Справа №10-1321 /2008
Головуючий в 1 інстанції Отвіновський П.Л.
Категорія ст. 236-8 КПК
Доповідач Полтавцева Г.А.
М. КИЄВА
22 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г.А.
суддів Бачуріна О.В., Журавля О.О.
прокурора Решетняк Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 15 серпня 2008 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Подільського району м. Києва від 29 лютого 2008 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, залишена без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, було достатньо приводів і підстав для її порушення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просить постанову суду та постанову про порушення кримінальної справи скасувати, в порушенні справи відмовити, посилаючись на те, що підстав для порушення кримінальної справи не було, а висновки суду є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких прийнято
рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову заступника прокурора Подільського району м. Києва від 29.02.2008 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення скаржника, його захисника, прокурора, дослідив матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні органами досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
З постанови про порушення кримінальної справи від 29.02.2008 року вбачається, що балансоутримувачем житлового будинку № 50/38 по вул. Волоській є ТОВ ВЕП «ВД-Побут», а відповідно до протоколу загальних зборів № 5 від 19 жовтня 2005 року, ОСОБА_2 призначено на посаду директора вказаного товариства.
Приводом для порушення кримінальної справи 29 лютого 2008 року стала заява ОСОБА_3, а підставами - матеріали перевірки його заяви про те, що протягом 2007-2008 років у квартирі АДРЕСА_1, за вказівками директора ТОВ ВЕП «ВД-Побут» ОСОБА_2, без затвердження проектно-кошторисної та дозвільної документації, всупереч установленого чинним законодавством порядку, самовільно проводяться будівельні роботи з перепланування квартири, демонтажу стін та перегородок будинку, внаслідок чого частково зруйновано зовнішню стіну житлового будинку, виникли тріщини у стінах інших власників квартир.
Вивчивши зазначені документи, суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, проаналізував їх з позиції достатності в якості підстав для порушення кримінальної справи і обґрунтовано прийшов висновку, що в ній містяться достатні приводи та підстави для порушення кримінальної справи, а тому рішення суду першої інстанції про відповідність зазначеної
постанови прокурора вимогам ст. ст. 94-99 КПК України колегія суддів вважає обгрунтованим.
Доводи скаржника про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції скаржника та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 15 серпня 2008 року, якою скарга ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Подільського району м. Києва від 29 лютого 2008 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, залишена без задоволення, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення.