ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2019 року № 754/476/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
11 січня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві), в якому просив суд:
визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у застосуванні величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% ОСОБА_1;
зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести розрахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% ОСОБА_1, починаючи з 04.10.2017 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що розраховуючи показник величини оцінки одного року страхового стажу при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший, відповідачем протиправно застосовано показник 1%. Позивач вважає, що оскільки із заявою про переведення на пенсію за віком він звернувся вперше, відповідач повинен був керуватися приписами п.4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосувати величину оцінки одного року страхового стажу 1,35%.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12.01.2018 року справу №754/476/18 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2018 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
У цей строк запропоновано позивачу надати до Окружного адміністративного суду міста Києва, у встановлений судом строк, власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
01.03.2018 року на усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 21.02.2018 року, через канцелярію суду позивачем надана заява.
З урахуванням того, що позивач усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21.02.2018 року в повному обсязі, суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.03.2018 року у даній справі відкрито спрощене провадження.
Разом з тим, ухвалою суду від 21.03.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху після відкриття з підстав несплати судового збору.
Відтак, з урахуванням того, що позивач 03.04.2018 подав заяву та усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21.03.2018 року в повному обсязі, суд продовжив розгляд справи.
Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, 10.05.2018 року було подано відзив на позовну заяву, у якому він проти позовних вимог заперечує. Свої заперечення мотивує тим, що пенсії, які призначалися відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Зазначає, що з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % застосовується тільки при призначенні пенсії, а розмір пенсії обчислюється за нормами Закону, що діють на дату переведення на пенсію іншого виду. Додатково зауважує, що для застосування страхового стажу в розмірі 1,35 % при переведенні Позивача з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні законні підстави. Відтак, вважає, позовні вимоги безпідставними та просить у їх задоволенні відмовити повністю.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві» ліквідовано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно із ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У зв'язку з тим, що згідно відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві припинено, необхідно здійснити заміну відповідача у справі на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та запереченням на відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 з 28.12.1999 року було призначено пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
У червні 2017 року ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком, на засадах і умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 04.10.2017 року перебуває на обліку Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.
Відповідно до розпорядження Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.11.2017 року № 13946 йому вперше проведено розрахунок пенсії за віком, де зазначено, що при визначенні коефіцієнту страхового стажу застосована величина оцінки одного року страхового стажу 1,35%, але фактично застосовано «коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1».
28.11.2017 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із запитом, в якому просив проінформувати його про норму Закону України, яка була застосована при розрахунку його пенсії; вказати на яку дату та величину мінімального розміру пенсії за віком, що була застосована при призначенні доплати за понаднормативний стаж; вказати статус листа Пенсійного фонду України від 27.02.2004 року № 1878/03.
Листом від 28.12.2017 року № 19803/09/І-1203/І позивачу було повідомлено, що для застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1,35% немає підстав, оскільки було здійснено переведення з одного виду пенсії на інший, а не первинне її призначення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 2003 року№ 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, згідно з положеннями ч. 1ст. 10 Закону № 1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3ст. 45 Закону України № 1058 - VI передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відтак, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Тобто, ч. 3ст. 45 Закону № 1058-IVрегламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058 - VI.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №185/1474/17 (2а/185/161/17), адміністративне провадження № К/9901/3035/17.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ, який набув чинності з 11.10.2017 року, внесені зміни до Прикінцевих положень Закону № 1058-IVта доповнено пунктами 43 - 47.
Пунктом 44 даного Закону передбачено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Положеннями ч. 2ст. 40 Закону України № 1058 - VI передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+Кз2+Кз3+ ... +Кз);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 1ст. 25 Закону № 1058 - VI передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = См х Вс / 100%х12, де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
Таким чином, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, згідно положень пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.
Водночас, суд зазначає, що приписи ч. 3 ст. 45 Закону регулюють переведення з одного виду пенсії на інший вид, тобто вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом № 1058-IV.
Однак, у справі, яка розглядається, має місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону.
Позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Крім того, після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжував працювати та сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 04 жовтня 2017 року позивачу було вперше призначено пенсію згідно Закону № 1058-IV.
З огляду на зазначене, положення абз. 1 п. 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при обчисленні розміру для призначення позивачу вперше пенсії за віком відповідно до норм Закону безпідставно не застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Тому, судом відхиляються твердження відповідача про те, що величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % не повинна застосовується для визначення розміру пенсії ОСОБА_1
Позивач за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІVзвернувся вперше, а тому відповідач для визначення розміру пенсії за віком зобов'язаний був застосувати пункт 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, відповідно до якого при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% замість 1,35 % є неправомірними.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання відповідача повторно провести новий розрахунок раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням передбаченої абзацом 1 пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058/2003 величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та здійснити її виплату (пенсії) з урахуванням раніше виплачених платежів, починаючи з 04.10.2017 року також підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1003232288.1 від 03.04.2018 року.
Керуючись статтями 6, 9, 11,72 - 77,241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови у застосуванні величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % при призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести розрахунок раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням передбаченої абзацом 1 пункту 4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% та здійснити її виплату (пенсії) з урахуванням раніше виплачених платежів, починаючи з 04.10.2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда