ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2019 року № 826/7364/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10 травня 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
- зобов'язати Міністерство оборони України та Житомирський обласний військовий комісаріат прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги дружині загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_2 , який був військовослужбовцем і під час проходження військової служби приймав участь по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На підставі наказу командира військової частини № 73833 № 20 від 25.11.1989 року підполковника ОСОБА_2 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 13.10.2016 року № 157 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням останнім обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач звернулася до військового комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіка, на що листом військового комісаріату Житомирського ОМВК від 16.11.2017 року № Г/4940 було повідомлено про повернення документів, а з копії листа Департаменту фінансів Міністерства оборони, з яким було ознайомлено позивача вбачалось, що одноразова грошова допомога призначається членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, а не членам осіб звільнених з військової служби, крім того, було зазначено, що за документами ОСОБА_2 був звільнений з військової служби 11.12.1989 році, а помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто через 26 років після звільнення з військової служби.
Позивач вважає, що такі дії відповідачів є незаконними, та такими, що порушують його права.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
21 серпня 2018 року на адресу суду надійшов відзив Міністерства оборони України на позовну заяву, в якому зазначено про те, що в розумінні ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога виплачується у разі смерті (загибелі) військовослужбовця, а не осіб звільнених з військової служби. Померлий не був військовослужбовцем і тому виплата одноразової грошової допомоги його дружині не передбачено законом». Також відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення з відповідною позовною заявою. З огляду на викладене, Відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, а тому просить відмовити в задоволення позову в повному обсязі.
Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 наприкінці 1989 року було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що 06 червня 2016 року складено відповідний актовий запис № 1482, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 13.10.2016 року № 157 смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням останнім обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 є дружиною померлого, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 . Після її звернення до Житомирського ОМВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю чоловіка, її було повідомлено про те, що у зв'язку з тим, що Департамент фінансів МОУ, опрацювавши документи, повернув їх без виконання, Житомирський ОМВК відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що така допомога призначається членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, а не осіб, звільнених з військової служби. Відповідачі виходили з того, що на день смерті ОСОБА_2 на військовій службі не перебував, а одноразова грошова допомога виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного, який проходив службу в Збройних силах України, під час виконання ним обов'язків військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно підпунктів 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Пунктом 3 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України".
Аналогічні норми закріплені в статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Правовий висновок у спорі цієї категорії вже був висловлений Верховним Судом України у Постанові від 06.02.2018 року по справі № 761/18099/15-а (К9910/3406/18).
Відповідно до статті 161 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно пункту 1 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 161 цього Закону.
Пунктами 6, 8 та 9 статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пункту 10 Порядку члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: 1. заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; 2. витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); 3. витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи. які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні.
Згідно пункту 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Пунктом 19 Порядку встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Перелік підстав для відмови у виплати одноразової грошової допомоги визначений пунктом 19 Порядку є виключним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідачами не наведено жодних аргументів та доказів на підтвердження того, що за приписами статті частини 4 ст. 16 Закону України № 2011-XII та пункту 19 Порядку наявні підстави для відмови позивачу у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги.
Як було зазначено вище, в якості причини встановлення смерті ОСОБА_2 медико-соціальною експертною комісією зазначено захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З огляду на викладене, суд відхиляє аргументи Міністерства оборони України та доходить висновку що позивачем подані всі необхідні документи, які підтверджують обставини та причини смерті її чоловіка та підтверджують її право на отримання одноразової грошової допомоги, а Міністерством оборони України необґрунтовано прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги та повернення документів.
Суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправними дій Житомирського обласного військового комісаріату щодо відмови у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги та зобов'язання останнього призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, оскільки діючим законодавством України не передбачено таких повноважень військового комісаріату.
Житомирський обласний військовий комісаріат документи для призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України направив, проте вони були повернуті без реалізації. Здійснення виплати одноразової грошової допомоги може бути лише після прийняття відповідного рішення Міністерством оборони України та перерахування коштів головним розпорядником коштів - Міністерством оборони України на рахунок Житомирського ОВК для подальшої виплати цих коштів особам, щодо яких прийнято рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, а тому позовні вимоги до Житомирського обласного комісаріату задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, понесених позивачем судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 352,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект буд. 6, ЄДРПОУ 00034022) щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект буд. 6, ЄДРПОУ 00034022) прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) - дружині загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 .
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 352,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект буд. 6, ЄДРПОУ 00034022)
Рішення суду набирає законної сили в строки і порядок, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України, в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.І. Келеберда