Постанова від 10.04.2019 по справі 826/13270/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/13270/16

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

представника позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: Кавунець В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву щодо відшкодування витрат на правову допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 лютого 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просила: скасувати наказ Державної фіскальної служби України № 2723-о від 25.07.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_3", поновити її на посаді головного державного інспектора відділу митно-логістичної інфраструктури Департаменту розвитку митної справи Державної фіскальної служби України з 26.07.2016; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути середній заробіток за час затримки проведення розрахунку тривалістю чотири робочі дні з 26.07.2016 по 29.07.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2017 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2017 р. та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано наказ Державної фіскальної служби України № 2723-о від 25.07.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_3". Поновлено ОСОБА_3 на службі на посаді головного державного інспектора відділу митно-логістичної інфраструктури Департаменту розвитку митної справи Державної фіскальної служби України. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.07.2016 р. по 13.04.2017 р. в розмірі 82 496, 49 грн. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.07.2016 р. по 29.07.2016 р. в розмірі 1 576,84 грн.

Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 320,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Постановою Верховного Суду від 07.02.2019 р. касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 р. по справі №826/13270/16 залишено без змін. Додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 15.03.2019 р. справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді - Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 р. справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд на 10.04.2019 р. о 14:20 год.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині відшкодування правових витрат, колегія суддів виходить із наступного.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 2 статті 16 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду) установлено, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Водночас, КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017) не передбачав, що види правової допомоги, які підлягають компенсації, можуть встановлюватися або обмежуватися іншими законами.

За приписами частини 3 статті 90 КАС України законом установлюється граничний розмір компенсації таких витрат.

Зокрема, статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 №4191-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Колегія суддів наголошує, що зазначений закон визначає граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу.

Визначальним в адміністративному судочинстві за статтею 6 КАС України є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому, при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Колегія суддів зауважує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.

Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 320,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на підтвердження витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 07/16 ГЛМ від 28.07.2016 р., акти приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 01.11.2016 р. та від 04.04.2017 р. Відповідно до вказаних документів виконавцем виконані роботи із збору матеріалів складання та друкування позовної заяви та апеляційної скарги, збирання доказів, складання письмових пояснень та клопотань, складання та друкування апеляційної скарги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відшкодування витрат на збирання доказів, складання позовної заяви та апеляційної скарги не відноситься до процесуальних дій.

Скасовуючи Додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. та, направляючи справу на продовження розгляду в цій частині, Верховний Суд зазначив про помилковість висновків суду апеляційної інстанції у вказаній вище частині, оскільки норми Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» спрямовані на встановлення граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу. При цьому, даний Закон не дає визначення поняттю «правова допомога», а перелік видів правової допомоги, які підлягають відшкодуванню, наведений у ст. 1, не є вичерпним, а лише визначає види правової допомоги, відносно яких встановлено обмеження стосовно суми відшкодування суб'єктами владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року у місячному розмірі 1 378,00 гривень. Тобто, розмір компенсації витрат на правову допомогу у 2016 р. не повинен перевищувати 551,20 грн. (1 378,00*40%) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Так, між ОСОБА_3 (надалі - Клієнт) та Фізичною особою-підприємцем, який є фахівцем у галузі права ОСОБА_1 (надалі - Фахівець у галузі права) укладено договір про надання правової допомоги № 07/16 ГЛМ від 28.07.2016 р., відповідно до якого Фахівець в галузі права зобов'язується надати Клієнту правову допомогу, а Клієнт прийняти таку допомогу та оплатити її.

Згідно акту передачі-прийняття послуг з надання правової допомоги від 01.11.2016 р. № 1 позивачу надано наступні послуги, виходячи із вартості за 1 год. - 580,00 грн.: збір та вивчення матеріалів, складання, друк, підписання та подання до Окружного адміністративного суду м.Києва позовної заяви (5 год.), збирання доказів, складання, друк, підписання та подання до суду пояснень щодо вакантних посад (3 год.), складання, друк, підписання та подання до суду пояснень щодо розміру належного до стягнення середнього заробітку (1 год.), складання, друк, підписання та подання до суду клопотання про розподіл судових витрат (0,5 год.).

Оплата послуг на суму 5 510,00 грн. підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 6 від 04.08.2016 р. та № 10 від 01.11.2016 р.

Тобто, сума правових витрат, виходячи із вартості однієї години - 580,00 грн. за 9,5 год. наданих послуг, становить - 5 510,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що оскільки мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016 р. становила 1 378,00 грн., відповідно розмір правових витрат на правову допомогу не може перевищувати у 2016 році 551,20 грн. за годину участі фахівця у наданні правових послуг.

Тобто, вартість правових витрат у 2016 році не може перевищувати граничний розмір встановлений законом, а відтак становить 5 236,40 грн. (551,20*9,5 год.).

Згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року у місячному розмірі 3 200,00 гривень. Тобто, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 1 280,00 грн. (3 200,00*40%) за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Згідно Додаткової угоди № 3 від 01.02.2017 р. до Договору про надання правової допомоги № 07/16 ГЛМ від 28.07.2016 р., Фахівець надає Клієнту правову допомогу у справі № 826/13270/16 щодо складання заяв, скарг, в тому числі апеляційних та касаційних, інших процесуальних документів правового характеру, здійснює представництво Клієнта в судах апеляційної та касаційної інтонації та Верховному Суді України тощо.

Згідно акту передачі-прийняття послуг з надання правової допомоги № 3 від 04.04.2017 р. Фахівцем в галузі права надано наступні послуги, виходячи із вартості однієї години 640,00 грн., а саме: ознайомлення з матеріалами справи ОАС м.Києва (30 хв.), складання та друк апеляційної скарги (3 год.), ознайомлення з матеріалами справи в КААС (30 хв.), підготовка та друк пояснень щодо сум, які належать до стягнення на користь позивача (1 год.). Всього 5 год. - 3200,00 грн.

Оплата за надані послуги на суму 3 200,00 грн. підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 07 від 23.03.2017 р. та № 08 від 04.04.2017 р.

Виходячи із наведеного вище, підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу в сумі 3 200,00+5 236,40=8 436,40 грн.

Окрім того, до суду вх. № 13069 від 08.04.2019 р. від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії Книги обліку доходів, що використовувалась ним в період надання правової допомоги позивачу в період у 2016-2017 роках.

Також представник позивача просить повернути йому понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 600,00 грн. у зв'язку із скасуванням додаткової постанови суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд. На підтвердження понесених витрат представником позивача надано договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 03/19 ГЛМ від 12.03.2019 р., відповідно до п. 1.2 якого вартість допомоги складає 800,00 грн. за одну годину.

На підтвердження оплати за надання правничих послуг представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 05/19 від 08.04.2019 р. на суму 1600,00 грн., рахунок № 08-04 від 08.04.2019 р., відповідно до якого представником позивача надано послуги з професійної правничої допомоги у справі № 826/13270/16 обсягом 2 години вартістю 800,00 грн. за одну годину, а саме: пошук судової практики Верховного Суду з висновками щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, складання клопотання від 08.04.2019 р. про залучення доказів.

В контексті вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 8 436,40 +1 600,00=10 036,40 грн., а відтак заява позивача про відшкодування правничих витрат підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 252, 325, 328 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Присудити на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 10 036,40 (десять тисяч тридцять шість) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

В решті заяву залишити без задоволення.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

О.Є. Пилипенко

Повний текст додаткової постанови виготовлено 11.04.2019 р.

Попередній документ
81089422
Наступний документ
81089424
Інформація про рішення:
№ рішення: 81089423
№ справи: 826/13270/16
Дата рішення: 10.04.2019
Дата публікації: 15.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби