Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 804/15184/15
адміністративне провадження № К/9901/24765/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018р. (судді - Дурасова Ю.В., Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №015-03727-240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», оформлені листом від 23.09.2015р. №8821/301;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) №015-03727-240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015р.;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити її до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ Дельта Банк»), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 132947,66 грн за вкладом, який було внесено за договором банківського вкладу (депозиту) №015-03727-240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015р., укладеного між нею та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Посилається на те, що Уповноважена особа Фонду перевищила свої повноваження, а умовами її банківського договору передбачено можливість зарахування грошових коштів на її рахунок від іншої особи.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №015-03727240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015р., укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», оформлені листом за вих. № 8821/301 від 23.09.2015р.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) №015-03727-240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015р. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018р. скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що вона відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави для невключення її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому її право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.
Заперечуючи проти касаційної скарги Уповноважена особа Фонду просила у її задоволенні відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2014р. постановою Правління Національною банку України №692/БТ, з відміткою «банківська таємниця», «Дельта Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.
24.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір №015-03727-240215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США НОМЕР_1. (том І а.с. 12)
Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 4950 доларів США.
Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
Додатковою угодою від 24.02.2015р. до Договору №015-03727-240215 пункт 1.8 викладено у іншій редакції, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладеного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. (том І а.с. 13)
Згідно платіжного доручення №46379748 від 24.02.2015р. на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 4950 доларів США з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_3. (том І а.с. 14)
Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних». (том І а.с. 130 - 133)
02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. (том І а.с. 134 - 135)
Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р. (том І а.с. 136 - 137)
15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408. (том І а.с. 54 - 55)
За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.
Відповідно до Додатку №1 до протоколу засідання Комісії Договір позивача №015-03727-240215 від 24.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок НОМЕР_1 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №304. (том І а.с. 56)
16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813. (том І а.с. 57)
Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.
Відповідно до Додатку №1 до наказу №813 Договір позивача №015-03727-240215 від 24.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок НОМЕР_1 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №304. (том І а.с. 59)
Згідно Додатку №6 до наказу №813 від 16.09.2015р. грошові кошти в сумі 4950 доларів США (108021,87 у гривневому еквіваленті) повернуто з банківського рахунку позивача на банківський рахунок третьої особи - ОСОБА_3 внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №009-09500-180215 від 18.02.2015р. (а.с. 63)
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №836 внесено зміни до наказу від 16.09.2015р. №813 та не застосовано наслідки нікчемності правочинів з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (том І а.с. 64)
Листом від 23.09.2015р. №8821/301 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про нікчемність договору її банківського вкладу (депозиту) №015-03727-240215 від 24.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с 15)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. строком на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно. (том І а.с. 50 - 51)
Оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» опубліковано у газеті «Голос України» від 08.10.2015р. №187 (6191). (том І а.с. 140 - 141)
Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що договір, укладений між позивачем та банком, є нікчемним у розумінні вимог цивільного законодавства України, а факт внесення грошових коштів на банківський рахунок позивача відповідачами не оспорюється, доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, надано не було, а тому позивач є вкладником, оскільки є фізичною особою, яка уклала договір банківського рахунку, а кошти на її рахунку є вкладом, оскільки є коштами, які надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, суд першої інстанції виходив з того, що такі позовні вимоги заявлені позивачем передчасно з урахуванням того, що чинним законодавством України визначена відповідна процедура, що передує цьому. Оскільки у Переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу відсутні дані про позивача, так як такі відомості до Переліку внесені Уповноваженою особою Фонду не були, підстави для задоволення зазначеної позовної вимоги відсутні.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» повністю відповідають Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що в момент укладення договору банківського вкладу між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» 09.02.2015р. діяли обмеження в діяльності банку, визначені постановою Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ, в тому числі щодо проведення операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а тому уклавши зазначений договір під час дії обмежень, фактично було допущено збільшення гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п.5.5, 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», які відповідно до договору банківського вкладу позивача є обов'язковими для застосування у правовідносинах між вкладником та банком, в тому числі з приводу розміщення вкладу, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або депозитного рахунку, або готівкою через касу банку чи відділення «Укрпошти», зарахування на вкладний рахунок грошових сум від третьої особи не допускається, а тому уклавши даний договір позивач отримав переваги в порівняні з іншими вкладниками, адже отримає грошові кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які не вносила особисто, а законодавством не передбачено перерахування іноземної валюти з поточного рахунку однієї особи на вкладний (депозитний) рахунок іншої особи, якщо таке не передбачене договором між вкладником та банком (тобто така умова не є стандартною, а надавалася тільки окремим вкладникам).
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, підстави для визнання правочину нікчемним передбачені статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Приймаючи рішення про визнання укладеного з позивачем договору банківського вкладу нікчемним відповідачем не зазначено передбачені законом підстави для цього, а також не надано судам попередніх інстанцій належних доказів на підтвердження наявності таких підстав.
Посилання відповідача на пункт 7 частини 3 статті 38 цього Закону є безпідставним, оскільки відповідачем не зазначено які переваги чи пільги отримала саме позивач внаслідок укладення договору банківського вкладу, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, однак такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.
Крім того, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані Уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 цього Закону.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного Уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Такий правовий висновок у аналогічних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15.
В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав.
Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим його дій та бездіяльності.
В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.
Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
Між тим, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.
Так, у постанові суд зазначив про те, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що постанова суду першої інстанції скасована апеляційним судом помилково, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині позовних вимог про нікчемність договору банківського вкладу, а провадження у справі в цій частині - закриттю. В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 349, 352, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018р. скасувати.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №015-03727240215 «Найкращий від Миколая» від 24.02.2015р., укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», оформлені листом за вих. № 8821/301 від 23.09.2015р., а провадження у справі в цій частині закрити.
В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.О. Анцупова
В.М. Кравчук