту від 10.12.2016 року позивач не залучив споживача згідно вищевказаного договору, а саме ОСББ «Центральний, 263», також не було залучено ні представників Департаменту Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради ні представників Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради.
Під складеним актом, як стверджує відповідач, стоять підписи лише працівників позивача, а тому такий акт не відображає об'єктивні обставини та не може слугувати належним доказом понесених збитків. На момент виникнення аварійної ситуації, за твердженням відповідача, балансоутримувачем й абонентом за адресою проспект Центральний, 263, було створене співвласниками ОСББ. Підтвердженням даного факту є Наряд від 25.10.2016 року, щодо підключення зазначеного будинку до теплопостачання, де споживачем (балансоутримувачем) зазначено ОСББ «Центральний, 263».
Відповідач вважає, що доказом того, що аварійна теплотраса ніколи не знаходилась на його балансі є розпорядження в. о. начальника Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради № 354р від 15.09.2010 з додатками до нього, а також бухгалтерські звітності за 2015-2016 роки, а саме баланс підприємства та (форма 1. 2. 5 балансу) в яких перелічуються основні засоби, що обліковуються на підприємстві.
19.03.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано додаткові пояснення від ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” в яких позивач зазначає, що розпорядженням управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про передачу КЖЕП ММР «Зоря» об'єктів житлового фонду та об'єктів комунального призначення, була здійсненна передача основних засобів (інженерно-технічні мережі, об'єкти благоустрою, тощо) згідно з актом приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва.
Розпорядженням управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про передачу житлового комплексу на баланс ОСББ «Центральний 263», КЖЕП ММР «Зоря» передано на баланс ОСББ «Центральний 263» лише житловий комплекс за адресою пр. Центральний, 263.
Як стверджує позивач, згідно з листом відповідача від 25.06.2013 внутрішньоквартальна теплова мережа будинку №263 по просп. Центальний - 156 п/м перебуває на балансі відповідача. В зазначеному листі відповідачем, за твердженням позивача, чітко зазначено, що саме він є балансоутримувачем зазначеної внутрішньоквартальної теплової мережі.
У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі №915/921/18 оголошено перерву до 10.04.2019 о 12:00.
Повноважних представників ОСОБА_3 "Миколаївська ТЕЦ" про оголошення перерви було повідомлено у судовому засіданні під розписку.
Повноважний представник Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради “Зоря” у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 повідомлено Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради “Зоря” про розгляд справи №915/921/18 - 10.04.2019.
09.04.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано від відповідача заперечення на подані позивачем пояснення в яких КЖЕП ММР «ЗОРЯ» зазначає, що позивач невірно трактує зазначені в розпорядженні в. о. начальника Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради № 354р від 15.09.2010 року поняття, так як інженерно-технічні мережі, про які йде мова у розпорядженні, це ті мережі, які знаходяться у багатоквартирному житловому будинку, тобто внутрішньобудинкові. Відповідач також зауважує, що він надав суду повний перелік майна, яке було передано до комунальної власності територіального громади міста Миколаєва. Так в додатку до вказаного розпорядження визначено виключний переліку майна, в тому числі й інструмент, зварювальні апарати, та інше, навіть малоцінне майно, а тому передача мереж без їх зазначення у переліку, визначення їх вартості та найменування є неможливою.
Відповідач також відзначає, що посилання позивача на лист № 3-245 від 25.06.2013 року, щодо внутрішньоквартальної теплової мережі - 156 п/м, є викривленням фактичних обставин, в зв'язку з тим, що даний лист стосувався внутрішньої мережі між будинками 263 та 265 по проспекту Центральному, а не мережі, на якій стався витік теплоносія. А оскільки станом на 2013 рік відповідач обслуговував житлові будинки № 261, 263, 265 по проспекту Центральному, він був вимушений витрачати кошти на забезпечення теплопостачання до обслуговуваних будинків, й направив позивачу зазначеного листа з метою забезпечення належного рівня обслуговування теплових мереж, які на той час були безхазяйними.
У судовому засіданні від 10.04.2019 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою на наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких не погоджується із доводами апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, Розпорядженням в.о. начальника Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №354р від 15.09.2010 з додатками до нього ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” передало КЖЕП ММР “Зоря” об'єкти житлового фонду та об'єкти комунального призначення, які прийняті до комунальної власності територіального громади м.Миколаєва. Згідно додатку №1 до вказаного розпорядження “Перелік основних фондів, які знаходяться на балансі ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” та підлягають передачі в комунальну власність міста” КЖЕП ММР “Зоря” передано на баланс в тому числі й житловий будинок по просп.Леніна (на даний час Центральний), буд.263.
Листом за підписом директора КЖЕП ММР «ЗОРЯ» на ім'я директора ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” від 25.06.2013 №3-245 повідомлено, що на балансі КЖЕП ММР «ЗОРЯ» перебувають 5385 п/м (2 нитки) внутрішньоквартальних мереж: вул. Південна, 70 - 254 п/м, від 230 до ТК ж/д Південна, 54/3 - 340 п/м, пр. Леніна, 263 - 156 п/м, зовнішні теплові мережі від К « 30» до К « 39» - 1155 п/м, зовнішні теплові мережі 1 та 2 кварталів - 3480 п/м. У листі зазначено, що КЖЕП ММР «ЗОРЯ» несе великі затрати, не передбачені тарифом, на утримання внутрішньоквартальних теплових мереж, у тому просить взяти на обслуговування вищевказані теплові мережі.
Розпорядженням Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради від 24.06.2016 за №228-Р «Про передачу на баланс об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Центральний 263» житлового комплексу про пр. Центральному, 263» вирішено КЖЕП ММР “Зоря” передати на баланс ОСББ «Центральний 263» житловий комплекс за адресою пр. Центральний, 263, рік введення до експлуатації 1985, балансова вартість 21350736,90 грн., сума зносу 13798328,48 грн., залишкова вартість (станом на 01.07.2016) 7552408,42 грн., КЖЕП ММР “Зоря” і ОСББ «Центральний 263» передачу вищезазначеного житлового комплексу виконати згідно з вищезазначеним Порядком, оформити актом приймання-передачі, один примірник якого надати до управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради.
29.06.2016 між КЖЕП ММР “Зоря” і ОСББ «Центральний 263» було складено та підписано Акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс.
19.10.2016 між Публічним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” (виконавець послуг) та ОСББ “Центральний” (балансоутримувач) укладено договір №5008 про забезпечення передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води зовнішніми та внутрішньо-будинковими тепловими мережами, і розмежування відповідальності сторін при наданні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за умовами якого балансоутримувач зобов'язується забезпечити належні умови для передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води трубопроводом із точки розмежування балансової приналежності до вводу у будівлю та внутрішньо-будинковими мережами, що знаходяться на його балансі або утриманні при наданні виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживача цих послуг, у будинку №263 по вул. Центральній у м. Миколаєві. Балансоутримувач зобов'язується утримувати трубопровід із точки розмежування балансової приналежності до вводу у будівлю, внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, забезпечувати тепловий баланс будинку, зокрема утеплення місць загального користування. Балансоутримувач виконує роботи відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Межа розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності щодо технічного обслуговування мереж визначається, зокрема актом розподілу балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до наряду на підключення до системи опалення 25.10.2016 ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ”, на підставі рішення Виконкому Миколаївської міської ради №2708 від 17.10.2016, здійснено підключення буд.№263 по пр.Центральному у м.Миколаєві до системи централізованого опалення. Вказаний наряд складено у двосторонньому порядку та підписаний представником ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” та представником абонента - ОСББ “Центральний 263”.
За твердженням позивача, 02.11.2016 при перевірці внутрішньоквартальних теплових мереж, працівниками ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” виявлено парування в тепловій камері ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ”. При детальному досліджені виявлено, що аварійний підтоп теплової камери 221/6-1 та витік теплоносія відбувається зі сторони внутрішньоквартальних теплових мереж до будинку №263 по пр. Центральному в м. Миколаєві.
03.11.2016 та 06.11.2016 позивачем вручено відповідачу приписи з вимогою усунення дефектів на тепловій мережі від ТК221/6-1 до житлових будинків №№261, 263 та 265 по пр.Центральному у м.Миколаєві, які були встановлені працівниками ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” 02.11.2016.
