11 квітня 2019 р. Справа № 186/1468/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30.01.2019 (суддя Потетій А.Г., вул. Європейська, 154-а, м. Полтава, 36008) по справі № 186/1468/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції третя особа інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенант поліції Розкидайло Андрій Васильович
про скасуваня постанови про адміністративне правопорушення серії НК № 407373 від 11.09.2018 р.,
ОСОБА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенант поліції Розкидайло Андрій Васильович, в якому просив:
- визнати дії інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Розкидайло А.В. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови НК № 407373 від 11.09.2018 про адміністративне правопорушення та накладання на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. за порушення ст. 132-1 КУпАП незаконними;
-скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення НК № 407373 від 11.09.20018 винесену інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Розкидайло А.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 грн.
-справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відносно позивача -закрити.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 132-1 КУпАП.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.09.2018 року постановою інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Розкидайло А.В. до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. (а.с. 8)
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом МАN TGA 18.840 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпречепом ВЕСТТ 975310, д.н.з. НОМЕР_2, на 324 км а/д Київ -Харків-Довжанський перевозив комбайн зернозбиральний "JOHN DEERE 9670STS", з дозволом №13308901-837НГ, в якого вантаж виступає за задній габарит ТЗ на 2,1 м, чим порушив п. 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Копія дозволу №13308901-837НГ від 31.07.2018 року, дійсного з 08.08.2018 року по 21.09.2018 року міститься у матеріалах справи. (а. с. 10).
Відповідно до пункту 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно зі статтею 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Судом досліджено відеозапис наданий відповідачем на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, з якого вбачається, що інспекторам ДПП за допомогою рулетки здійснено замір довжини вантажу. Однак суд звертає увагу на те, що рулетка під час здійснення заміру провисає, тому правильність проведеного заміру може містити похибки. Кінцевий розмір вантажу інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенант поліції Розкидайло А.В. на відеозаписі не зафіксований. Крім того, з оглянутого відеозапису вбачається, що вантаж, який перевозився позивачем, піднятий вгору, а тому щоб визначити кінцеву точку вантажу, відповідач повинен був використати спеціальне обладнання. З огляду на те, що вказаного зроблено не було, колегія суддів не може вважати розмір вантажу таким, що є належно зафіксованим.
Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості оскаржуваної постанови відповідачем не надано.
За приписами пункту 1 частини 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Матеріалами справи підтверджено, що рух транспортного засобу під керуванням позивача, здійснювався на підставі дозволу № 13308901-837 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
При цьому, згідно з пунктом 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (Порядок № 879), контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Тобто, до повноважень підрозділів Національної поліції відноситься контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух, а здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до повноважень територіальних органів Укртрансбезпеки.
Отже, відповідач під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв поза межами повноважень та з порушенням Порядку № 879, що свідчить про відсутність встановлених законодавством підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищевикладені норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що постанова серії НК №407373 від 11.09.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасування, колегія суддів вважає, що згідно приписів вищенаведеної норми, виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1
Щодо вимог позивача в частині визнання неправомірними дій поліцейського під час розгляду справи та застосування адміністративного штрафу, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до приписів ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних правовідносин.
Таким чином, обов'язковою ознакою рішень, дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
В силу ч.1 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
У свою чергу, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, наділена правом оскарження зазначеної постанови.
Колегія суддів зазначає, що не дії відповідача, а його рішення у формі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності породжує для позивача певні правові наслідки і має обов'язковий характер.
У даному випадку інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенант поліції Розкидайло А.В за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, передбаченого ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесено оскаржувану постанову від 14.12.2017 року, якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності самі по собі не містять владно-управлінських ознак, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині визнання протиправними відповідних дій інспектора необгрунтованими, оскільки, як зазначено вище, не діями відповідача, а його рішенням (оскаржуваною постановою), позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до статті 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, відповідач законом наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень від імені органів Національної поліції.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30.01.2019 по справі № 186/1468/18 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенант поліції Розкидайла Андрія Васильовича серії НК № 407373 від 11 вересня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП по якій винесено постанову серії НК № 4073731 від 11 вересня 2018 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов