Постанова від 10.04.2019 по справі 2340/4712/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/4712/18 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо відмови в зарахуванні періоду її навчання в Новочеркаському інженерно-меліоративному інституті з 01.09.1983 року по 30.06.1988 року до страхового стажу при призначенні пенсії по інвалідності;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо відмови в прийняті для обрахунку розміру пенсії довідок від 14.07.2014 № 01-685 та № 40, 41 від 30.05.2018 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо невиплати їй пенсії за квітень, травень та червень 2018 року в загальному розмірі 4259,20 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області зарахувати період навчання в Новочеркаському інженерно-меліоративному інституті з 01.09.1983 року по червень 1988 року до страхового стажу при призначенні пенсії по інвалідності;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області прийняти для обрахунку розміру пенсії довідки від 14.07.2014 №01-685 та № 40, 41 від 30.05.2018 року і здійснити перерахунок призначеної пенсії;

-стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області на її користь пенсію по інвалідності за квітень, травень та червень 2018 року в загальному розмірі 4259,20грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо відмови в прийняті для обрахунку розміру пенсії ОСОБА_3 довідок від 14.07.2014 № 01-685, видана ДП «Шахта імені К.І. Кисельова», за період з жовтня 1991 року по вересень 1995 року та від 30.05.2018 № 40 та № 41, видані Торезьким виробничим управлінням відопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», за період з жовтня 1995 року по серпень 1996 року та з вересня 1996 року по червень 2000 року.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_3 за квітень, травень та червень 2018 року в загальному розмірі 4259,20 грн.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області прийняти для обрахунку розміру пенсії ОСОБА_3 довідки від 14.07.2014 №01-685 ДП «Шахта імені К.І. Кисельова» за період з жовтня 1991 року по вересень 1995 року та від 30.05.2018 № 40, 41 Торезького виробничого управління відопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» за період з жовтня 1995 року по серпень 1996 року та з вересня 1996 року по червень 2000 року і здійснити перерахунок призначеної пенсії з дня її призначення.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_3 пенсію по інвалідності за квітень, травень та червень 2018 року в загальному розмірі 4259 (чотири тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є пенсіонером та з 03.04.2018 року перебуває на пенсійному обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності 2 групи від загального захворювання як внутрішньо переміщена особа, обчислену з урахуванням страхового стажу 29 років 1 місяць 20 днів, додаткового стажу 8 років 3 місяці 5 днів (період з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку) та із заробітної плати, визначеної за періоди страхового стажу з 01.07.2000 року по 31.03.2018 року.

Згідно копії диплому серії НОМЕР_1 та додатку Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту, позивач, в період з 1983 року по 1988 року навчалася на спеціальності - гідромеліорація та отримала кваліфікацію інженера-гідротехніка.

Крім того, період навчання ОСОБА_3 в Новочеркаському інженерно-меліоративному інституті в період навчання з 01.09.1983 року (наказ по інституту №360-АС від 22.08.1983 року) по 01.07.1988 року (наказ по інституту №287-АС від 30.06.1988 на підставі екзаменаційної комісії від 27.06.1988 року), підтверджує довідка Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту ім. А.К. Кортунова № 1192 від 08.10.2018 року.

Як вбачається із трудової книжки, ОСОБА_3 НОМЕР_2:

- в період з 21.10.1991 року по 25.09.1995 року працювала на шахті ім. К.І. Кисельова;

- в період з 02.10.1995 року по 11.10.2004 року працювала на Торезькому виробничому управлінні водопровідно - каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу».

На підтвердження виплати заробітної плати, до матеріалів справи додано копії розрахункових листів з 1992 року.

02.07.2018 року позивач звернулась із заявою щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії та надала довідки про заробітну плату: від 14.07.2014 № 01-685, видана ДП «Шахта імені К.І. Кисельова», за період з жовтня 1991 року по вересень 1995 року; від 30.05.2018 № 40 та № 41, видані Торезьким виробничим управлінням відопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», за період з жовтня 1995 року по серпень 1996 року та з вересня 1996 року по червень 2000 року.

11.08.2018 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача з заявою про надання інформації щодо невиплати пенсії за квітень-червень 2018 року та про врахування при обчисленні пенсії періоду роботи в ДП «Шахта імені К.І. Кисельова» та Торезьким виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу».

