10 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 200/5430/18(2а/200/457/18)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі
апеляційну скаргу інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2018 року в адміністративній справі №200/5430/18(2а/200/457/18) (головуючий суддя у 1 інстанції Женеску Е.В., повний текст рішення складено 26.12.2018 року)
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича
про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича, в якому просила визнати дії інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича протиправними та скасувати постанову серії ЕАА № 327862 від 17.03.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова є необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КУпАП. Позивач стверджує, що інспектором не були з'ясовані обставини, які вказували б на наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2018 року позов задоволено. Визнано дії інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчук лейтенанта поліції Дуканіч Ігоря Вікторовича протиправними. Скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 327862 від 17 березня 2018 року, про накладення на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, штрафу в розмірі 255 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою серії ЕАА № 327862 від 17 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектором роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Кременчук лейтенантом поліції Дуканіч І.В. на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови про адміністративне правопорушення, 17.03.2018 року о 09:24 годині, у м. Кременчук на просп. Свободи, 15, водій керуючи транспортним засобом, здійснив рух в зоні дії знаку 3.1 (рух заборонено), чим порушив п.33. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі -Інструкція № 1395), визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції № 1395).
Згідно пункту 4 р.І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 р.III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевказані норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних не було надано суду належних доказів на доведення законності складеної постанови.
Щодо до посилань відповідача про те, що останній не був належним чином повідомлений про судове засідання у судді першої інстанції, колегія суддів зазначає, що скаржником не надано доказів та обґрунтованих пояснень, які свідчили про правомірність оскаржуваної постанови.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2018 року в адміністративній справі №200/5430/18(2а/200/457/18) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дуканіча Ігоря Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2018 року в адміністративній справі №200/5430/18(2а/200/457/18) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
суддя В.А. Шальєва