Справа № 22-7337
Головуючий в 1 інстанції - Оксюта Т.Г.
Доповідач - Білич І.М.
07 жовтня 2008 року колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Білич І.М.
суддів: Євтушенко О.І., Коротуна В.М.
при секретарі: Турченко Ю.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», третя особа - Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно м. Києва про визнання особи стороною за договором, -
встановила:
У серпні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на однокімнатну АДРЕСА_1 згідно договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна №65/05 замість громадянки ОСОБА_1 При цьому просив також зобов'язати ТОВ «Сантанна» передати йому у власність вищезазначену квартиру, видавши відповідні правовстановлюючі документи.
У ході судового розгляду представники позивача уточнили позовні вимоги та просили суд визнати позивача стороною за Договором про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна №65/05 від 14 грудня 2005 року замість громадянки ОСОБА_1 та зобов'язати ТОВ «Сантанна» передати йому у власність об'єкт нерухомого майна - однокімнатну квартиру, яка знаходиться на двадцятому поверсі житлового будинку за адресою : АДРЕСА_2 секція «Б». Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2008 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», третя особа - Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно м. Києва про- визнання особи стороною за договором було задоволено.
Визнано громадянина ОСОБА_3 стороною за Договором про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна №65/05 від 14 грудня 2005 року замість громадянки ОСОБА_1
Зобов'язано ТОВ «Сантанна» передати у власність громадянина ОСОБА_3 об'єкт нерухомого майна - однокімнатну квартиру, яка знаходиться на двадцятому поверсі секції «Б» АДРЕСА_2 у порядку та на умовах, визначених Договором про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна №65/05 від 14 грудня 2005 року, видавши йому правовстановлюючі документи на зазначену квартиру.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Сантанна» на користь ОСОБА_3 мито у розмірі 1700 гривень та 30 гривень витрат по'сплаті інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи, а всього 1730 гривень,
Не погодившись з рішенням суду відповідачка та її представник подали апеляційну скаргу. У якій ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття справи. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у' межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.,
При розгляді справи судом встановлено , що у 2005 році позивач по справі громадянин ОСОБА_3 через Інтернет - агенцію «Єврочеленджис» познайомився з відповідачкою по справі громадянкою України ОСОБА_1 У сторін склалися теплі та приязні стосунки і вони мали намір створити сім'ю.
14 грудня 2005 року ОСОБА_1 від свого імені уклала з ТОВ «Сантанна» Договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна №65/05. За умовами договору ТОВ «Сантанна» зобов'язувалося передати їй у власність квартиру площею 54, 78 кв. м. , розташовану за адресою: АДРЕСА_2, секція «Б», а ОСОБА_1 оплатити вартість квартири, яка згідно п.2.1. даного Договору складала 464 096, 16 гривень.
31 січня 2006 року на рахунок у АКБ «Трансбанк», який згідно договору №502280 про відкриття та обслуговування поточних рахунків в іноземній валюті фізичних осіб - резидентів від 24 січня 2006 року відкритий на ім'я ОСОБА_1, позивачем було перераховано 76 000 євро.
15 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Трансбанк» було укладено Договір №502280 про відкриття поточного рахунку у національній валюті України НОМЕР_1 на який була перерахована національна валюта, придбана за рахунок переказаних ОСОБА_3 коштів. Дана сума коштів в цей же день була перерахована на рахунок ТОВ «Сантанна» для оплати за квартиру згідно Договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна.
У відповідності до вимог ст. 60 ч.ч.1, 4 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги позивача у частині визнання його стороною за інвестиційним договором , районний суд виходив з того , що ОСОБА_1 не надала суду доказів того , що позивач подарував їй вище зазначені кошти. Тому вона не ставилась до них як до дарунку. Суд приходить до висновку , що дані кошти вона отримала та перерахувала на оплату квартири , безпосередньо виконуючи дії по розпорядженню чужим майном, тобто виконуючи доручення позивача.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Під час розгляду як у районному суді так і у апеляційній інстанції представниками позивача не було надано до суду як доказ - доручення , яке б дало підстави суду прийти до висновку , що відповідач будучи повіреним виступала як представник свого довірителя перед третіми особами. Представник сторони зазначає , що позивач в усному порядку доручив відповідачу укласти інвестиційний договір саме на його ім'я. Та ОСОБА_1 порушила умови , та уклала договір саме на своє ім'я.
При цьому судом не прийнято до уваги той факт , що у відповідності до вимог ст. 1000 ЦК України - за договором доручення одна сторона ( повірений ) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони ( довірителя ) певні юридичні дії. Правочин вчинений повіреним , створює , змінює , припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Форма договору доручення підпорядковується загальним правилам про форму правочинів і форму договору. Як вбачається із матеріалів справи , договір за № 65/05 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна' був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Сантанна « у особі його директора , що діяв на підставі Статуту та громадянкою ОСОБА_1 . Даний договір не містить посилань на те , що остання діяла при укладенні договору в інтересах позивача ( як його повірений).
Судом при постановлені рішення також не взято до уваги той факт , що відповідачем по договору були сплачені кошти більші , ніж отримані нею внаслідок перерахунку валютних коштів позивача.
Судове рішення в цій частині також не містить посилання на норми матеріального права на підставі яких були задоволені вимоги позивача .
Також задовольняючи вимоги позивача та зобов'язуючи товариство передати позивачу об'єкт нерухомого майна з видачею правовстановлюючих документів, суд не зазначив номер квартири яку необхідно передати у власність. За таких обставин неможливо встановити який об'єкт нерухомості був предметом розгляду .Також судом не визначено який же саме правовстановлюючий документ повинен бути виданий товариством позивачу.
При цьому судом не взято до уваги той факт , що у відповідності до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року № 1820 затверджено Положення про порядок Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 названого Положення ним визначається порядок оформлення права власності та видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна , що перебувають у власності юридичних або фізичних осіб.
Крім цього , наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Додатком 1 до п.2.1 названого Тимчасового положення визначений вичерпний перелік правовстановлюючих документів , на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
За таких обставин суд фактично зобов-'язав суб'єкт підприємницької діяльності (ТОВ «Сантанна « ) вчинити дії , повноваження на вчинення яких в силу вимог законодавства , мають лише органи місцевого самоврядування або місцеві державні адміністрації.
За таких обставин рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обгрунтованним, воно підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що судом першої інстанції та апеляційним судом з'ясовані і витребувані всі необхідні матеріали по справі і з урахуванням діючих норм права, апеляційний суд вважає можливим постановити нове рішення.
Враховуючи обставини по справі апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги позивача не грунтуються на законі, а тому задоволенню не підлягають.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2008 року скасувати та постановити нове наступного змісту.
ОСОБА_3 відмовити у задоволенні заявлених вимог до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна», третя особа - Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно м. Києва про визнання особи стороною за договором.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців