Справа № 589/750/17
Провадження № 1-кп/589/33/19
19 березня 2019 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6
представника потерпілого КП ШКЗ «Імпульс» - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 12017200110000084, №12017200110001545, № 12017200110001800 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка, Сумської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 21.05.2013 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком на 1 рік;
- 23.04.2014 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ст. ст. 185 ч.2, 71 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки і 1 місяць;
- 13.01.2016 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ст. ст. 186 ч.2, 69, 71 ч. 1 КК України, до позбавлення волі строком на 6 місяців, звільнився 16.08.2016 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,
а також відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шостка, Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 04.10.2000 Шосткинським міським судом Сумської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст.ст. 42, 44 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією майна;
- 29.05.2003 Шосткинським міським судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- 02.09.2010 Шосткинським міським судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік;
- 23.12.2013 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком на 3 місяці;
- 12.02.2014 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений з місця позбавлення волі 19.12.2016 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України,
16.01.2017 близько 18:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3 , в якій проживають його знайомі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , побачив у кімнаті мобільні телефони, які вирішив викрасти. Після цього ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне, з корисливих мотивів, викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи повторно, скориставшись тим, що його дії ніхто не бачить, таємно викрав наступне майно: мобільний телефон марки «Nokia 1280» вартістю 185 грн.; мобільний телефон марки «Fly TS-107» вартістю 107 грн.; мобільний телефон марки «Nokia 1600» вартістю 185 грн.; мобільний телефон марки «Nokia 1280» вартістю 185 грн., які належить ОСОБА_8 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 662 грн. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд.
09.11.2017 в ранковий час ОСОБА_4 , перебуваючи в районі будинку № 8 по вул. Кутузова в м. Шостка Сумської області, з метою незаконного збагачення, маючи умисел на таємне з корисливих мотивів викрадення чужого майна, вирішив вчинити крадіжку кабелю, що знаходився на паркані, який огороджує територію КП ШКЗ «Імпульс». На виконання задуманого, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 діючи повторно, шляхом вільного доступу, за допомогою сокири перерубав зазначений вище кабель, після чого сховав його в мішок, таким чином вчинив крадіжку кабелю марки СИП 4-4X16, довжиною 15 м, що належить КП ШКЗ «Імпульс», вартістю 324,3 грн. Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з вкраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.
25.12.2017 близько 15:00 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , діючи повторно, маючи умисел на таємне з корисливих мотивів викрадення чужого майна, через огорожу проникли на подвір'я будинку АДРЕСА_4 , де зняли прикріплену до сараю супутникову антену, що складається з металевої супутникової тарілки «Вариант», головок (конверторів) «Pauxis», вартістю - 548,67 грн., яка належить ОСОБА_10 , однак з причин, що не залежали від їхньої волі не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як були помічені працівником поліції.
Вищезазначені умисні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, а також за ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Вищезазначені умисні дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Вина у вчиненні вказаних злочинів обвинуваченими за встановлених судом обставин підтверджується наступними доказами.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні 15.03.2019р. вину у вчиненні злочинів визнав повністю, підтвердив, що вчинив крадіжки за обставин, викладених у обвинувальних актах. Обвинувачений не оспорював вартості викраденого майна і визнав цивільний позов, не заперечував вірність кваліфікації своїх дій органами досудового слідства, а також критично ставився до вчинених ним злочинів та щиро розкаявся у вчиненому. Попросив вибачення перед представникам потерпілого - КП ШКЗ «Імпульс». Вказав, що зробив належні для себе висновки.
В судовому засіданні 13.11.2018 року з приводу епізоду викрадення майна ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що в один із днів 2017 року був з ОСОБА_11 (який наразі помер) у гостях у ОСОБА_8 . Потерпіла налила їм по чарці. Потім у її співмешканця ОСОБА_9 стався напад епілепсії. Він лежав у залі. Всі підійшли до нього. На прохання ОСОБА_12 ОСОБА_8 пішла на кухню за ложкою, в цей час ОСОБА_4 і ОСОБА_13 залишалися з ОСОБА_9 в залі.
Окрім власних показів обвинуваченого щодо повного визнання ним вини у вчиненні інкримінованого злочину, його винуватість повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами: показами потерпілої, свідків, письмовими матеріалами.
Так, потерпіла ОСОБА_8 показала, що 16.01.2017 десь близько 17 год. до неї до дому прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_14 . Вони пройшли на кухню. Потім ОСОБА_13 пішов у зал - допомогти її співмешканцю ОСОБА_9 , у якого стався епілептичний напад. В цей час вона пішла на кухню за ложкою, а ОСОБА_4 прийшов і залишився в залі, він стояв поряд з диваном, на якому лежали її телефони. Саме на вказаному дивані лежав ОСОБА_9 , якому надавав першу допомогу ОСОБА_14 . ОСОБА_15 з ОСОБА_16 були у них у гостях десь близько 30 хвилин. Після того як вони пішли вона виявила, що телефони зникли.
