Справа № 750/12880/18
Провадження № 2/750/352/19
05 квітня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді Литвиненко І.В.
за участі секретаря судового засідання - Юрченко І. В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_5 виклад позиції позивача.
27.11.2018 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових кошті в якому просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 338 000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 під час користування інтернет-банком Приват24 та виконання операцій з перерахування грошових коштів, було помилково перераховано на рахунок № 29097051445550 відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 338 000,00 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.01.2019 року відкрите провадження у справі та призначене судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. У поданій відповіді на відзив представник позивача вказував на необґрунтованість заперечень проти позову представника відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. У поданому відзиві на позовну заяву вказував на те, що рахунком № 29097051445550 відповідач розпоряджатися не міг в силу того, що він є кредитним рахунком, а тому слугує лише для зарахування коштів, спрямованих на погашення кредиту. Крім того представник відповідача також зазначає, що 13.11.2014 року ОСОБА_6, дружиною якого є позивач, як один із учасників ТОВ «ЧЕК» виступив поручителем відповідача за його зобов'язанням за кредитним договором № CNVPGA00000001 від 01.08.2005 року, а тому представник відповідача вважає, що за змістом ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником також і на іншу особу. Представник відповідача зазначав, що даних грошових коштів він не отримував, та зазначав, що відповідач не несе та не може нести відповідальність за власні помилки позивача, так як саме він відповідає за дані, які зазначені у реквізитах платіжного доручення, а тому підстави застосування до даних правовідносин ст. 1212 ЦК України відсутні.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_3 під час користування інтернет-банком Приват24 та виконання операцій з перерахування грошових коштів, було перераховано на рахунок № 29097051445550 відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 338 000,00 грн.
Перерахування грошових коштів відбувалось таким чином: 23.05.2018 року було перераховано грошові кошти у сумі 182 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 50383219970817923019 (код квитанції № Р24А50383219970817923019) (а.с. 5) та 24.05.2018 року було перераховано грошові кошти у сумі 156 000,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 50383219971525651935 (код квитанції № Р24А50383219971525651935) (а.с. 6).
07.11.2018 року позивачем на ім'я відповідача ОСОБА_4 була надіслана претензія в якій позивач вимагала від відповідача повернення грошових коштів на загальну суму 338 000,00 грн. (а.с. 7).
09.11.2018 року ОСОБА_3 зверталася до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про повернення помилково перерахованих грошових коштів (а.с. 49) на яку 17.12.2018 року отримала відповідь у якій банк повідомив про те, що банк не має можливості повернути грошові кошти у розмірі 338000,00 грн. (а.с. 50).
14.03.2019 року АТ КБ «Приватбанк» на запит суду повідомило, що грошові кошти в розмірі 182000,00 грн. сплачені 23.05.2018 року та у сумі 156000,00 грн. 24.05.2018 року сплачені на рахунок 29097051445550 були зараховані на вказаний рахунок банку (Рахунок отримувача 29097051445550) ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_1. Кредит, що погашався: CNVPGA00000001 від 01.08.2005 ОСОБА_4 закритий. Грошові кошти переводились через Приват24 з картки 5363 **** **** **33, що належить ОСОБА_3
Одночасно АТ КБ «Приватбанк» було надіслано на запит суду копію договору поруки від 13.11.2014 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 з метою забезпечення виконання боржником ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором від 01-08-2005 № CNVPGA00000001.
IV. Норми права які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Відповідно до частини 1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Суд критично ставиться до твердження представника позивача грунтованих, на підставі ст.. 528 ЦК України, про розповсюдження на позивача зобов'язань, які виникли на підставі договірних відносин між чоловіком позивача, відповідачем та банком за договором кредиту та поруки, так як позивач не була стороною кредитного договору чи договору поруки, виконати зобов'язання за іншу особу вона не пропонувала, а тому підстави для покладення на неї обов'язку її чоловіка перед банком у разі не виконання зобов'язання відповідачем відсутні.
Таким чином, так як між сторонами у справі договірні відносини відсутні, а кошти, які позивач просить стягнути як безпідставно отримані, набуті відповідачем без наявності правової підстави, їх може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі відсутність договірних правовідносин зумовлює можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.
Відповідно до частин 1-2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частин 1-2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 11380,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, які складаються із витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 3380,00 грн., та витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги в сумі 8000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, ЦПК України, суд
позов ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, код реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення грошових коштів задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, код реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, код реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 338000 (триста тридцять вісім тисяч) грн.. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів.
Стягнути із ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, код реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, код реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 11380,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 10.04.2019 року.
Суддя І.В. Литвиненко