Справа № 826/20136/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.
09 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Антоненко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Кічука Олега Івановича
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2019 року
у справі №826/201136/16 (розглянуту у порядку письмового провадження)
за позовом ОСОБА_4
до відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Кічука Олега Івановича
про зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Кічука Олега Івановича в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «доповнення до Переліку рахунків», за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Авант - Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку ОСОБА_4, відкритого у Публічному акціонерному товаристві «Авант - Банк».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він позбавлений права користуватися своїм майном, оскільки, на його думку, він є вкладником ПАТ «Авант - Банк» в розумінні положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому повинен був бути включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2019 року позов задоволено. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк» Кічука Олега Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ФОП ОСОБА_4, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму, яка обліковується на поточному рахунку НОМЕР_2, відкритому на ім'я ФОП ОСОБА_4 у Публічному акціонерному товаристві «Авант - Банк», у розмірі 98 043, 20 грн. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк» Кічука Олега Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 червня 2016 року №899, шляхом виключення з нього кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4, на суму 98 043,20 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Позивачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Авант - Банк» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено Договір №РКО - Ю/15/26002010021789 банківського рахунку, відповідно до умов якого Банк зобов'язався відкрити Клієнту поточний рахунок НОМЕР_2, на якому здійснюються операції як в національній, так і в іноземній валюті (або в валюті UAH), та надавати послуги з розрахунково - касового обслуговування відповідно до умов цього Договору, Правил, встановлених в Банку та вимог чинного законодавства України (п. 1.1. Договору).
28 січня 2016 року з рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 перераховано чистий дохід на власний картковий рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_4 у розмірі 95 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 29 січня 2016 року № 44 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 29 січня 2016 року № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Авант - Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Після чого, у Публічному акціонерному товаристві «Авант - Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на один місяць з 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Авант - Банк», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні строком на один місяць з 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2016 року № 109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 лютого 2016 року № 262, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Авант - Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
В подальшому розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк» з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Авант - Банк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні на два роки з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно.
01 березня 2016 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення, відповідно до якого У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 26 лютого 2016 року № 262, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Авант - Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 02 березня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
Для отримання коштів вкладники Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк» з 02 березня 2016 року до 12 квітня 2016 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «ОТП БАНК» та АТ «УКРСИББАНК».
Відшкодування вкладникам ПАТ «Авант - Банк», які з будь-яких причин не звернуться до банку-агенту Фонду в період з 02 березня 2016 року до 12 квітня 2016 року здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Також, судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2016 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 червня 2016 року № 899 було прийнято рішення про затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ «Авант - Банк» та повідомлено, що задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у черговості, визначеній статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У відповідності до наданої суду виписки по особовим рахункам з 27 січня 2016 року по 13 травня 2017 року з рахунку НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_4 27 січня 2016 року об 11:25:30 перераховано грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. з призначенням платежу «перерахування чистого доходу на власний картковий рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_4». З даної виписки по особовим рахункам також вбачається, що станом на 16 червня 2016 року на рахунку НОМЕР_2 були розміщені грошові кошти у розмірі 98 043,20 грн., які 16 червня 2016 року перераховані до акцептованих кредиторських вимог з рахунку ФОП ОСОБА_4
Листом від 22 червня 2016 року №2764 Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 повідомлено про те, що останній визнаний кредитором ПАТ «Авант - Банк» та його кредиторські вимоги включено до 7 черги на суму 98 043,20 грн.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 2021 від 06 жовтня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Авант - Банк». Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «Авант - Банк», визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_6 з 07 жовтня 2016 року.
25 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Авант - Банк» з проханням повідомити його письмово про залишок коштів на його картковому рахунку фізичної особи, враховуючи, що кошти з рахунку Фізичної особи - підприємця були перераховані на рахунок фізичної особи та письмово повідомити, чому до цього часу йому як фізичній особі не перераховано кошти, які знаходиться на його картковому рахунку.
В той же час, відповідно до відомостей з виписки по рахунку приватного клієнта №036905-2017/0513 за період з 27 січня 2016 року по 24 червня 2016 року, 27 січня 2016 року об 11:54 на рахунок НОМЕР_3, відкритий на ім'я ОСОБА_4 перераховано 20 000,00 грн., а 14 березня 2016 року виплачено останньому 20 058,95 грн., як гарантовану суму відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, як вбачається з Витягу з реєстру кредиторів ПАТ «Авант - Банк» від 13 травня 2017 року, ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) визнано кредитором ПАТ «Авант - Банк» та відповідно до реєстру вимог кредиторів, затверджених рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 червня 2016 року №899, станом на 11 травня 2017 року кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_4 включено до 7 черги в сумі 98 043,20 грн.