Згідно з протоколом про прийняття заяви про вчинення злочину від 19.01.2017 року, слідчим Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області від ОСОБА_8 прийнято заяву про вчинення злочину за фактом викрадення у неї 16.01.2017р. близько 17 год. 30 хв. двох мобільних телефонів марки «Nokia», двох мобільних телефонів марки «Fly».
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що він опікується ОСОБА_8 з дитинства, оскільки остання є інвалідом. Повідомив, що в один з днів 2017 року до нього зателефонувала ОСОБА_8 і повідомила, що у неї у гостях були ОСОБА_4 і ОСОБА_13 , після чого у неї зникли декілька телефонів. На наступний день до свідка прийшли ОСОБА_13 з ОСОБА_18 і запропонували купити телефон, в якому ОСОБА_9 впізнав телефон, належний ОСОБА_8 яким він користувався. Другий телефон, викрадений у ОСОБА_8 , свідок викупив ломбарді за 150 грн. Через три дні свідок зустрів ОСОБА_4 , який повідомив про свою непричетність до крадіжки телефонів, і сказав, що він зізнався у цьому через те, що боявся ОСОБА_19 . Свідок підтвердив, що всі телефони належали ОСОБА_8 , один з цих телефонів вона дала у користування ОСОБА_9 .
Згідно з заявою від 24.01.2017р. ОСОБА_17 видав працівникам поліції, придбаний 16.01.2017р. у ОСОБА_18 мобільний телефон марки «Nokia 1280».
Згідно зі специфікацією № 10017152 від 22.01.2017р. ОСОБА_18 передала у заставу ПТ «Ломбард «Діамантовий дім» мобільний телефон марки «Nokia 1280» із заставною вартістю 120 грн.
Свідок ОСОБА_20 показав, що десь рік тому ввечорі до нього до дому прийшли двоє чоловіків, один з яких запропонував придбати мобільний телефон марки «Nokia», свідок цей мобільний телефон придбав та в подальшому добровільно видав працівникам поліції. Цих людей він не запам'ятав, оскільки на сходинковій клітині і сходах, де вони стояли, було темно.
Згідно з заявою від 19.01.2017р. ОСОБА_20 видав працівникам поліції придбаний 16.01.2017р. у двох невідомих людей мобільний телефон марки «Nokia 1600».
Відповідно до протоколу огляду предметів від 27.02.2017р. оглянуто два мобільних телефони марки «Nokia 1280» і мобільний телефон марки «Nokia 1600», видані свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_20 і потерпілою ОСОБА_8 .
Постановою слідчого від 27.02.2017 р. вищезазначені телефони визнано речовими доказами у справі та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_8 , що підтверджується даними відповідної зберігальної розписки потерпілої ОСОБА_8 .
Згідно з висновком експерта № 19/119/9-3/340 е від 07.02.2017 року вартість викраденого у ОСОБА_8 майна з урахуванням зносу станом на час вчинення злочину могла становити 662 грн., при цьому вартість мобільного телефону марки «Nokia 1280» - 185 грн., мобільного телефону марки «Fly TS-107» - 107 грн., мобільного телефону марки «Nokia 1600» - 185 грн., а мобільний телефон марки «Nokia 1280» коштував 185 грн.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 60 від 16.02.2017р. на час вчинення інкримінованого злочину і на даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (легкої дебільності), не виявляє ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
По епізоду викрадення майна КП ШКЗ «Імпульс», окрім власних показів обвинуваченого ОСОБА_4 щодо повного визнання ним вини у вчиненні цього злочину, його винуватість підтверджується наступними доказами.
Актом обстеження від 10.11.2017р. КП ШКЗ «Імпульс» зафіксовано факт викрадення проводу СИП 4-4X16, довжиною 15 м, з лінії освітлення допоміжної території заводу.
Відповідно до протоколу огляду місця події з фото таблицями до нього від 14.11.2017року було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована на відстані 15м від торцевої частини будинку АДРЕСА_5 . На вказаній ділянці зафіксовано бетону огорожу, висотою близько 3 м, на якій мається колюча проволока в закрученому стані. На огорожі також мається чорний дріт, на кінці якого частково відсутня обмотка і який звисає з огорожі. Також виявлено біля забору дерев'яні драбини, одна з яких частково пошкоджена, довжиною близько 4-х м, інша - справна, довжиною 3м.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 повідомив, що в один з днів наприкінці 2017р. він прийшов до себе в гараж, розташований по вул. Озерній в м. Шостка. Десь після обіду до нього підійшов ОСОБА_4 , який запропонував придбати у нього провод. Від чого, в свою чергу, свідок відмовився. При цьому, у обвинуваченого в руках був пакет.
