Справа № 582/318/19
Провадження № 1-кп/581/23/19
11 квітня 2019 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в сел. Липова Долина кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200000000152 від 06 липня 2018 року, за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, заміжньої, інвалідності не маючої, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючої, раніше не судимої,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Мошанськ Тамбовської області, Російська Федерація, громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, інвалідності не маючої, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючої, раніше не судимої,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, вчиненому за нижченаведених обставин.
16 травня 2018 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на автомобілі ГАЗ 3110, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 року випуску, під керуванням ОСОБА_11 , виїхали з м. Запоріжжя Запорізької області, в якому мешкають всі вище перелічені особи, до м. Бровари Київської області, у власних справах.
17 травня 2018 року близько 17 год. 30 хв., проїжджаючи по трасі в с. Вільшана Недригайлівського району Сумської області повз домоволодіння АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_12 , водій, зупинивши автомобіль у зв'язку з його технічною несправністю, вийшов із салону та почав вживати заходів до усунення неполадки. Пасажири також залишили транспортний засіб. Перебуваючи поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 вирішили заволодіти всіма грошовими коштами, які знайдуть у вищевказаному домоволодінні. З метою скоєння кримінального правопорушення жінки склали план, розподілили поміж собою ролі та функції. Не розповідаючи про свої дійсні наміри ОСОБА_11 та мешканцям домоволодіння, біля якого вони зупинилися, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 планували проникнути до будинку АДРЕСА_2 під приводом продажу майна та надання послуг. Перебуваючи всередині приміщення, ОСОБА_8 повинна була відволікати увагу власника домоволодіння, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи залежно від ситуації, на місці остаточно розподіливши ролі та функції, мали знайти та заволодіти всіма грошовими коштами, які маються у зазначеному вище будинку. Знайдені в будинку гроші ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 планували витратити на власний розсуд.
Реалізуючи задумане, з метою успішного здійснення свого злочинного наміру, ОСОБА_8 взяла з автомобіля належний їй відріз тканини, під приводом продажу якої планувалось безперешкодно проникнути до будинку, після чого разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 через відчинену хвіртку в огорожі домоволодіння, без дозволу власника, зайшли на територію подвір'я та, підійшовши до будинку, постукали в двері. ОСОБА_13 , не розгледівши через вікно, хто саме перебуває на її подвір'ї, та вважаючи, що прийшла сусідка з продуктами, відчинила вхідні двері. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , не питаючи дозволу ОСОБА_13 , скориставшись тим, що остання в силу похилого віку та поганого самопочуття не могла чинити перешкод, з метою викрадення грошей, зайшли до будинку, тим самим незаконно проникли до житла.
Знаходячись в коридорі, ОСОБА_8 , діючи відповідно до заздалегідь складеного плану, розвернула відріз тканини, пропонуючи його придбати, почала відволікати таким чином увагу ОСОБА_13 від дій ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
Проте ОСОБА_13 , повідомила, що не бажає нічого купувати, після чого підозрювані запропонували ОСОБА_13 надати послуги з лікування, на що знову отримали відмову потерпілої, яка наполегливо прохала жінок залишити її будинок та покликала чоловіка ОСОБА_14 , який в цей час відпочивав у залі.
ОСОБА_12 , почувши крик дружини та голоси ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зрозумів, що до їх будинку прийшли особи ромської національності з метою викрадення майна, тому вийшов до коридору та неодноразово висловив вимогу, щоб підозрювані покинули його домоволодіння.
Побачивши таку реакцію ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 зрозуміли, що потерпілі викрили їх злочинні наміри вчинити крадіжку, але від своїх задумів заволодіти грошима не відмовилися та відкрито для потерпілих продовжили вчиняти дії, направлені на викрадення грошових коштів.
Так, ОСОБА_8 , знаходячись в коридорі, продовжувала вчиняти дії, направлені на відволікання уваги потерпілої ОСОБА_13 , пропонуючи придбати товар, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_12 , який стоячи перед ними та, тримаючись руками за одвірок дверей, що ведуть з коридору до інших кімнат, намагався не пропустити жінок далі до будинку і таким чином перешкодити підозрюваним вчинити злочин, почали штовхати потерпілого руками в ділянку тулубу, а також відтягували за одяг та руки до кухні будинку.
