Справа № 279/1832/17
Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.П.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
11 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив:
-визнати протиправними дії відповідача щодо повернення без права на виплату матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги;
-зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року, позов задоволено:
-визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без права на виплату матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2;
-зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, просив рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло у період дії Закону України "Про Національну поліцію" і оскільки останнім місцем його служби було Головне управління Національної поліції в Житомирській області, то на ОСОБА_2 як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з чим останній має право звернутись за отриманням одноразової грошової допомоги, згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 2001 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2016 року-в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.
Згідно свідоцтва про хворобу №74/67 позивач визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Крім цього, військово-лікарською комісією встановлено, що захворювання пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до довідки від 07.06.2016 року № 514540 ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності з 06.06.2016 року в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
В подальшому позивач звернувся з заявою (рапортом) до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 12.04.2017 року №740/29/01-2017 ОСОБА_2 матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги повернуті у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства.
Зокрема, в листі зазначено, що призначення та виплата ОГД повинна здійснюватись ГУ НП відповідно Закону України "Про національну поліцію" та Порядку №4.
Вважаючи такі відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за колишніми працівниками міліції, які після звільнення зі служби в міліції проходили службу в поліції, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи виходить зі слідуючого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До набрання чинності Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", тобто до 7 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб,-у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
За правилами пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності,-у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Відповідно до пункту 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".
Згідно ч.1 ст.97 Закону України "Про національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі- одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Частиною другою статті 97 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97- 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 4).
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.
При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, відповідно до Порядку № 850-з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку № 4-з проходженням служби в поліції.
Разом з тим, в законодавстві була наявна прогалина щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, оскільки не було визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги особам, які після звільнення з органів внутрішніх справ продовжили службу в Національній поліції та яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, але під час служби в органах поліції або після звільнення з цих органів.
Вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №822/764/18 (постанова від 14 лютого 2019 року, адміністративне провадження №К/9901/56661/18), виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, якими визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності виникає з дати встановлення втрати працездатності за довідкою МСЕК, а реалізація цього права здійснюється за останнім місцем служби особи, прийшла до висновку, що виплата такої допомоги має здійснюватися органами Національної поліції на підставі норм Закону України "Про національну поліцію" та у відповідності до Порядку № 4.
Про обгрунтованість такого висновку суду свідчать і подальші зміни в законодавстві, що регулює спірні правовідносини.
Так, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 12 вересня 2016 року № 916 «Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», яким пункт 5 розділу I Порядку № 4 доповнено підпунктом 4 стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога. За його змістом встановлення інвалідності поліцейському внаслідок захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, є також обставиною, за якої поліцейському призначається одноразова грошова допомога.
Крім того, з метою усунення прогалини в законодавстві, 8 червня 2017 року прийнято Закон України № 2097 «Про внесення змін до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському», яким право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності розповсюдили також на поліцейських, у яких втрата працездатності настала внаслідок захворювання або поранення, отриманого внаслідок виконання завдань міліції або під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону, який набрав чинності 12 липня 2017 року, установлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності мають поліцейські з числа осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", які визнані інвалідами або отримали поранення до набрання чинності цим Законом.
Отже, колегія суддів Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2019 року у справі №822/764/18 (адміністративне провадження №К/9901/56661/18) вказав, що особа, яка проходила службу в поліції у разі встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, тобто за останнім місцем служби в органах внутрішніх справ, та сформулювала наступний правовий висновок.
Поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про національну поліцію», виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку №4.
Як слідує з матеріалів справи, позивача з 06.11.2015 звільнено зі служби з органів внутрішніх справ (у зв'язку з переходом у встановленому порядку роботи (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації), а з 07.11.2015- прийнято на службу в Головне управління Національної поліції в Житомирській області, тому на ОСОБА_2 як на поліцейського, поширюються норми Закону України "Про національну поліції", а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4.
Отже належним органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є Головне управління Національної поліції в Житомирській області.
Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України не мало повноважень розглядати та приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, а тому доводи апеляційної скарги про правомірність повернення документів позивача через відсутність компетенції на вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги є обгрунтованими.
Однак, суд першої інстанцій залишив вказане поза увагою і безпідставно визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Слід також зазначити, що суд першої інстанції при задоволенні позову помилково послався на приписи пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну поліцію", згідно якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію", оскільки ця норма за своїм змістом не розповсюджує порядок отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", на осіб, які набули право на відповідні виплати після втрати чинності Законом України "Про міліцію", а лише зберігає такий порядок для тих, хто набув право на ці виплати до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".
З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 205, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити повністю.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.