Справа №1-741/08
11 листопада 2008 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С. , з участю секретаря Помазан С. С, прокурора Свєчнікової-Гамілякової В.Г, захисника ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не зареєстрованого, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1, раніше засудженого
16.03.1993 року Ленінградським районним судом м. Києва по ст. ст. 140 ч. 2, 17, 140 ч.3 , 145 ч. 1 КК України 1960 року до трьох років позбавлення волі, звільненого 22.06.1994 р. умовно-достроково згідно постанови Бердянського міськсуду Запорізької області від 22.06.1994 р. на 1 рік 5 місяців 1 день,
23.01.1996 року Жовтневим районним судом м. Києва по ст. 117 ч. 1 КК України 1960 року до п'яти років позбавлення волі, звільненого 2.09.1998 р. згідно акту амністії від 24.07.1998 p.,
24.03.2000 року Печерським районним судом м. Києва по ст. ст. 17, 140 ч. 2 КК України 1960 року до двох років шести місяців позбавлення волі, звільненого 27.07.2002 р. за відбуттям строку покарання,
3.12.2003 року Святошинським районним судом м. Києва по ст. 185 ч. 2 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі;
3.11.2006 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 07.03.2008 року по відбуттю строку покарання за ст. 185 ч. 2 КК України
ОСОБА_2 3.07.2008 року, приблизно об 11 годині, за попередньою змовою з ОСОБА_3, з салону автомобіля «ВАЗ 2104», держномер НОМЕР_1, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_2 03.07.2008 року, приблизно о 10 годині 50 хвилин, проходячи разом із своїм знайомим ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_3, побачили автомобіль «ВАЗ 2104», держномер НОМЕР_1, в салоні якого на задньому сидінні знаходились чужі речі, що належали ОСОБА_4
В цей час, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 скоїти крадіжку чужого майна із вказаного автомобіля, на що той погодився, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.
Після цього, ОСОБА_2, діючи згідно розподілених з ОСОБА_3 ролей, цього ж дня, приблизно о 10 годині 55 хвилин, підійшов до вказаного автомобіля і, скориставшись тим, що в лівих передніх дверях автомобіля був пошкоджений замок, відкрив дані двері і проник в салон.
В цей час, ОСОБА_3 знаходився біля будинку АДРЕСА_3 і спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки бути затриманими на місці скоєння злочину, попередити про це ОСОБА_2
Останній, знаходячись в салоні автомобіля «ВАЗ 2104», держномер НОМЕР_1, діючи погоджено з ОСОБА_3, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: шкіряну чоловічу куртку, вартістю 610 грн.; чоловічу сорочку чорного кольору - 75 грн.; чотири презервативи «Контекс» - 10 грн.; двоє чоловічих трусів - 7 грн.; чоловічу фуфайку - 8 грн.; шапку в'язану чорного кольору - 17 грн.; чоловічу сорочку темно-синього кольору з коротким рукавом - 65 грн.; светр в'язаний сірого кольору - 85 грн.; светр чоловічий чорного кольору на підкладці - 160 грн.; джемпер бежевого кольору - 70 грн.; халат жіночий, червоного кольору та темно-зеленого кольору - 75 грн.; сорочку чоловічу в клітинку - 90 грн.; джемпер чоловічий сірого кольору - 80 грн.; джемпер чоловічий білого кольору - 75 грн.; кашкет чоловічий, сірого та коричневого кольору - 50 грн.; штани спортивні чоловічі чорного кольору - 30 грн.; сорочку чоловічу чорного кольору - 40 грн.; сумку спортивну чорно-синього кольору - 30 грн., а всього майна на загальну суму 1 577 грн.
З викраденим у потерпілої ОСОБА_4 чужим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втекли, але згодом вони були затримані працівниками міліції і викрадене у них було вилучено.
Таким чином, ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини скоєння 3 липня 2008 р. за попередньою змовою з ОСОБА_3 незаконного заволодіння майна потерпілої ОСОБА_4-
Час, місце та механізм скоєння діяння підсудним підтверджується, окрім цього, протоколами усної заяви про злочин ( а.с. 9 ), огляду місця події ( а.с. 10-11 ), фототаблицями до нього ( а.с. 12-13 ), огляду, виявлення та вилучення ( а.с. 22 ), висновком експерта №7385 від 1 серпня 2008 р. ( а. с 87-90 ), протоколом огляду предметів ( а. с. 92-93 ), згідно яких ОСОБА_2 3.07.2008 р., за попередньою змовою з ОСОБА_3, повторно таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4
Зазначені пояснення підсудного та докази по справі, не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні та непротиречиві між собою і не оспорюються самим підсудним.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обгрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення в частині діяння, встановленого судом, та правильності кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_2 своїми діями навмисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4
При обранні йому міри покарання судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, його особистість та характеристику, ту обставину, що він не був зайнятий суспільно-корисною працею, склад сім'ї, стан здоров'я як самого підсудного, так і членів його сім'ї.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та його допомогу досудовому та судовому слідству у встановленні істини по справі, відшкодування матеріальної шкоди потерпілій, а обтяжуючою - рецидив злочинів по ст. ст. 145 ч. 1, 117 ч. 1 КК України 1960 року, ст. 309 ч. 1 КК України 2001 року.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання ОСОБА_2, його підсудному необхідно призначити у вигляді позбавлення волі за ст. 185 ч. 2 КК України, строком 3 роки.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
Речові докази по справі, на думку суду, необхідно передати за належністю потерпілій, а витрати на проведення експертиз - стягнути з підсудного.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 3 (три ) роки.
Міру запобіжного заходу йому залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО №13 УДДВП по м. Києву та Київській області.
Строк покарання засудженому рахувати з 18 вересня 2008 р. і в строк його відбуття зарахувати період знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України з 15 по 17 вересня 2008 p., включно.
Речові докази згідно постанови Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5 липня 2008 р. - передати потерпілій за належністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, не зареєстрованого, тимчасово проживаючого в АДРЕСА_1,
на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, установа банку - УДК у Київській області, р/р 35226002000466, код 25575285, МФО 821018, за проведення експертизи 486, 77 грн.
Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що по вул. Велика Житомирська, 19 м. Києва, р/р 35223003002467 УДК в м. Києві, МФО 820019, код 02883096 - за проведення судової експертизи - 860, 20 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.