Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/60/19
Іменем України
09 квітня 2019 року м. Гребінка
09 квітня 2019 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді: Татіщевої Я.В., секретаря Кузуб В.В., розглянувши у приміщенні суду в м.Гребінка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний ОСОБА_2», треті особи: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
28 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Перший Український міжнародний ОСОБА_2», треті особи: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 10 січня 2019 року поштою вона отримала постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2018 року, згідно якої відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 3157, виданого 03.05.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3 про стягнення із неї на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» заборгованості в розмір 45460,65 грн.
Зазначає, що підставою винесення приватним виконавцем ОСОБА_4 вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_3 (номер Свідоцтва 6685) № 3157, виданий 03.05.2018 року.
Вказує, що із постанови вбачається, що стягувачем виступає ПАТ «Перший Український ОСОБА_2», предметом стягнення є заборгованість перед ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» в розмірі 45460,65 грн.
Зазначає, що у телефонній розмові працівники ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» повідомили, що заборгованість виникла внаслідок невиплачених нею в строк коштів відповідно до умов кредитного договору, укладеного з АТ «ОСОБА_2 ренесанс капітал». Також їй було повідомлено, що ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» є правонаступником АТ «ОСОБА_2 ренесанс капітал».
Вказує, що 25.12.2014 року нею була подана заява до АТ «ОСОБА_2 ренесанс капітал» про надання споживчого кредиту на суму 26370,42 грн. для придбання телевізору.
Вказала, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 виконавчий напис № 3157, виданий 03.05.2018 року, вчинено з порушенням норм законів України «Про захист прав споживачів», «Про нотаріат» та Постанови КМУ від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», у зв'язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Зазначила, що не отримувала повідомлень про факт невиконання зобов'язань, не була повідомлена про розмір та наявність заборгованості за договором, не була повідомлена про зміну кредитора у зобов'язанні.
Зазначила, що приватним нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірено безспірність заборгованості та не встановлено, який строк минув з дня виникнення права вимоги.
Вказала, що відповідно до заяви про видачу картки з кредитним лімітом від грудня 2014 року, кінцевий строк повернення заборгованості за кредитом відповідав строку дії картки, а строк дії картки був визначений до червня 2017 року.
Зазначила, що вважає, що приватний виконавець виконавчого округу міста Київ ОСОБА_4 перевищила свої повноваження, оскільки приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи в межах територіального округу.
Враховуючи викладене, просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3157 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, виданий 03.05.2018 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» заборгованості в розмірі 45460,65 грн.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Відповідачу надіслана судова повістка за місцем реєстрації, рекомендованим поштовим відправленням.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності з урахуванням фактичних відносин.
Третя особа приватний виконавець ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, письмових заяв суду не надала.
Суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі наявних у справі письмових доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Так, судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3 (номер Свідоцтва 6685) № 3157 від 03.05.2018 року, було вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», який є правонаступником АТ «ОСОБА_2 ренесанс кредит», заборгованість за кредитним договором № GP - 7227600 від 25.12.2014 року у сумі 45460 (сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 65 коп. (а.с.08).
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем ОСОБА_4 30.12.2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3157 від 03.05.2018 року про стягнення ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», який є правонаступником АТ «ОСОБА_2 ренесанс кредит», заборгованість за кредитним договором № GP - 7227600 від 25.12.2014 року у сумі 45460 (сорок п'ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 65 коп., а також основної винагороди приватного виконавця у розмірі 4546,07 грн., яка складається з 10% від загальної суми до стягнення за виконавчим документом (а.с.09-12).
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначає позивач, нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 03.05.2018 року не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.
Отже, суд має встановити, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.
Також, правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №310/9293/15-ц від 23 січня 2018 року, що умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність наявності боргу та його розміру.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ПАТ «Перший український міжнародний банк» було направлено позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов'язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов'язань, також відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що вказаний лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором ОСОБА_1 отримувала, у зв'язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Згідно п. 10 узагальнення "Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні", винесеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року, роз'яснено, що судам слід мати на увазі, що вчиняючи виконавчий напис нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-XII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам.
Таким чином, ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Також нотаріус не з'ясував, чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність наявності боргу перед кредитором та відсутність спору щодо розміру боргового зобов'язання (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду №310/9293/15ц від 23.01.2018)
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний ОСОБА_2», треті особи: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3157 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, виданий 03.05.2018 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» заборгованості в розмірі 45460,65 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_5