Справа № 521/2438/19
Номер провадження № 2/521/2120/19
18 березня 2019 року м.Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси
у складі судді Маркарвової С.В.
за участю секретаря Іськової В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
11.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся із вищезазначеною заявою, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3 .: домоволодіння по АДРЕСА_1
Накладення арешту на об'єкт нерухомості, що належить відповідачеві є одним з видів забезпечення позову, який суд може обрати відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи заявника, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з наступних підстав:
Цивільне процесуальне законодавство надає суду право проводити процесуальні дії, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за якою, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза не виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2019 року у справі відкрито провадження.
Предметом спору є стягнення заборгованості у загальному розмірі 260 977,90 грн.
Водночас, подана позивачем заява про забезпечення позову не містить актуальної інформації щодо належності відповідачу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, достатніх та допустимих доказів, зокрема витягу з реєстру прав власності, на час звернення до суду із заявою, доказів вартості домоволодіння, потрібних для забезпечення позову позивачем не надано.
При таких обставинах, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику в порядку ч. 9 ст. 153 ЦПК України.
Керуючись ч. 9 ст. 153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: С.В. Маркарова
Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2018 року.