Справа № 810/3570/18
11 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року, суддя Басай О.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області при розгляді клопотання ОСОБА_2 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1
- зобов'язати Переяслав-Хмельницьку міську раду Київської області надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,10 га у АДРЕСА_1;
- зобов'язати Переяслав-Хмельницьку міську раду Київської області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з квітня 2017 року позивачка неодноразово зверталась до відповідача із заявами про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у власність, розташованої на території АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,10 га.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15.11.2017 року у справі №373/1062/17 позов ОСОБА_2 задоволено частково та зобов'язано Переяслав-Хмельницьку міську раду Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України.
Разом з тим, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року у справі №810/151/18 позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Переяслав - Хмельницької міської ради Київської області при розгляді клопотання ОСОБА_2 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою для подальшого, оформлення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та зобов'язано Переяслав - Хмельницьку міську раду Київської області у місячний строк розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,10 га у місті АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України та прийняти відповідне рішення, а саме: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні. Вказане рішення суду набрало законної сили 30.04.2018 року (том 1, а.с. 54-58).
Згідно даних, які міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вказане судове рішення набрало законної сили 06.12.2017 року.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Як свідчать матеріали справи, позивачка повторно звернулась до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га у АДРЕСА_1, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Проте, листом від 03.04.2018 року №20-22-285 Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повідомила ОСОБА_2 (на її звернення від 21.02.2018 року), що питання безоплатного виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 розглядалося на 50 сесії міської ради, яка відбулася 29.03.2018, рішення не було прийнято, оскільки для позитивного вирішення даного питання не було набрано достатньої кількості голосів (том 1, а.с. 59).
Також, листом від 05.06.2018 року №20-22-473 Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повідомила ОСОБА_2 (на її звернення від 17.05.2018 року), що питання безоплатного виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність по АДРЕСА_1 буде розглянуто на черговій сесії Переяслав - Хмельницької міської ради. При розгляді звернення буде враховано рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року у справі №810/151/18 (том 1, а.с. 63).
Крім того, листом від 08.06.2018 року №20-22-490 Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повідомила ОСОБА_2 (на її звернення від 28.03.2018 року), що питання безоплатного виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність по АДРЕСА_1 розглядалося на 52 сесії міської ради, яка відбулася 31.05.2018 року, рішення не було прийнято, оскільки під час голосування депутатський корпус керується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" відповідно до якого органам місцевого самоврядування рекомендовано розглядати в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок (том 1, а.с. 60).
Листом від 27.06.2018 року №20-22-568 Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повідомила ОСОБА_2 (на її звернення від 16.05.2018 року), що питання безоплатного виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність по АДРЕСА_1 розглядалося на 53 сесії міської ради, яка відбулася 26.06.2018 року, рішення не було прийнято, оскільки під час голосування депутатський корпус керується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" відповідно до якого органам місцевого самоврядування рекомендовано розглядати в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок (том 1, а.с. 61).
Вважаючи, вказану бездіяльність відповідача щодо не надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку протиправною, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом та відповідними нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин 1-4 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За змістом частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Частинами десятою і одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Згідно з пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Положеннями статті 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Колегія суддів зазначає, що після ухвалення рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року у справі №810/151/18, яким було зобов'язано Переяслав - Хмельницьку міську раду Київської області у місячний строк розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,10 га у місті АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України та прийняти відповідне рішення, а саме: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, ОСОБА_2 повторно зверталась до Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проте, листом від 05.06.2018 року №20-22-473 Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повідомила ОСОБА_2 (на її звернення від 17.05.2018 року), що питання безоплатного виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність по АДРЕСА_1 буде розглянуто на черговій сесії Переяслав - Хмельницької міської ради. При розгляді звернення буде враховано рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року у справі №810/151/18 (том 1, а.с. 63).
Також, листом від 08.06.2018 року №20-22-490 Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повідомила ОСОБА_2 (на її звернення від 28.03.2018 року), що питання безоплатного виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність по АДРЕСА_1 розглядалося на 52 сесії міської ради, яка відбулася 31.05.2018 року, рішення не було прийнято, оскільки під час голосування депутатський корпус керується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" відповідно до якого органам місцевого самоврядування рекомендовано розглядати в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок (том 1, а.с. 60).
Крім того, листом від 27.06.2018 року №20-22-568 Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області повідомила ОСОБА_2 (на її звернення від 16.05.2018 року), що питання безоплатного виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність по АДРЕСА_1 розглядалося на 53 сесії міської ради, яка відбулася 26.06.2018 року, рішення не було прийнято, оскільки під час голосування депутатський корпус керується розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" відповідно до якого органам місцевого самоврядування рекомендовано розглядати в першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок (том 1, а.с. 61).
Таким чином, колегія суддів вважає, що не розглянувши у визначеному законодавством порядку (у місячний строк) заяви ОСОБА_2 Павліни від 28.03.2018 року, від 15.05.2018 року, від 16.05.2018 року та не прийнявши відповідного рішення, відповідач допустив бездіяльність, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області при розгляді клопотання ОСОБА_2 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку підлягають задоволенню.
Всі інші вимоги щодо бездіяльності відповідача, які стосуються звернень позивачки та прийнятих відповідних судових рішень, не підлягають задоволенню, оскільки судами вже було вирішено питання бездіяльності відповідача стосовно звернеь позивачки.
Разом з тим, колегія суддів зазнача, що судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (сьоме скликання) від 06.09.2018 року №205/2-55-VII "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2" відмовлено у наданні дозволу гр. ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,1000 га, розташовану в межах м. Переяслава-Хмельницького по вул. Магістральній, 97 (том 1, а.с. 113).
Таким чином, відповідачем було прийнято рішення відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в даній адміністративній справі позивач не оскаржує рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області (сьоме скликання) від 06.09.2018 року №205/2-55-VII "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2".
Щодо позовних вимог про зобов'язання Переяслав-Хмельницьку міську раду Київської області надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно з статтею 118 Земельного кодексу України прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні є одним з безпосередніх прав міської ради та належить до дискреційних повноважень цього органу.
Відповідно до приписів Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Крім того, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
У відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Враховуючи, що прийняття рішення відповідачем у спірних правовідносинах ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, колегія суддів вважає, що вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а тому задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права.
За таких підстав, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню та ухвалення нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року скасувати та прийняти нове рішення наступного змісту.
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області при розгляді клопотань ОСОБА_2 від 28.03.2018 року, від 15.05.2018 року, від 16.05.2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку по вулиці Магістральній, 97 у місті Переяслав-Хмельницькому Київської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Судя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Пилипенко О.Є.