Справа № 560/4311/18
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
28 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
позивача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови,
В грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №56303401 від 03 травня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідача, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, діяльність якого поширюється на м. Київ, були відсутні правові підстави для прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з фізичної особи, яка проживає у АДРЕСА_1. У зв'язку із зазначеними обставинами спірна постанова підлягає скасуванню.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду 28 січня 2019 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №56303401 від 03 травня 2018 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду 28 січня 2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що майна, яке належить скаржнику в місті Києві, у тому числі грошових та негрошових коштів на картковому рахунку ПрАТ "Перший Український міжнародний банк" не було на момент відкриття виконавчого провадження та розгляду вказаної справи. Судом не досліджено факт дійсної та фактичної наявності майна (безготівкових коштів) позивача на картковому рахунку, відкритому в установі Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк".
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, зареєстрований за адресою у АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1.
ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" звернувся із заявою вих. №59923 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку НОМЕР_2 в валюти гривні, відкритого в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк".
Відповідно до змісту вказаної заяви, у відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 5, 19, 24, 28, п. 1 ч. 1 ст. 26, та ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження", третя особа просила відкрити за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника - ОСОБА_2, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. за №1602 від 22.03.2018 р. про стягнення з боржника - ОСОБА_2 коштів у розмірі 62985,41 грн.
У випадку встановлення доходу боржника - ОСОБА_2, третя особа просила звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового стягнення щодо його майна та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., постановою від 03.05.2018 р. відкрито виконавче провадження ВП №56303401 про примусове виконання виконавчого напису №1602 від 22.03.2018 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника - ОСОБА_2 на користь ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у розмірі 62985,41 грн.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Крім того, суд встановив, що 30.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. у виконавчому провадженні ВП №56303401, при примусовому виконанні виконавчого напису №1602 від 22.03.2018 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Вищевказаною постановою звернено стягнення на доходи боржника - ОСОБА_2, у ТОВ "Агрохолдинг 2012". Відрахування здійснюються із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст.ст. 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження" на користь стягувача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням №56303401 складає: 69633,95 грн.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача відкритого рахунку НОМЕР_3 у ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вульф Тетяна Леонідівна, відкриваючи провадження ВП №56303401, діяла на підставі та в межах своїх повноважень передбачених законом і у неї не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
За правилами частин першої та другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятись ним на всій території України.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, серед іншого, право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (ч. 2 ст. 24 Закону).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_2, зареєстрований за адресою у АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1.
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що місце проживання боржника ОСОБА_2: АДРЕСА_2., тобто вказана інформація про місце проживання була відома відповідачу.
Отже, відповідачем не додержано вимоги статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач протиправно всупереч чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.
Приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, відповідач керувався тим, що кошти позивача, які знаходяться на картковому рахунку, відкритому в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи (м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.), а тому відповідач вважає, що під час прийняття виконавчого документа до виконання про стягнення з ОСОБА_2 коштів, ним не було порушено вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Слід зазначити, що за вищевказаною адресою знаходиться і стягувач у виконавчому провадженні ВП № 56303401.
Відповідно до пункту 1.27 статті 1 закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно статті 3 наведеного Закону кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.
Картковий рахунок - це банківський поточний картковий рахунок Клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак такі рахунки або електронні гаманці не є майном у розумінні положень ст. 190 ЦК України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.
Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 цього ж Кодексу).
Пунктами 3.1, 3.2 ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ (зі змінами) встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.
Поняття «картковий рахунок» було передбачено Постановою НБУ від 19.10.2005 р. «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» №137, яке втратило чинність на підставі Постанови НБУ №223 від 30.04.2010 р.
При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що «картковий рахунок» є майном в розумінні ст.190 ЦК України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження «карткового рахунку» за місцем знаходження будь-якого банку.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, що на картковому рахунку НОМЕР_4 відкритому в ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», знаходяться грошові кошти, що давало би підстави вважати їх майном боржника, відповідно, місцезнаходженням майна боржника.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач не довів, що позивач мав будь-які договірні правовідносини з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та має власні кошти на карткових рахунках.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відкриваючи провадження ВП №56303401 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вульф Тетяна Леонідівна діяла на підставі та в межах своїх повноважень передбачених законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №56303401 від 03 травня 2018 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" про визнання протиправною та скасування постанови скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 03 травня 2018 року №56303401.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 квітня 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.