Листом від 03 вересня 2018 року № 251/Б-10, відповідачем повідомлено позивача, що доплата за період з 03.04.2018 року по 30.06.2018 року нарахована в сумі 4259, 20грн. та буде виплачуватися за окремим порядком визначеного Кабінетом Міністрів України.

Листом від 21 вересня 2018 року за № 288/Б-14 відповідач повторно повідомив позивача, що пенсію за квітень-червень 2018 року виплачуватимуть за окремим порядком визначеного Кабінетом Міністрів України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК № 1 серії 12ААА № 880222, ОСОБА_3 встановлено II група інвалідності за загальним захворюванням з 03.04.2018 року.

Отже, днем встановлення ОСОБА_3 пенсії є 03.04.2018 року. За призначенням пенсії по інвалідності вона звернулася 20.04.2018 року, тобто в строки, передбачені ст. 45 Закону №1058.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснювати нарахування пенсії з квітня 2018 року. Проте протягом трьох місяців позивач не отримувала належну їй пенсію по інвалідності.

Згідно із ст. 87 Закону «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України

З огляду на викладене, невиплата пенсії позивачу за квітень, травень та червень 2018 року, була здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо невиплати пенсії позивачу за квітень, травень та червень 2018 року в загальному розмірі 4259,20 грн. є протиправними, а сама пенсія підлягає стягненню.

Щодо протиправності дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про відмову у прийняті для обрахунку розміру пенсії ОСОБА_3 довідок від 14.07.2014 року № 01-685 та № 40, 41 від 30.05.2018 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

Таким чином, подана трудова книжка № 2602679, містить записи про повну трудову діяльність позивача, скріплені печатками роботодавців, у хронологічному порядку з посиланням на первинні документи.

На підтвердження виплати заробітної плати на даних підприємствах, ОСОБА_3 до матеріалів справи додано копії розрахункових листів з 1992 року та надано довідки про заробітну плату: від 14.07.2014 № 01-685, видана ДП «Шахта імені К.І. Кисельова», за період з жовтня 1991 року по вересень 1995 року, від 30.05.2018 № 40 та № 41, видані Торезьким виробничим управлінням відопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», за період з жовтня 1995 року по серпень 1996 року та з вересня 1996 року по червень 2000 року.

З оскаржуваного рішення, позивачу відмовлено у зарахуванні вищевказаних довідок про заробітну плату у зв'язку з не підтвердженням відомостей зазначених у них первинними документами виданих КП «Компанія «Вода Донбасу», тобто підприємствами, які функціонують на непідконтрольній Україні території.

Проте, пенсійним органом не було враховано тієї обставини, що період роботи позивача за спірний період підтверджується відомостями трудової книжки, яка, відповідно до законодавства, є основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, що не було взято до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення та який врахований відповідачем до страхового стажу позивача.

Відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У відповідності до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення (перерахунку) пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта.

Згідно з пунктом третім частини 2.1 Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію - перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, зміст вищенаведених норм свідчить про те, що призначення пенсій здійснюється на підставі грошового забезпечення особи за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому, за умови волевиявлення особи, при розрахунку її пенсії може бути врахована заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу по 30 червня 2000 року.

При виявленні бажання щодо врахування трудового стажу до 1 липня 2000 року, особа зобов'язана надати до Пенсійного органу довідку про заробітну плату до 2000 року, в якій має бути зазначено первинні документи, на підставі яких вона оформлена, та адреса, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції, що при зверненні до відповідача для перерахунку призначеної пенсії, позивачем було надано довідки про виплату заробітної плати від 14.07.2014 № 01-685, видана ДП «Шахта імені К.І. Кисельова», за період з жовтня 1991 року по вересень 1995 року та від 30.05.2018 № 40 та № 41, видані Торезьким виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», за період з жовтня 1995 року по серпень 1996 року та з вересня 1996 року по червень 2000 року, також на підтвердження виплати заробітної плати на даних підприємствах, до матеріалів справи додано копії розрахункових листів з 1992 року.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов

Попередній документ
81088556
Наступний документ
81088558
Інформація про рішення:
№ рішення: 81088557
№ справи: 2340/4712/18
Дата рішення: 10.04.2019
Дата публікації: 15.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них