10.12.2016 представниками ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” в односторонньому порядку складено акт від 10.12.2016, в якому встановлено, що 06.12.2016 та 10.12.2016 з метою встановлення об'єму понаднормового витоку теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК221/6-1 до житлового будинку №263 по пр.Центральному в м.Миколаєві, представниками позивача ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” здійснювались відключення зазначеної ділянки в ТК221/6-1 від теплопостачання після чого витрати підживлювальної води за показниками приладу обліку ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” 06.12.2016 зменшувався з 78 т/год до 61 т/год, а 10.12.2016 - з71 т/год до 55 т/год. До того ж, в акті зафіксовано, що при підключенні вказаної ділянки до теплопостачання 06.12.2016 витрати підживлювальної води збільшувались з 61 т/год до 78 т/год. Також в акті зафіксовано, що об'єм витоку теплоносія на зазначеній ділянці склав 17 тон за годину.
На підставі вказаного акту від 10.12.2016 позивачем проведено розрахунок понаднормового витоку теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК221/6-1 до житлового будинку №263 по пр.Центральному в м.Миколаєві за період з 03.11.2016 по 10.12.2016, за яким об'єм витоку хімічно очищеної води склав 15198 тон, кількість тепла з витоком - 819 Гкал, та розрахунок завданих збитків за понаднормовий витік теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК-221/6-1 до житлового будинку №263 по просп.Центральному в м.Миколаєві за період з 03.11.2016 по 10.12.2016 в сумі 1732444,85 грн.
Листом від 29.12.2016 за №10-01/1998 позивачем на адресу відповідача направлено рахунок №3193 за теплову енергію спожиту в грудні 2016, акт прийому-передачі теплової енергії у грудні 2016, акт про витік теплоносія від ТК221/6-1 на внутрішньоквартальних мережах, розрахунок кількості витоку теплоносія та теплової енергії з витоком за період з 03.11.2016 по 10.12.2016, припис щодо усунення витоку теплоносія від 03.11.2016, копія телефонограм щодо усунення витоку теплоносія від 05.11.2016, копії діаграм що підтверджують витік теплоносія.
Листом №3-10 від 12.01.2017 відповідач підтвердив отримання рахунку №3193 за теплову енергію спожиту в грудні 2016 року та повідомив позивача про те, що теплотраси, по яким подається теплоносій в будинки №261, 263, 265 по пр.Центральному, не обліковуються на балансі КЖЕП ММР “Зоря” та взагалі не знаходились на балансі жодної установи. КЖЕП ММР “Зоря” повідомив, що в грудні 2016 року, відповідно до рішення Виконкому Миколаївської міської ради, теплотраси були прийняті на баланс Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради та згідно до додаткової угоди до договору оренди №59 та акту прийому-передачі №57 від 26.12.2016 передані на баланс ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”. В зв'язку з чим, відповідач просив виключити з рахунку об'єкти, які не знаходяться та ніколи не були на його балансі.
У зв'язку із невизнанням відповідачем та не сплатою суми нарахованих позивачем збитків, ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” звернулось до суду з даним позовом.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
За змістом заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача завдані останнім збитки та в обґрунтування яких посилається на приписи ст.ст. 224, 225 ГК України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди за наявності правопорушення, що потягло її виникнення (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, перш за все, необхідно з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
При цьому, необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо відшкодування позадоговірної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем відсутні договірні правовідносини.
Що в свою чергу унеможливлює застосування судом положень ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України при розгляді даної справи.
Приписами статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, є зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
Приписами ст. 74 ГПК України на сторін покладено обов'язок доведення тих обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За твердженням позивача, стягувані збитки є вартістю за понаднормовий витік теплоносія на внутрішньоквартальній тепловій мережі від ТК-221/6-1 до житлового будинку №263 про пр. Центральному у м. Миколаєві за період з 03.11.2016 по 10.12.2016, яка перебуває на балансі відповідача, що підтверджується, серед іншого, договором від 19.10.2016 №5008 про забезпечення передачі (транзиту) теплової енергії та гарячої води зовнішніми та внутрішньо-будинковими тепловими мережами, і розмежування відповідальності сторін при наданні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Проте, колегія суддів відзначає, що означений договір ж двостороннім та укладений між Публічним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” (виконавець послуг) та ОСББ “Центральний” (балансоутримувач) (т.1, а.с. 11-15).
При цьому, КЖЕП Миколаївської міської ради “Зоря” не є стороною даного договору.
Крім того позивач посилається на схему розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, яка за твердженням позивача, є додатком до договору від 19.10.2016 №5008 та містить печатку відповідача, прізвище та підпис працівника КЖЕП Миколаївської міської ради “Зоря”.