Згідно зі звітом експертного дослідження з оцінки майна № 277 ринкова вартість проводу СИП 4-4X16, довжиною 15 м, станом на 09.11.2017р. складає 324,30 грн.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 887 від 27.11.2017р. на час вчинення цього злочину і на даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (легкої дебільності), не виявляє ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З приводу епізоду викрадення майна ОСОБА_10 обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні 30.10.2018р. повідомив, що в той день йшов до батька і по провулку 8-го Березня в м. Шостка Сумської області зустрів ОСОБА_5 .. Потім разом з ОСОБА_5 вони пішли за антеною. ОСОБА_5 заліз на паркан будинку № 8 по вказаному провулку за антеною, але антену він відірвати не встиг, оскільки одразу приїхала поліція. В свою чергу ОСОБА_4 залишався на вулиці за парканом і курив. В цей час до них підійшли працівники поліції і затримали.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні цього злочину також визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що в один із днів взимку 2017 року, він, будучи нетверезим, йшов по провулку 8-го Березня в м. Шостка Сумської області, де зустрів ОСОБА_4 , вони покурили і побачили антену на будинку, що розташований у вказаному провулку. Потім ОСОБА_5 заліз на паркан домоволодіння і 1-2 рази смикнув антену з будинку. Антена не відірвалася, але доска, до якої вона була прикріплена, тріснула. А ОСОБА_4 стояв на вулиці і спостерігав за ним. В цей час до них підійшли дільничні офіцери поліції ОСОБА_22 і ОСОБА_23 .
Свідок ОСОБА_22 , який обіймає посаду старшого дільничного офіцера поліції, показав, що йому зателефонувала якась жінка і повідомила про те, що дві невідомі особи перелізли через паркан будинку АДРЕСА_4 . Коли свідок приїхав, то власник сусіднього домоволодіння ОСОБА_24 повідомив, що два чоловіка зривають супутникову антену. Вони підійшли і побачили ОСОБА_4 , який сказав, що забирав речі свого знайомого, а за ним, перестрибнувши через паркан цього домоволодіння, вийшов ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_24 повідомив суду, що він живе поряд з потерпілим ОСОБА_10 , в один з днів наприкінці 2017 року до нього звернулася сусідка, яка повідомила, що хтось зриває антену з сусіднього будинку. Коли ОСОБА_24 підійшов, то побачив, що антену вже зірвали і ОСОБА_4 , який стояв на вулиці. ОСОБА_5 свідок спочатку не бачив, оскільки той був на території домоволодіння, а паркан, за яким він стояв, в тому місці був суцільний. Але коли приїхали працівники поліції, з території сусіднього домоволодіння, перестрибнувши через паркан, з'явився саме ОСОБА_5 .
Також вина обвинувачених у вчиненні цього злочину підтверджується наступними доказами.
Протоколом про прийняття заяви про вчинення злочину від 27.12.2017 року, згідно з яким слідчим Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області від ОСОБА_10 прийнято заяву про вчинення злочину за фактом замаху на викрадення майна з території його домоволодіння 25.12.2017 року близько 15 години.
Даними протоколу огляду місця події від 25 грудня 2017 року, проведеного о 15 год. 30 хв., яким зафіксовано хід та результати проведення відповідної слідчої дії - огляду ділянки місцевості перед огорожею подвір'я будинку АДРЕСА_4 . Під час огляду виявлено, що на території домоволодіння, розташований сарай, на верхній частині якого з тильної сторони мається нефарбована ділянка Т-образної форми з округлими отворами. В місці, де відсутня фарба на сараї, пошкоджена дерев'яна дошка. Зліва від вказаного сараю на землі знаходиться супутникова антена з металевою тарілкою, трьома головками та Т-подібним кріпленням.
Відповідно до протоколу огляду речей з фото таблицею до нього від 27.12.2017р. оглянуто супутникову антену, належну потерпілому ОСОБА_10 , та зафіксовано, що задня частина кріплення антени являє собою пластину Т-подібної форми з отворами для кріплення, а нижня частина цієї пластини пошкоджена: зігнута у бік тарілки.
Постановою слідчого від 27.12.2017 р. вищезазначену антену визнано речовим доказом у справі та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_10 .
Відповідно до висновку експерта № 19/119/9-3/5е від 15.01.2018р. вартість супутникової антени (асиметричної), яка складається з металевої супутникової тарілки діаметром 90 см з кріпленням до неї, трьох конверторів супутникової антени на один вихід кожний, придбаної новою в 2014 році, з урахуванням зносу від експлуатації станом на момент вчинення кримінального правопорушення могла становити 548, 67 грн.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 44 від 25.01.2018р. на час вчинення цього злочину і на даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (легкої дебільності), не виявляє ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Зазначені вище докази узгоджуються між собою та показаннями обвинувачених у відповідній частині. Не містять жодних суперечностей. Крім того, вказані докази відповідають ознакам належності та допустимості, а тому можуть бути покладені в основу вироку суду, та підтверджують вину обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67, 68 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких згідно зі ст. 12 КК України є тяжким, інший - середньої тяжкості, ступінь закінчення злочинного наміру, їх характер та наслідки від вчинених злочинів. Також суд враховує дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий переважно за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 1996 року перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра з діагнозом легкої розумової відсталості, є особою середнього віку, має неповну загальну середню освіту, неодружений, утриманців не має, до взяття під варту не працював. За місцем проживання характеризується формально.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджено стороною обвинувачення.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння (по епізоду викрадення майна у ОСОБА_8 ).
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, ступінь закінчення злочинного наміру, відсутність наслідків матеріального характеру для потерпілого, дані про особу обвинуваченого, на момент вчинення злочину неодноразово судимий, офіційно не працює, неодружений, проживає вдвох з матір'ю, утриманців не має, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, однак перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом: РППВВ алкоголю (синдром залежності), за місцем проживання характеризується формально.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджено стороною обвинувачення.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч.2 ст. 185 КК України у межах, установлених у санкції відповідної частини зазначеної статі КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Крім того, враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків (про що свідчить у тому числі і відсутність з боку потерпілого ОСОБА_10 матеріальних претензій до обвинуваченого), його незначну роль серед співучасників у вчиненні злочину, ступінь здійснення злочинного наміру, відсутність обтяжуючих та наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку про можливість на підставі ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання за ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 4 місяці.
Разом з тим, на думку суду, виправлення і перевиховання ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
З урахуванням викладеного, враховуючи кількість злочинів, що входять до сукупності, вид сукупності, яка є реальною, за правилами ст. 70 КК України, ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, призначивши остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки і 6 місяців.
На думку суду, саме такий вид і розмір покарання є співмірним діянню і характеристиці особи та буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення кримінального провадження до набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому залишити в силі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону№838-VIII від 26.11.2015 року) та правового висновку ВП ВС у справі № 663/537/17 від 29 серпня 2018 року обвинуваченому слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05 лютого 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки обвинувачений тримався під вартою в межах даного об'єднаного кримінального провадження по факту вчинення злочинів, в тому числі і того, який мав місце під час дії вищевказаного закону.
Крім того, враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь здійснення злочинного наміру, суд дійшов висновку про можливість на підставі ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, та призначати покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту строком на 3 місяці.
При вирішенні цивільного позову КП ШКЗ «Імпульс» про відшкодування шкоди, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), суд виходить з наступного.
Так, КП ШКЗ «Імпульс» за цивільним позовом просить стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду, яка складається із вартості робіт з відновлення пошкодженої внаслідок злочину дільниці кабельної лінії зовнішнього освітлення, у загальному розмірі 5087, 21 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявлений КП ШКЗ «Імпульс» цивільний позов визнав повністю.
Тож, суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 неправомірно (шляхом вчинення злочину) заволодів кабелем марки СИП 4-4X16, довжиною 15 м, що належить КП ШКЗ «Імпульс», пошкодивши лінію зовнішнього освітлення підприємства, враховуючи принцип повного відшкодування шкоди, завданої вчиненням злочину, цивільний позов підлягає задоволенню повністю в сумі 5087, 21 грн., адже саме ця сума повністю відшкодує заподіяні підсудним цивільному позивачу збитки. Водночас суд, враховуючи роз'яснення, викладені у абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02.07.2004р. "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів", вважає за необхідне зазначити, що задоволення цивільного позову в цій сумі не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого та дану справу згідно з вимогами ст. 337 КПК України розглянуто в межах висунутого обвинувачення.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України окремо щодо кожного з обвинувачених з урахуванням конкретних обставин справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 4 (чотири) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки і 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 05 лютого 2018 року.
Зарахувати ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. закону № 838-VІІІ від 26.11.2015) у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05 лютого 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 47 днів з моменту його постановлення.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту на строк 3(три) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» майнову шкоду в сумі 5087 (п'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати - вартість проведених експертиз № 19/119/9-3/340е, № 277, № 19/119/9-3/5-е в розмірі 778,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 214,5грн. за проведення експертизи № 19/119/9-3/5-е.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
два мобільні телефони марки «Nokia 1280», мобільний телефон марки «Nokia 1600», які передані на зберігання ОСОБА_8 - залишити у потерпілої ОСОБА_8 ;
супутникову антену, що складається з металевої супутникової тарілки «Вариант», головок (конверторів) «Pauxis», яка передана на зберігання ОСОБА_10 - залишити у потерпілого ОСОБА_10 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1