нп 2-п/490/10/2019 Справа № 490/1517/14-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
10 квітня 2019 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.
при секретарі - Дудник Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві клопотання представника відповідача адвоката Костенюк М.В. про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 травня 2014 року у справі за № 490/1517/14-ц позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість в загальній сумі 173 786 (сто сімдесят три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 69 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 125 494 грн. 18 коп., заборгованість за відсотками - 34 607 грн. 69 коп., пеня - 13 684 грн. 82 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір у розмірі 1737 грн. 87 коп.
Відповідаачеві розяснено, що заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.
01 березня 2019 року представник відповідача адвокат Костенюк М. В . звернулася до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення та одлночаснот просила про поновлення строку на подання заяви, який пропущений з поважених причин. А саме , що під час розгляду справи судом відповідач не був повідомлений належним чином про розгляд справи та дату судових засідангь, отже при провденні залчного розгляду справи судом не дотримано вимог ч.1 ст.224 ЦПК України в редакції, що діяла на ччас вчинення процесуальної дії.
Відповідач також взагалі не отрмував копії оскпорюваного заочного рішення , в справі відсутні належні докази такого отримання, отже судом не виконано вимоги ст. 227 ЦПК (в редакції від 02.03.2014 року) , внаслідок чого відповідач пропустив процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Представник відповідача ознайомилася з рішенням суду лише 14 лютого 2019 року, після чого у встановлений ч.3 ст. 284 ЦПК України строк звернулася до суду з вкзазаною заявою.
в судовому засіданні представник відповідача просила про задволення заявленого клопотання з викладених підстав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до положень ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши доводи позову і дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2014 року судом ухвалено заочне рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в загальній сумі 173 786 грн. 69 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 125 494 грн. 18 коп., заборгованість за відсотками - 34 607 грн. 69 коп., пеня - 13 684 грн. 82 коп., а також судовий збір у розмірі 1737 грн. 87 коп.
Даних щодо отримання копії даного заочного рішення відповідачем матеріалаи цивільної справи не містять.
Разом з тим, як свідчать матеріали циваільної справи , 22 грудня 2014 року ОСОБА_1 , звертався до суду зі скаргою на дії державного виконавця , в якій оскаржував відкриття виконавчого провадження державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 490/1517/14-ц , виданого Центральним районним судом м.Миколаєва 08.07.2014 року про стягнення з нього заборгованості на користь ТОВ "Кредитні ініціативи". До скарги доданао постанова від 10.12.2014 року про відкриття виконавчого провадження.
На запит ОСОБА_1 06.01.2015 року ним отримано відповідь Центрального районного суду м.Миколаєва з розясненням дати та порядку ухвалення започного рішення суду від 20.04.2014 року та розяснено, що у звязку з відсутністю у суді знаків поштової кореспонденції вихідна кореспонденція не надсилається, отже він може отримати копію рішення суду у зручний час за заявою в каьбінеті № 2 суду.
На вказану заяву Відповідач повідомив суду , що він не "бачить сенсу у розгляді його скарги і буде звертатися у вищі інстанції".
Після цього відповідачем не вичинено жодних дій щодо отримання ним копії оскаржуваного рішення суду , і з копії його трудової книжки вбачається, що в період 23.07.2015 року по 16.09.2015 року вні переббував у м.миколаєві, оскільки не працбвав у м.Одеса, як стверджує у своїй заяві, отже не мав об'єктивних перешкод у зверненні до суду з заявою про отримання копії заочного рішення суду.
Натомість лише через більше ніж чотири роки після того, як йому достовірно стало відомо про ухвалення оскаржуваного заочного рішення суду він звернувся до суду з заявою про його перегляд.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
За положеннями ст.ст. 126-127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.
Аналогічні норми містяться в статті 14 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також у всіх процесуальних кодексах України.
Поняття «перегляд судового рішення» є значно ширшим ніж «оскарження судового рішення» в розумінні процесуального законодавства.
Поняття «забезпечення права» за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж поняття «право», яке використовується у законі, бо воно передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану заяву чи скаргу.
Відповідно до положень статті 126, частини 4 статті 284 ЦПК України у разі пропущення строку, встановленого частиною 2-3 цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за заявою особи, яка подала заяву, може поновити цей строк.
Втім, процесуальний Закон не дає визначення терміну «поважні причини». Однак в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим» .
Відповідно до вимог законодавства копії заочного рішення суду направляється відповідлачам протягом двох днів після його ухвалення. За заявою учасника справи копія судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Якщо недотримання строків на подання заяви про перегляд заосного рішеня було зумовлене діями (бездіяльністю) лише суду першої інстанції, зокрема особі з запізненням було направлено копію повного тексту рішення суду або ненаправлено взагалі , то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.
Вказане вище підтверджує те, що у суду є «свобода розсуду» або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити «визнати поважними причини пропуску процесуальних строків» (Ухвала ВСУ від 26.01.06 справа № N 6-7307кс04).
Більше того, при досліджені питання стосовно пропущення строку на касаційне оскарження, необхідно наголосити на рішенні Суду у справі Mushta v. Ukraine (2010 р.), в якому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку Європейський Суд взяв до уваги, що у цій ситуації заявниця і її представник діяли швидко та відповідно до ситуації, що строк був пропущений не з їх вини, що вони обґрунтували клопотання про поновлення строку і що касаційну скаргу було подано в межах загального річного обмеження.
Як неодноразово зазначав, Верховний Суд у своїх постановах, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
За такого, враховуючи той факт, що відповідачем взагалі не обгрунтовано поважність причин неотримання ним протягом чотирьох років з дня, коли йому повідомлено про наявність заочного рішення суду, його реквізити та роз'яснено порядок його отримання безпосередньо в суді ( а саме 06 січня 2015 року, про що свідчитт ним самим подана заява на адресу суду) , адже він не звертався жодного разу з заявою про отримання чи надіслання на його адресу копії цього рішення, не звертався за правовою допомогою - суд доходить до висновку , що у цій ситуації заявник та його представник не діяли швидко та процесуально правильно відповідно до ситуації, що занадто тривале пропущення строку було і з їх вини , а саму заяву про перегляд заочного рішення і клопотання про поновлення строку ними було подано поза межами розумних строків.
За аткого, суд не вбачає поважних причин та підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, що є наслідоком відмови у задоволенні клопотання та залишення заяви про перегляд без розгляду.
Керуючись ст.ст. 126,127, 284, -287 ЦПК України, суд -
Відмовити у задволенні клопотання представника відповідача адвоката Костенюк М.В. про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Залишити без розгляду заяву представника відповідача адвоката Костенюк М.В. про перегляд заочного рішення від 20 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Розяснити сторонам, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвалу може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення.
Суддя Гуденко О.А.