Справа № 577/2665/16-к
Провадження № 1-кп/577/9/19
10 квітня 2019 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження за №12014200080000879 від 06 червня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:1) 10 жовтня 1997 року Ніжинським міським судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 140, 19, 461 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі один рік з іспитовим строком два роки та штрафом 680 гривень. Згідно постанови Ніжинського міського суду Чернігівської області від 07.01.2000 року іспитовий строк скасовано та направлено відбувати покарання ; 2) 12 липня 2002 року Ніжинським міським судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, 94, 42 КК України до позбавлення волі строком дванадцять років. 14 листопада 2002 року ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області перекваліфіковано з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України. 27 жовтня 2009 року Коростенським районним судом Житомирської області на підставі ст. 82 КК України невідбутий строк покарання у виді позбавлення волі замінено на 3 роки 9 місяців 29 днів обмеження волі, звільнений умовно-достроково 27 серпня 2010 року з Конотопського ВЦ Сумської області (№ 130) на підставі постанови Конотопського районного суду Сумської області від 19.08.2010 за ст. 81 КК України на невідбутий строк 2 роки, 11 місяців 1 день, маючого не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, -
за ч. 4 ст. 185 КК України,
Встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 КК України, 25 травня 2014 року близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , побачив в одній з кімнат радіотелефон марки Texet ТХ-D6205А та два сейфи, які знаходилися у господарській кімнаті, та вирішив таємно заволодіти чужим майном. Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_4 , розуміючи, що його дії є непримітними для потерпілої ОСОБА_6 , яка у цей час відпочивала, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій таємно , умисно викрав з кімнати вказаної квартири радіотелефон марки Texet ТХ-D6205А, вартістю 236 гривень, а у подальшому, маючи намір відчинити сейфи, зачинені на замикаючий пристрій за допомогою ключа, продовжуючи свій корисливий умисел, ОСОБА_4 , знайшов у сумці потерпілої ОСОБА_6 ключі, відкрив за їх допомогою сейфи, таким чином проник до сховища (сейфа), призначеного для зберігання матеріальних цінностей і з меншого сейфу викрав пару золотих сережок з кулончиком-зірочка, 583 проби, вагою 4,250 г, вартістю 2125 гривень, золоту обручку, 583 проби, вагою 6,97 г, вартістю 3485 гривень, золоту каблучку з вставкою цирконію, 585 проби, вагою 5 г, вартістю 2500 гривень, золотий ланцюжок 585 проби, вагою 5 г, вартістю 2500 гривень. Відкривши другий, більший за розміром сейф, викрав з нього грошові кошти готівкою у сумі 185 200 гривень та 100 000 російських рублів. Після чого ОСОБА_4 покинув місце скоєння злочину - місце проживання ОСОБА_6 , а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій збитків.
Згідно довідки банку «Ощадбанк» курс 1 гривні по відношенню до російського рубля станом на 25.05.2014 року складав 0,33994, тобто 100 000 російських рублів згідно вказаного курсу складає 33 994 гривень.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 569 від 10.11.2014 року середня ринкова вартість золотої каблучки (нової) з вставкою цирконію, 585 проби, вагою 5 г може становити 2500 гривень; середня ринкова вартість золотого ланцюжка (нового) 585 проби, вагою 5 г може становити 2500 гривень.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 601 від 30.12.2015 року вартість золотих сережок (нових) з кулончиком - зірочка, 583 проби, вагою 4,250 г, може становити 2 125 гривень; вартість золотої обручки (нової) 583 проби, вагою 6,97 г, може становити 3 485 гривень.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 301 від 10.12.2015 року залишкова вартість радіотелефону марки Texet ТХ-D6205А, станом на 25.05.2014 року може становити 236 гривень.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 230 040 гривень.
За таких обставин , дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та показав, що дійсно викрав належне ОСОБА_6 майно, а саме радіотелефон марки Texet ТХ-D6205А, а з двох сейфів, які знаходилися у господарській кімнаті, вироби із золота пару золотих сережок з кулончиком-зірочка, золоту обручку, золоту каблучку з вставкою цирконію, золотий ланцюжок та гроші готівкою у сумі 185 200 гривень та 100 000 російських рублів. У вчиненому розкаюється, просить вибачення у потерпілої , просить суд суворо не карати. Цивільний позов визнав у повному обсязі, пояснив, що відшкодує за ним після відбуття покарання. Вироби із золота сережки , обручка , ланцюжок повернуті потерпілій .