Через декілька хвилин ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , що є особами, фізично більш розвиненими, ніж потерпілий, вдалося подолати опір з боку ОСОБА_12 та заштовхати його на кухню, де потерпілого силоміць посадили на стілець в кухні, після чого ОСОБА_12 , виснажений боротьбою, припинив будь-які дії з протистояння зазначеним особам.
У цей час ОСОБА_9 , з метою надання можливості підозрюваним безперешкодного заволодіння грошима, лягла в дверному проході, що веде з коридору до інших кімнат, та почала утримувати ОСОБА_13 за руки задля подолання можливого опору з її сторони.
Після чого ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , розуміючи, що їх дії, направлені на заволодіння майном, помітні потерпілим, скориставшись тим, що вказані особи у зв'язку з похилим віком та поганим станом здоров'я, не зможуть перешкодити їй, пішли до зали та спальні вказаного домоволодіння, де з метою виявлення грошових коштів потерпілих, якими вони планували заволодіти, почали шукати їх в шафах, сервантах, диванах будинку. Під час пошуку ОСОБА_5 на дивані під матрацом знайшла та поклала до свого одягу гроші в сумі 33 000 грн., які належали потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , про що повідомила іншим підозрюваним, після чого ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покинули домоволодіння потерпілих, в подальшому викрадені гроші розподілили між собою.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усвідомлювали їх суспільну небезпечність та можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій, а також бажали їх настання.
Вищевказані дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, кваліфікуючими ознаками є поєднанням з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.
У ході підготовчого провадження прокурором та обвинуваченими, за участі їх захисників, ініційовано питання про розгляд угод про визнання винуватості.
За умовами угоди, укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованому їй діянні; сторони погодились на призначення обвинуваченій покарання за вчинений нею злочин, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та на підставі ст. 76 КК України з покладенням на обвинувачену обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
За умовами угоди, укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_7 , обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованому їй діянні; сторони погодились на призначення обвинуваченій покарання за вчинений нею злочин, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк п'ять років із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та на підставі ст. 76 КК України з покладенням на обвинувачену обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обставини кримінального провадження та перевіривши зміст угод про визнання винуватості, поданих на затвердження суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження вказаних угод про визнання винуватості, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, при відсутності заперечень з боку потерпілої з цього приводу.
При перевірці даної угоди, з'ясуванні обставин провадження, суд дійшов висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованого їм діяння, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, мало місце, таке діяння згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, але будь-які матеріальні чи моральні претензії з боку потерпілої відсутні.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачені цілком правильно розуміють права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, сутність обвинувачення, вид покарання, фактичну можливість виконання ними покладених на них обов'язків, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом, також установлена відсутність заперечень потерпілої щодо укладених угод.
Суд переконався в тому, що обвинувачені беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, в обсязі повідомленої підозри, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатні реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, також підтвердили факт вчинення ними протиправного діяння за вищеописаних обставин; встановлена добровільність сторін по укладенню даних угод, тобто те, що їх підписання не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Також судом установлено, що умови даних угод відповідають вимогам КПК України та КК України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_15 , і призначення обвинуваченій ОСОБА_4 узгодженого сторонами виду покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, звільнивши її на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням тривалістю 3 (три) роки з покладенням на обвинувачену обов'язків, оскільки останнє відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України, а також угоди про визнання винуватості між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченою обвинуваченою ОСОБА_5 за участі ОСОБА_7 , і призначення обвинуваченій ОСОБА_5 узгодженого сторонами виду покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років, звільнивши її на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням тривалістю 3 (три) роки з покладенням на обвинувачену обов'язків, оскільки останнє відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України.
Запобіжний захід під час досудового розслідування ОСОБА_4 обрано у виді застави, який підлягає припиненню після набрання вироку законної сили.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 лютого 2019 року у вигляді тримання під вартою 09 квітня 2019 року закінчився, продовжений не був, клопотань про обрання нового запобіжного заходу прокурором не заявлялося. Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 березня 2019 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області, радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченою у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_15 на стадії до судового розслідування, та на стадії підготовчого провадження підтриманої захисником ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.186 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 березня 2019 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області, радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченою у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання цим вироку законної сили припинити дію застосованого ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 лютого 2019 року (справа № 591/4114/18) до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави та повернути внесену заставу в розмірі 38420 гривень заставодавцю ОСОБА_16 .
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Обвинуваченим вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав, зазначених в п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1