Судова колегія відзначає, що п. 7.6. договору від 19.10.2016 №5008 визначено, що невід'ємними додатками до цього договору є додаток №1 «Акт розподілу балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та додаток №2 «Порядок проведення вимірювання температури повітря в приміщеннях і температури гарячої води у точці водозбору у споживача».
Вказаний акт розмежування балансової належності теплових мереж/систем та експлуатаційної відповідальності сторін складений та підписаний Публічним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” та ОСББ “Центральний”.
Підпису КЖЕП Миколаївської міської ради “Зоря” даний акт не містить.
Між тим, вказаним договором не визначено, що схема розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є додатком до нього.
Так на вказаній схемі розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін міститься відтиск штампу КЖЕП Миколаївської міської ради “Зоря”, а також підпис із зазначенням прізвища ОСОБА_4.
Вказаний штамп не містить будь-яких реквізитів, зокрема, дати, номеру, визначення посади особи, підпис якої міститься на вказаній печатці, при тому, що ОСОБА_4 не є стороною договору від 19.10.2016 №5008, а наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_4 підписувати будь-які документи від імені КЖЕП Миколаївської міської ради “Зоря”.
Колегія суддів також відзначає, що у вказаній схемі відсутній підпис виконавця послуг ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль”, а також відсутня дата складання даної схеми.
Фактично Публічним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” та ОСББ “Центральний” у вказаній схемі визначено балансову приналежність теплової мережі на якій стався витік до відповідача, без належним чином оформленого погодження останнім.
Вищенаведене спростовує твердження позивача, з посиланням на договір від 19.10.2016 №5008, акт розподілу балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін та схему розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що теплова мережа на якій стався витік знаходяться саме на балансі відповідача.
З приводу посилання позивача на лист КЖЕП Миколаївської міської ради “Зоря” вих.№ 3-245 від 25.06.2013 колегія суддів відзначає, що за змістом вказаного листа відповідач повідомив, що на його балансі перебувають 5385 п/м (2 нитки) внутрішньоквартальних мереж, зокрема, пр. Леніна, 263 - 156 п/м. Також, у листі зазначено, що КЖЕП ММР «ЗОРЯ» несе великі затрати, не передбачені тарифом, на утримання внутрішньоквартальних теплових мереж, а тому просить позивача взяти на обслуговування вищевказані теплові мережі.
Колегія суддів відзначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження передання та прийняття відповідачем на баланс теплової мережі на якій стався витік.
Надана позивачем карта прибудинкової території будівель по просп.Леніна, 261, 263, 265 на якій, за твердженням позивача, міститься погодження головного інженера КЖЕП ММР “Зоря” ОСОБА_2, також не може бути належним доказом на підтвердження знаходження на балансі відповідача теплової мережі на якій стався витік, оскільки вказана карта складена станом на 26.12.2002 та не містить погодження позивача.
Крім того, відповідачем на підтвердження того, що теплова мережа, на якій стався витік теплоносія не знаходиться на його балансі надані фінансова звітність за 2015 - 2016 роки (перелік основних засобів, форм 1, 2, 5), розпорядження в.о. начальника Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №354р від 15.09.2010 з додатками до нього, розпорядження начальника Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №228-Р від 24.06.2016.
Зі змісту даних документів вбачається, що відповідач не є користувачем теплової мережі на якій стався витік, а також не здійснює витрат на її утримання.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження знаходження на балансі відповідача теплової мереж на якій стався витік, та відповідно не доведено, що саме відповідачем було завдано позивачеві збитки у розмірі 1 732 444,85 грн.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивачем вживались заходи щодо відключення ділянки в ТК221/6-1 від теплопостачання, після чого витрати підживлювальної води за показниками приладу обліку ОСОБА_3 “Миколаївська ТЕЦ” зменшувалися, а при підключенні вказаної ділянки до теплопостачання витрати підживлювальної води збільшувались, що підтверджується актом від 10.12.2018.
Тобто, позивач мав можливість з моменту виявлення витоку теплоносія власними силами здійснити відключення зазначеної ділянки в ТК221/6-1 для здійснення ремонтних робіт та усунення витоку теплоносія, чим уникнути понесення збитків в розмірі заявленому до стягнення. Натомість, позивач у період з 02.11.2016 по 10.12.2016 лише констатував факт здійснення такого витоку та не вживав жодних заходів щодо його усунення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 у справі №915/921/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2019.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Філінюк І.Г.