Крім визнання себе винним, винуватість ОСОБА_4 доводиться наступними доказами.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 25 травня 2014 року вночі , в проміжку часу з 1-30 до 2 години прокинулася і виявила, що ОСОБА_4 був відсутній за місцем її проживання. З її сейфів з одного було викрадено вироби із золота пару золотих сережок з кулончиком-зірочка, 583 проби, вагою 4,250 г, золоту обручку, 583 проби, вагою 6,97 г, золоту каблучку з вставкою цирконію, 585 проби, вагою 5 г, золотий ланцюжок 585 проби, вагою 5 г, з іншого грошові кошти 185 200 гривень та 100 000 російських рублів. А в іншій кімнаті був радіотелефон, який також був викрадений .Вона почала телефонувати ОСОБА_4 , але той не виходив на зв'язок. Пізніше телефонувала їх спільному знайомому, щоб з'ясувати де ОСОБА_4 , писала повідомлення на мобільний телефон . Через декілька днів за відомим номером телефон був вимкнений, тому вона перетелефонувала його матері і повідомила про такі обставини і поїхала до неї в Ніжин, щоб поспілкуватися з телефону його матері. Потім звернулася до поліції. І почала шукати ОСОБА_4 З'ясувала, що ОСОБА_4 мешкав з жінкою на прізвище ОСОБА_8 , у якої також викрав майно, а подарував їй, ОСОБА_6 , сережки. У подальшому ОСОБА_4 знайшли у м. Шостка, де він мешкав у ОСОБА_9 . Їй повернуто золоті сережки, каблучку і ланцюжок, телефон. Після спілкування з ОСОБА_4 , він обіцяв повернути гроші. Ті гроші, що отримала від матері ОСОБА_4 , то вони не стосуються заявленого нею позову в цьому провадженні. Частково ті гроші були нею спрямовані на лікування ОСОБА_4 . Цивільний позов на суму 221694 гривні підтримує повністю та просить задовольнити. Пробачення від ОСОБА_4 приймає . Пояснила, що надавала йому можливість змінити життя, але він не скористався. Зла на ОСОБА_4 не тримає, хоча порушені її життєві плани, але їй його шкода . В той же час, вона його боїться. Просить покарати суворо.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що познайомилася з ОСОБА_4 в м. Коростень на початку липня 2014 року, який представився підполковником запасу, учасником АТО, що був нагороджений та поранений. Через два тижні, 14 липня запропонував поїхати у відпустку до бази відпочинку в Затоці Одеської області. Приблизно 22, 23 липня 2014 року, перед поїздкою до Затоки, ОСОБА_4 подарував їй стаціонарний телефон та попросив зберігати у неї вдома пакунок голубого кольору прозорий, який був загорнутий у білий пакунок також прозорий. Вона бачила, що в пакеті знаходились гроші (купюри були по сто, двісті та п'ятсот гривень). Говорив, що має намір придбати житло в м. Коростень. Крім того, в голубому пакеті були електрошокер та пістолет. ОСОБА_4 пояснив, що придбав їх для самооборони, бо є не спокійний час. 30 серпня 2014 року він подарував їй золоті сережки у вигляді кілець з золотою зірочкою, але вона носила їх не довго, тому що почали боліти вуші ,тому їх зняла. На початку вересня зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що йому потрібно поїхати на деякий час в термінових справах, а ключі він залишить її сестрі. Коли вона повернулася з роботи, зрозуміла, що ОСОБА_4 її обманював, бо він заволодів її речами та грошовими коштами в сумі 10 тисяч доларів США. Пізніше до неї приїхала жінка, як потім з'ясувалося, то потерпіла ОСОБА_10 , яка у пізнала свої сережки, розповіла про викрадене в неї. З об'єму пакунку з грошима та наявних в ньому купюр, які зберігав у неї ОСОБА_4 , можна зробити висновок, що то гроші, викрадені у ОСОБА_6 , які підпадають під ті ознаки, про які та повідомила.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що знає ОСОБА_6 більше 20 років, разом працювали. Їй розповідала ОСОБА_6 , що продала квартиру в 2012 році, точної суми не знає, але, приблизно, за 17, 18 тисяч доларів США, бо перед цим говорила, що за меншу суму вона квартиру не буде продавати. ОСОБА_6 їй розповідала, що гроші зберігала у себе вдома в сейфу, а банкам вона не довіряє. Ключі від сейфу носить з собою в сумці. Влітку 2012 року ОСОБА_6 повідомила, що в неї з'явився шанувальник ОСОБА_12 . Через деякий час розповіла, що шанувальник покинув її та обікрав.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що познайомилася з ОСОБА_4 у 2013 році. А потім вони разом зустрічали Новий 2015 рік . Грошових коштів у ОСОБА_4 не було, іноді він заробляв, роблячи ставки і вигравав, але невеликі суми. Вони разом придбали телевізор і мультиварку.
