Справа № 855/111/19
11 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся із адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії в якому просить суд визнати дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з призначенням другого туру виборів протиправними та зобов'язати відповідача утриматись від проведення другого туру виборів Президента України.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ЦВК не забезпечила можливості розумного вибору з-поміж кандидатів актуального репрезентативного характеру та виключення будь-яких не відповідних кандидатур, не забезпечила пропорційності легітимній меті, що спричинило низьку явку на виборчі дільниці.
Крім того позивач зазначив, що ЦВК не забезпечило вільної циркуляції думок і всіх видів інформації, оскільки офіційні програми кандидатів були оприлюднені ЦВК лише на територіальних виборчих дільницях у передодні дня виборів 31 березня, що унеможливило ефективне їх вивчення та обговорення. Те саме стосується автобіографічних відомостей кандидатів та спеціального рахунку, на який вноситься грошова застава кандидатами.
Наявність національної системи ефективного розгляду окремих скарг та звернень з питань, пов'язаних із виборчими правами, є однією з основних гарантій вільних і справедливих виборів. Така система забезпечує ефективне здійснення особистих прав на голосування і висування кандидатури на виборах, підтримує загальну довіру до управління виборчим процесом державою і є важливим механізмом у розпорядженні держави для виконання її позитивного зобов'язання за статтею 3 Протоколу № 1 про проведення демократичних виборів.
Позивач вважає, що суд має прийняти рішення про визнання виборів недійсними оскільки результати першого туру голосування демонструють справжню нездатність встановити побажання виборців, а за умови відсутності попереднього розуміння та обговорення програм кандидатів, їх вибір був відчайдушним з урахуванням низької явки.
Не погоджуючись із наведеними висновками позивача, Центральна виборча комісія подала відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, оскільки під час виборів Президента України 31.03.2019 року жоден з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, а отже постанова про призначення повторних виборів є вимогою Закону України «Про вибори Президента України». З у рахуванням наведених норм чинного законодавства, Центральна виборча комісія просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач, заперечуючи проти поданого відзиву на позовну заяву, направив суду заперечення на відзив Центральної виборчої комісії, в якому зазначив, що підтримує свої позовні вимоги та заперечує проти доводів відповідача, крім того, просив розгляди позовну заяву за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оцінивши письмові докази, що мають юридичне значення для вирішення даного спору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів у порядку та в межах, установлених законами України.
Приписами п. 20 ч. 1 ст. 92, ч. 6 ст. 103 Конституції України встановлено, що порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом. Спеціальним законом, який регламентує відповідне питання, є Закон України "Про вибори Президента України" (далі - Закон).
Відповідно до статті 4 Закону Вибори Президента України є прямими громадяни України безпосередньо обирають Президента України.
Участь громадян України у виборах Президента України є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи не участі у виборах (стаття 5 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 84 Закону Центральна виборча комісія на своєму засіданні протягом десяти днів, але не пізніше ніж на третій день з дня отримання всіх протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів на підставі цих протоколів, у тому числі з поміткою "Уточнений", та протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного виборчого округу встановлює результати виборів Президента України, про що складає протокол. Центральна виборча комісія зобов'язана встановити результати виборів Президента України незалежно від кількості виборчих дільниць/виборчих округів, на яких/в межах яких голосування не було організоване і проведене відповідно до вимог статей 76 або 77 Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 84 Закону обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Про обрання Президента України Центральна виборча комісія оформлює протокол. У протоколі Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в день виборів Президента України при цьому зазначаються прізвище та ініціали кандидата, який відповідно до Закону обраний Президентом України.
Відповідно до ч. 5 ст. 84 Закону якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно до вимог частини третьої цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України.
Як свідчать матеріали справи, на підставі протоколу Центральної виборчої комісії від 7 квітня 2019 року про результати голосування у день чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року та відповідно до ч. 5 ст. 11, ч. 3 ст.. 13, ч. 4 ст.. 71, ч. 5 ст.. 84, ч. 1, 2 ст.. 85 Закону та керуючись ст.ст. 11 - 13, п. 17 ст. 18 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Комісією було прийнято постанову від 7 квітня 2019 року № 759 "Про проведення повторного голосування з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року".
Вказаною постановою Комісії, зокрема було призначено провести повторне голосування з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, призначивши його на неділю, 21 квітня 2019 року; включити до виборчого бюлетеня для повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року таких кандидатів на пост Президента України, які у підсумку голосування у день чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року одержали найбільшу кількість голосів виборців: ОСОБА_3, 1978 року народження, проживає в місті Києві, художній керівник, ТОВ "Квартал 95", безпартійний, суб'єкт висування - ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СЛУГА НАРОДУ"; ОСОБА_4, 1965 року народження, проживає в місті Києві, Президент України, безпартійний, самовисування.
Згідно з ч. 6 ст. 277 КАС України рішення, дії чи бездіяльність виборчий комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 Кодексу.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що у своєму позові позивачем не наведено конкретних обставин протиправності дій Комісії з призначення повторного голосування.
Зазначені ОСОБА_5 доводи, на переконання колегії суддів, є безсистемними та надуманими та не гуртуються на фактичних обставинах, а також у позові ним не наведено в чому безпосередньо полягає порушення його виборчих прав або інтересів щодо участі у виборчому процесі діями Комісії, у відповідності з частиною другою статті 273 Кодексу.
Враховуючи викладене, з метою дотримання принципів адміністративного судочинства, а також з огляду на те, що доводи адміністративного позову є безпідставними та необґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо заявленого клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 для дачі пояснень, колегія суддів вважає його необґрунтованим, оскільки позивачем не наведено жодного доводу для необхідності виклику вказаних осіб та не зазначено яким чином пояснення вказаних осіб впливають на обставини даної справи, а отже вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою передбачено сплату судового збору за ставкою, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
За приписами ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Разом з тим, згідно поданої позовної заяви, суд не вбачає можливості застосування даної норми Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач не звертався до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Враховуючи, що при поданні адміністративного суду судовий збір позивачем не було сплачено, а підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 241, 242, 243, 245, 246, 249, 273, 277, 278 КАС України, колегія суддів,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (р/р №34312206081055, отримувач - УК у Печерському районі, код отримувача - 38004897, МФО - 899998) судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч.1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку та строки визначені статтею 278 КАС України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу - тобто через Шостий апеляційний адміністративний суд.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Аліменко Володимир Олександрович
Судді: Безименна Наталія Вікторівна
Кучма Андрій Юрійович