26 травня 2017 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2065 від 22 травня 2017 р. про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Авант - Банк», відповідно до якого повноваження ліквідатора ПАТ «Авант - Банк» визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кічуку Олегу Івановичу з 25 травня 2017 року.
Крім того, 31 січня 2018 року на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2065 від 22 травня 2017 р. про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Авант - Банк», відповідно до якого повноваження ліквідатора ПАТ «Авант - Банк» визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кічуку Олегу Івановичу з 25 травня 2017 року.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні даних про позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування, позивач звернувся з відповідним позовом, який в подальшому було уточнено останнім, до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, як наслідок, не подання інформації про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За визначенням статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі по тексту - Закон України №4452-VI) вкладом вважаються кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
При цьому, владником у розумінні пункту 4 частини 1 статті 2 цього ж Закону є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 Закону України №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
У відповідності до частини 1 статті 11 та частини 3 статті 12 Закону України № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №4452-VI, вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Згідно з нормами статті 27 Закону України № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 28 Закону України № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Статтею 52 Закону України № 4452-VI, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів, зокрема, у частині 1 цієї статті зазначено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом.
Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 є клієнтом Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк» з 26 жовтня 2015 року, що підтверджується копією договору №РКО-Ю/15/26002010021789 банківського рахунку від 26 жовтня 2015 року.
На підставі вказаного договору банківського рахунку, Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 відкрито поточний рахунок НОМЕР_2, на якому станом на день запровадження тимчасової адміністрації в Банку (29 січня 2016 року) були розміщені грошові кошти у розмірі 98 043,20 грн.
Отже, колегія суддів зазначає, що наведене в сукупності свідчить про те, що позивач, як фізична особа є вкладником неплатоспроможного Банку у розумінні пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI та має право на відшкодування коштів за вкладом, який розміщено на його поточному рахунку, відкритому на підставі договору банківського рахунку, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування коштів (200 000,00 грн.) незалежно від кількості вкладів, розміщених на рахунках у Банку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Авант - Банк» та, в подальшому, на ліквідацію ПАТ «Авант - Банк» протиправно не включено дані про позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Авант - Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 98 043,20 грн., тобто у межах суми відшкодування (200 000,00 грн.) з урахуванням виплаченої суми у розмірі 20 058,95 грн.
Також, колегія суддів враховує доводи позивача в тій частині, що грошова сума у розмірі 95 000,00 грн. була 28 січня 2016 року перерахована на його особистий рахунок, як фізичної особи, та розміщувалася на ньому (а.с. 15), оскільки із виписок по особовим рахункам, у тому числі, по рахунку позивача, як фізичної особи не вбачається будь-якого руху вказаних коштів, зокрема, перерахування з рахунку ФОП на рахунок фізичної особи.
Пунктами 2, 3, розділу ІІІ Положення №14 передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду: перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі - Перелік) (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 8, 11 частини четвертої статті 26 Закону.
Пунктом 2 розділу IV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (з урахуванням обмежень, визначених уповноваженою особою Фонду відповідно до частини другої статті 38 Закону), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку.
Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє колегії суддів дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:
1) складення Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
2) передача Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;
3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;
4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність правових підстав щодо не включення позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Авант - Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, як наслідок, не подання інформації про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В той же час, судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що вказані вище грошові кошти у розмірі 98 043,20 грн. були включені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів до сьомої черги. Як зазначив представник відповідача, включення даної грошової суми до сьомої черги акцептованих вимог кредиторів відбулося на підставі заяви ФОП ОСОБА_4, проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо того, що ФОП ОСОБА_4 звертався до Уповноваженої особи Фонду саме з заявою про включення вказаної суми до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Авант - Банк», таким чином посилання позивача на вказані обставини колегія суддів не приймає до уваги з урахуванням встановлених обставин у справі.
Також, у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 48 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, а також з метою повного захисту порушених прав позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що у даному випадку суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про можливість вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо внесення змін до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 червня 2016 року №899, шляхом виключення з нього кредиторських вимог ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) на суму 98 043,20 грн.
Доводи відповідача про те, що позивач не є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI колегія суддів не приймає до уваги, так як перерахування коштів на особистий рахунок позивачем, підтверджується платіжним дорученням №3 від 28 січня 2016 року за підписом заявника та працівника банку, з відміткою банку «Проведено банком 28 січня 2016 року» та штампом банку «Публічне акціонерне товариством «Авант - Банк» «Малиновське відділення» м. Київ» та зазначеною на штампі датою « 28 СІЧ 2016».
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
У справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, № 68385/10 та № 71378/10).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Кічука Олега Івановича - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2019 року.