Свідок ОСОБА_13 , матір обвинуваченого, надавати свідчення в судовому засіданні відмовилася.
Крім того, винуватість ОСОБА_4 доводиться письмовими доказами: протоколом огляду місця події, місця вчинення злочину від 06.06.2014 року (а.п. 33, 34), проведеного після повідомлення 06.06.2014 року ОСОБА_6 про викрадення майна від (а.п.24), під час проведення якого оглянуто загальний вигляд квартири потерпілої, окремо кожну кімнату та місця розташування сейфів, звідки вчинено крадіжку(а.п. 35-41), протоколом огляду місця події від 09.07.2015 року, в ході проведення якого вилучено золоті вироби, викрадені у ОСОБА_6 , які їй було повернуто викрадачем(а.п. 44,45, 54,55), фототаблицями (а.п. 46-47), протоколом огляду місця події від 27.11.2015 року, в ході якого вилучено для приєднання до матеріалів провадження викрадений радіотелефон марки Texet ТХ-D6205А (а.п. 51,52), папірцем із записами ОСОБА_6 (а.п. 49), протоколом огляду місця події від 09 .06.2016 року, в ході якого оглянуто викрадений золотий ланцюжок (а.п. 57-59), постановою про визнання речовими доказами (а.п.60), роздруківкою про курс валют на час вчинення крадіжки (а.п. 65,66) , довідкою про вартість телефона (а.п. 67), висновками товарознавчих експертиз № 569 від 10.11.2014 року, № 301 від 10.12.2015 року, № 601 від 30.12.2015 року (а.п. 72-74, 83-88, 93-96), довідкою нотаріуса про продаж 02.04.2012 року ОСОБА_6 квартири за 114410, 00 гривень (а.п. 127), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.07.2015 року, в ході проведення впізнання свідок ОСОБА_8 впізнала на фото під № 2 ОСОБА_4 , як особу, з якою проживала в м. Коростень(а.п.139, 140), протоколом проведення слідчого експерименту, в ході проведення якого ОСОБА_4 показав, як вчиняв крадіжку(а.п. 254-255).
Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими і такими, що узгоджуються між собою, а так, в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки чужого майна з проникненням у сховище, у великих розмірах. Підстав не довіряти показам свідків та потерпілій судом не встановлено.
Крім того, судом досліджено докази, які характеризують обвинуваченого , що він не характеризується негативно, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше неодноразово судимий і має не зняту та не погашену судимість (а.п. 208-230). Згідно постанови слідчого ОСОБА_4 оголошувався у розшук (а.п. 200). Згідно висновку органу пробації застосування соціально- виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень , неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.(а.п. 105-107 т. 1). З протоколу затримання вбачається, що затриманий 05.01.2018 року на підставі ухвали суду від 21 .12.2016 року, оскільки ухилявся від суду (а.п. 48, 66,67). Вказані докази, в сукупності з іншими, вищевикладеними, враховуються судом при призначенні покарання ОСОБА_4 . Представлені захисником відомості про стан здоров'я ОСОБА_4 з метою пом'якшення покарання, свідчать про отримуване ним лікування у 1997 році, а також про не тривале лікування у 2016 році. Про прояви будь- якої хронічної хвороби ОСОБА_4 в судовому засіданні не встановлено і самим обвинуваченим не повідомлялося . Представлені захисником копії чеків від Приватбанку про перерахування грошових коштів потерпілій ОСОБА_6 від матері ОСОБА_4 не доводять ні позовних вимог, ні їх спростування. ОСОБА_4 у судовому засіданні позов ОСОБА_6 визнав у повному обсязі, а свідок ОСОБА_13 , скориставшись своїм правом не свідчити щодо близьких родичів, в судовому засіданні відмовилася надавати свідчення.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом , оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 і необхідності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, винуватість ОСОБА_4 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена у великих розмірах.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не працював до затримання, не характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має матір, особу похилого віку.
Враховуючи обставини справи, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , що будучи раніше судимий за вчинення злочинів проти власності і відбував покарання реально, на шлях виправлення не став і вчинив аналогічні злочини, з урахуванням інформації органу пробації, викладеній у досудовій доповіді, що виправлення його без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити середню небезпеку для суспільства в тому числі окремих осіб, заслухавши думку потерпілої, суд дійшов висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, і, за існування цих же обставин, суд не вбачає підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України, якими передбачено за існування певних умов призначення покарання, більш м'якого, ніж визначено санкцією статті, за якою обвинувачується, або застосування звільнення від покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку. В той же час, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до скоєного, що визнав себе винуватим, частково усунув заподіяну шкоду шляхом повернення частини викраденого майна, що визнав цивільний позов у повному обсязі, розкаюється і просив вибачення у потерпілої , суд дійшов висновку не призначати покарання за вчинений злочин ОСОБА_4 у максимальному розмірі. При цьому, суд виходить і з мети покарання , яка викладена у ч. 2 ст. 50 КК України, і передбачає можливість виправлення засуджених , а також запобігання вчинення нових злочинів, та з вимог ст. 65 КК України, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. На думку і переконання суду саме покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі буде відповідати особі ОСОБА_4 за вчинений ним злочин, виходячи з положень вказаних законів.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди на суму 221694 гривні, який визнав у повному обсязі обвинувачений ОСОБА_4 , при цьому він не заперечував ні проти суті позову ні проти його суми. А тому в силу ст. 128 КПК України, 1166 ЦК України, а також, що судом встановлено, заподіяння такої шкоди саме обвинуваченим , вказаний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про запобіжний захід обвинуваченому, враховуючи клопотання прокурора про залишення запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину і покарання, з яким визначився суд, відомості про особу обвинуваченого, що раніше судимий за вчинення злочинів , в тому числі і проти власності, не працював та не має офіційного джерела доходів, ухилявся від слідства та суду, і ці обставини свідчать про існування ризиків, що обвинувачений може вчинити інший злочин та або ухилитися від покарання, перешкодивши таким чином кримінальному провадженню, а тому, з метою запобігання ухилення обвинуваченого від покарання та упередження вчинення ним інших злочинів, дійшов висновку про необхідність залишити запобіжний захід йому тримання під вартою і застосувати його до набрання вироком законної сили.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин до набрання чинності Закону України № 838-УІІІ стосовно застосування ч. 5 ст. 72 КК України, то, під час зарахування у строк покарання його попереднього ув'язнення з 5 січня 2018 року до набрання вироком законної сили, підлягає застосуванню ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838 -УІІІ від 26 листопада 2015 року в силу зворотної дії кримінального закону в часі із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Питання про речові докази і судові витрати підлягають вирішенню у порядку ст.ст. 100 і 124 КПК України відповідно.
Керуючись ст.ст.373, 376 КПК України,
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 05 січня 2018 року, тобто з моменту затримання. Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання час затримання та тримання під вартою з 20 години 50 хвилин 05 січня 2018 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення 221694 (двісті двадцять одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) гривні матеріальної шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 221694 (двісті двадцять одну тисячу шістсот дев'яносто чотири) гривні матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта на загальну суму 577 гривень 08 копійок.
Речові докази золоті прикраси та телефонний апарат, які зберігаються під збереженою розпискою у потерпілої ОСОБА_6 , повернути їй як власнику, папірець з написами та аркушами паперу з рукописним текстом, виконані червоним маркером, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд на протязі 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1