08.04.19
22-ц/812/667/19
Єдиний унікальний номер судової справи 484/3965/18
Номер провадження 22-ц/812/667/19
Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.
Постанова
Іменем України
08 квітня 2019 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого Серебрякової Т.В.,
суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,
з секретарем судового засідання Цуркан І.І.,
за участі:
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський елеватор» ухвалу, яка постановлена Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 20 лютого 2019 року, під головуванням судді Панькова Д.А., в приміщені цього ж суду о 12 год. 27 хв., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський елеватор» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство «Хорт-М», про стягнення коштів,
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський елеватор» (далі - ТОВ «Костянтинівський елеватор») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення коштів за договором в розмірі 3 542 433 грн. 86 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17 квітня 2018 року між ТОВ «Костянтинівський елеватор» та Приватним підприємством «Хорт-М» (далі - ПП «Хорт-М») укладено договір поставки за №14-Я, за умовами якого останнє зобов'язалося продати та поставити, а ТОВ «Костянтинівський елеватор» оплатити і прийняти товар, а саме: ячмінь урожаю 2018 року у кількості 1 000 тон з опціоном +5.0-5.0%, за вибором постачальника. Ціна за 1 тону товару за даним договором складала 4 000 грн. (з ПДВ).
Відповідно до п.2.2 вказаного договору строк поставки товару узгоджено сторонами до 25 липня 2018 року включно. Товар може передаватися постачальником окремими партіями, але повний його обсяг має бути поставлений до 25 липня 2018 року.
В забезпечення виконання вищевказаного договору, 17 квітня 2018 року між ТОВ «Костянтинівський елеватор» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого останній зобов'язався нести солідарну відповідальність» перед товариством за порушення ПП «Хорт-М» умов договору поставки.
18 квітня 2018 року ТОВ «Костянтинівський елеватор» згідно умов договору перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «Хорт-М» 1 600 000 грн. в якості попередньої оплати за товар.
Станом на 30 серпня 2018 року ПП «Хорт-М» здійснено поставку товару за договором лише в обсязі 47.28 тон ячменю вартістю 189 119 грн. 81 коп. За такого підприємством не поставлено товару у кількості 952.72 тон, що є порушенням умов договору.
Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «Костянтинівський елеватор» просило суд стягнути на його користь з поручителя ОСОБА_2 грошові кошти в загальному розмірі 3 542 433 грн. 86 коп. з яких: 1 410 880 грн. 19 коп. - сума попередньої оплати, 2 000 000 грн. - штраф та 131 553 грн. 67 коп. - пеня за порушення умов договору поставки від 17 квітня 2018 року.
Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 вересня 2018 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ПП «Хорт-М».
20 лютого 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надав до міськрайонного суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Костянтинівський елеватор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПП «Хорт-М», про визнання договору поруки недійсним.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 лютого 2019 року провадження у справі зупинено.
Ухвала мотивована необхідністю зупинення провадження у даній цивільній справі, до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі №2/482/692/2018 (482/2081/18) за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Костянтинівський елеватор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПП «Хорт-М», про визнання договору поруки недійсним, що перебуває в проваджені Новоодеського районного суду Миколаївської області, у зв'язку із тим, що справи пов'язані між собою, оскільки стосуються одного договору поруки.
В апеляційній скарзі ТОВ «Костянтинівський елеватор», посилаючись на порушення міськрайонним судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу районного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в порушення п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд не проаналізував предмети спорів у справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про стягнення заборгованості виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Апеляційна скарга ТОВ «Костянтинівський елеватор» підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Вказана підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Як зазначалось вище, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однією з засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
У справі, яка розглядається за позовом ТОВ «Костянтинівський елеватор», предметом спору є стягнення грошових коштів з поручителя ОСОБА_2 за договором поставки, який обґрунтовано невиконанням ПП «Хорт-М» умов цього договору.
Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Костянтинівський елеватор», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПП «Хорт-М», про визнання договору поруки недійсним.
Проте, міськрайонний суд у порушення вимог п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу цивільну справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмет та підстави спорів у справах і не вказав обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у цивільній справі про визнання договору поруки недійсним виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ТОВ «Костянтинівський елеватор» обґрунтовувало свої вимоги, та можливість встановлення підстав чи відсутність підстав для стягнення з відповідача, як поручителя, грошових коштів за порушення умов договору поставки.
Також слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що зупинення провадження до набрання законної сили рішенням по іншій цивільній справі, порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи (справа надійшла до суду першої інстанції 03 вересня 2018 року, провадження у справі відкрито 12 вересня 2018 року). Отже, зупинивши провадження у справі, міськрайонний суд не врахував право позивача на розумні строки розгляду справи.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально розглянув клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин, оскільки судом порушено норми процесуального права, це відповідно до п.4 ч.1ст. 379 ЦПК України, дає підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду по суті позовних вимог до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367,374,379,381,382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський елеватор» - задовольнити.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 лютого 2019 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.
Головуючий Т.В. Серебрякова
Судді: О.І. Галущенко
П.П. Лисенко
Повний текст судового рішення
складено 11 квітня 2019 року