Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Справа № 583/1533/19
2-о/583/61/19
"10" квітня 2019 р. м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в особі:
головуючого - судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
присяжних ОСОБА_1,
ОСОБА_2
при секретарі АРТЕМЕНКО О.С.
з участю прокурора ВОЛОХАТИХ К.С.
представника КЗ СОР «Обласний наркологічний
диспансер» лікаря-психіатра ОСОБА_3
особи, щодо якої вирішується питання про
примусову госпіталізацію, ОСОБА_4
представника особи, щодо якої вирішується питання про
примусову госпіталізацію, адвоката ОСОБА_5
представника органу опіки та піклування
виконкому Комишанської сільської ради ОСОБА_6
з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка цивільну справу за заявою
Заступника головного лікаря з загальних питань Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
про застосування госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку
встановив:
08.04.2019 року до суду звернувся заступник головного лікаря з загальних питань Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер». Вимоги мотивував тим, що ОСОБА_4 доставлена до КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» працівниками поліції та бригадою швидкої медичної допомоги в зв'язку з погіршенням психічного стану (зі слів та заяви фельдшера бригади швидкої медичної допомоги) - була агресивною, конфліктувала з сусідами та перехожими, палила багаття біля сусіднього двору, розбила скло в магазині, погрожувала дітям, на зауваження не реагувала. За висновком комісії лікарів-психіатрів ОСОБА_4 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання у вигляді шизофренії, параноїдної форми, з епізодичним перебігом, зі стабільним дефектом, внаслідок чого виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих.
Посилаючись на викладене, лікар-психіатр КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» просив застосувати відносно ОСОБА_4 госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку.
В судовому засіданні представник заявника вимоги за заявою підтримав, просив їх задовольнити, пояснив, що ОСОБА_4 06.04.2019 року госпіталізована до КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» у зв'язку з неадекватною поведінкою. Пояснив, що ОСОБА_4 за станом здоров»я не може самостійно лікуватись амбулаторно від психічного захворювання, становить небезпеку для оточуючих, а тому потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги за заявою представника КЗ «Обласний наркологічний диспансер», пославшись на пріоритетність висновку комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_4
В судовому засіданні захисник особи, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію, заперечувала проти задоволення вимог за заявою лікаря, оскільки до заяви лікаря щодо ОСОБА_4 не надано доказів про те, що остання за станом здоров»я становить загрозу для себе оточуючих, а наявність психічного захворювання не підставою для примусової госпіталізації про психіатричного закладу.
ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника, просила суд відмовити у задоволенні вимог за заявою. Пояснила, що вона проживає одна в будинку батьків, не підтримує стосунків з рідною сестрою, яка проживає в с. Хухра. За професією - художник, але в селі нема роботи за її фахом. Від її будинку відключене газопостачання за борги, вона опалювала житло дровами, які їй привезли представники сільської ради, харчується з шкільної їдальні, отримує допомогу від небайдужих людей. Заперечувала проти поміщення в примусовому порядку до психіатричного закладу, оскільки зараз необхідно обробляти земельну ділянку, щоб взимку було що їсти. З сусідами та перехожими не конфліктувала, багаття біля сусіднього двору не палила, не розбивала скло в магазині, дітям не погрожувала. Була засмучена через загибель собаченят, яких на її думку вбили сусіди.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Комишанської сільської ради в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заявлених вимог.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, виходив з наступного:
Відповідно до ст.. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Стаття 80 ЦПК України встановлює, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 340 ЦПК України, у заяві про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 зазначеної статті, до заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Як вбачається зі змісту статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд з прав людини наголошував, що у відповідних витягах з «Принципів захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги», схвалених Резолюцією Генеральної Асамблеї № 46/119 від 17 грудня 1991 року зазначено, що будь-яка особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в якості пацієнта у примусовому порядку, або особа, вже госпіталізована як пацієнт у добровільному порядку, може триматися як пацієнт у психіатричному заклад у примусовому порядку тоді й тільки тоді, коли уповноважений для цієї мети відповідно до закону кваліфікований фахівець, який працює в області психіатрії, встановить, що ця особа страждає на психічне захворювання, і визначить, що внаслідок цього психічного захворювання існує серйозна загроза заподіяння безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам, або у випадку особи, чиє психічне захворювання є тяжким, а розумові здібності - ослабленими, відмова від госпіталізації або тримання даної особи в психіатричному закладі може призвести до серйозного погіршення її здоров'я або унеможливить застосування належного лікування, яке може бути здійснене лише за умови госпіталізації до психіатричного закладу відповідно до принципу найменш обмежувальної альтернативи. (рішення у справі ««ОСОБА_7 проти України» » (п. 63).
Судом встановлено, що згідно пояснювальної записки фельдшера бригади швидкої медичної допомоги 06.04.2019 року о 21.49 год. ОСОБА_4 була доставлена до КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» працівниками поліції та бригадою швидкої медичної допомоги в зв'язку з погіршенням психічного стану в с. Комиші Охтирського району, по вул.. Повстанська, 87: була агресивною, конфліктувала з сусідами та перехожими, палила багаття біля сусіднього двору, розбила скло в магазині, погрожувала дітям, на зауваження не реагувала.
Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії від 07.04.2019 року № 84 ОСОБА_4 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, внаслідок чого виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона знає ОСОБА_4 зі школи. Оскільки ОСОБА_4 хворіє на психічну хворобу, свідок допомагає останній одягом чи продуктами харчування, не бачила будь-яких випадків конфліктів ОСОБА_4 з односельцями, про побиття вікон в магазині їй не відомо.
Проаналізувавши встановлені у справі фактичні обставини та надані до заяви лікаря докази, суд вважає, що ОСОБА_4 страждає на тяжкий психічний розлад, її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах.
В той же час протягом розгляду справи судом не знайшли підтвердження доводи за заявою лікарі про те, що внаслідок психічного розладу ОСОБА_4 вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
Суд не приймає до уваги надану заявником копію пояснювальної фельдшера бригади швидкої медичної допомоги від 06.04.2019 року про начебто неадекватну поведінку ОСОБА_4, оскільки з цього доказу суд позбавлений можливості встановити істотні обставини у справі про осіб, з якими ОСОБА_4 конфліктувала, біля будинку яких палила багаття, яким дітям погрожувала та щодо розбиття скла в магазині і де він знаходиться, тощо.
Оцінивши наданий суду висновок лікарів-психіатрів, суд вважає, що їх твердження про небезпечну для оточуючих поведінку ОСОБА_4 внаслідок встановленого у неї захворювання, не знайшли підтвердження належними і допустимими доказами.
Суд вважає, що наявність психічного захворювання ОСОБА_4 без встановлення наслідків цієї поведінки, що передбачено статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», не може бути підставою госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку.
За висновком суду заява лікар-психіатра КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» про застосування відносно ОСОБА_4 госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку задоволенню не підлягає за недоведеністю.
Доказів, які б спростовували встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду, суду надано не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 17 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 339-342 ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви заступника головного лікаря з загальних питань Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про застосування госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_9
ОСОБА_10 ГОЛЕЦЬ
ОСОБА_2
Повний текст рішення виготовлений 11.04.2019 року.