нп 2-о/490/231/2018 Справа № 490/10340/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення заяви без розгляду
08.04.2019 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :
головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Кваша С.О,. за участі заявника та представника заінтересованої особи Долгалюк Ю. Ю.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Центральний районний відділ державної міграційної служби в м. Миколаєві про встановлення факту, що має юридичне значення ,
В грудні 2018 року щзаявник звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою в порядку окремого провадження , в якій просить про встановлення факту постійного проживання на території України з 1985 року, у тому числі і станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року, для отримання паспорта громадянина України .
ОСОБА_2 у своїй заяві вказує на такі обставини, як : народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мінську, Білорусь. В 1985 році заявник переїхав до України для навчання. 01.09.1985 року вступив до Миколаївського кораблебудівельного інституту ім Адмірала С.О. Макарова та на період навчання був прописаний та проживав за адресою: АДРЕСА_1, в термін з 06.09.1986 р. та з 18.07.1990 р по 01.03.1999 р. У період навчання був відряджений для проходження служби у армії. Працював у Миколаївському кораблебудівельному інституті ім. Адмірала С.О. Макарова на посаді інженера. У 2000 році у Виконавчому комітеті Миколаївської міської ради провів державну реєстрацію фізичної-особи підприємця. 22 серпня 2003 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Миколаївського обласного управління юстиції зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . З 2014 року разом із сім'єю проживає за адресою : АДРЕСА_2 . Оскільки з 1985 року заявник постійно проживав на території України, у тому числі і станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року просить задовольнити заяву, що йому необхідно для отримання паспорту громадянина України.
Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, пояснив, що встановлення даного факту йому необхідно для отримання громадянства України.
В судовому засіданні представник Центрального РВ в м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області підтримав викладені в письмовому запереченні на заяву ОСОБА_2 обставини та просила відмовити у задоволенні заяви.
Вказала на те, що , з 20.02.1998 року ОСОБА_2 звернувся до ВПР та ВІР УВС м. Миколаєва з заявою про дозвіл на постійне проживання в Україні. Раніше заявник був тимчасово зареєстрований на території України у зв'язку з навчанням, про що свідчать матеріали справи. На момент звернення заявника в нього вже був паспорт громадянина Республіки Білорусь НОМЕР_1 від 29.10.1997 року. За результатами звернення заявника було залишено на постійне місце проживання в Україні та видано тимчасову посвідку на постійне місце проживання в Україні та видано тимчасову посвідку на постійне проживання. В заяві ОСОБА_2 зазначив та фактично довів, що вперше він прибув на територію вже сучасної України саме 04.12.1997 року саме як громадянин Республіки Білорусь. В послідуючому заявник неодноразово звертався до органів міграційної служби для обміну посвідки на постійне проживання, що йому було видано раніше. Пунктом 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, визначено категорії осіб, яких стосується встановлення належності до громадянства України, та перелік документів, що подаються для встановлення належності до громадянства України, одним з таких документів є паспорт громадянина колишнього СРСР. Тобто, особа не повинна при цьому перебувати в громадянстві іншої держави. З огляду на зазначене УДМС в Миколаївській області не вважає за можливе встановлення такого факту відносно ОСОБА_2 , оскільки все одне встановлення такого факту не буде тягнути за собою набуття ним громадянства України. До того ж звернула увагу суду на те, що сам факт проживання на території України в м.Миколаєві станом на 24.08.1991року та 13.11.1991 року і реєстрації його в гуртожитку під час навчання в інституті заінтересованою особою не оспорюється.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Таикм чином, під час розгляду справи судом встановлено, що заявник, який є громадянином Белорусії фактично звернувся до суду з вказаною заявою з метою отримання громадянства України - відповідно до ч.1 ст. 3 ЗУ "Про горомадянство України" , що розповсюджується визначення належності до громадянства України осіб, які мають паспорта УРСР та апатридів , тоді як ОСОБА_2 отримав після розпаду колишнього СРСР паспорт нового зразка та отримав громадянство іншої держави- колишньо республіки СРСР Белорусі, отже між сторонами є спір, адже наявні всправі докази в обґрунтування заяви не вказують на безспірність вимог .
До того ж встанволення даного факту неможливо розглядати в порядку окремого провадження, адже законодавством визначено інший порядок встановлення такого факту і факт реєстрації тимчасової на період навчання на території сучасної України ОСОБА_2 у зазначений період - ніким не оспорюється.
До того ж суд враховує, що згідно ЗУ "Про громадянство України" встановлено , що для набуття громадянства України з визначених законом підстав особа не повинна при цьому перебувати в громадянстві іншої держави.
Таким чином, у зазначеній справі існує спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, а тому заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 294, ст.ст. 260, 261,315, 352 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Центральний РВ в м.Миколаєві УДМС України в Миколаївській області, про встановлення факту постійного проживання на території України з 1985 року, у тому числі і станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена протягом пятнадцяти днів з дня отримання її копії до Миколаївського апеляційного суду..
Суддя Гуденко О.А.