Справа №2-12/08
15 вересня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Антонової Н.В.
при секретарях Сабалдаш О.В., Ліжевській Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої ДТП, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП та моральної шкоди.
В обгрунтування позову позивач посилався на те, що 20.11.2003 року о 13-й годині на вул. Саперно-Слобідська в м. Києві сталося зіткнення автомобіля «Ауді-100», д.н.з. НОМЕР_1, під його керуванням та автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3
Відповідно до висновку №2309 від 22.04.2004 року складеного Київським НДІ судових експертиз, в діях ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР з технічної точки зору не вбачалося, а дії водія ОСОБА_2 є такими, що не відповідали вимогам п.10.1, 10.3 ПДР, 1.11 (Додаток 2).
Внаслідок ДТП належний йому автомобіль зазнав механічних пошкоджень, згідно висновку експертизи вартість ремонту автомобіля становить 21058 грн. 77 коп.
Також просить стягнути моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Крім того, позивач просить стягнути витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 483 грн. 32 коп. та судові витрати.
ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яке мало місце 20.11.2003 року, посилаючись на те, що особою винною в ДПІ є ОСОБА_1 Просить стягнути збитки завдані його автомобілю у розмірі 4708 грн. 34 коп., який встановлений висновком спеціаліста, а також моральну шкоду в розмірі 7 000 грн., витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 304 грн. 50 коп., витрати понесені в зв'язку з евакуацією автомобіля з місця ДТП у розмірі 154 грн. та судові витрати.
Згідно ст. . 440 ЦК України, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, як заподіяла шкоду у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та наполягав на його задоволенні.
ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечував та підтримав вимоги зустрічного позову, наполягаючи на його задоволенні.
Після дачі пояснень сторонами та ви вивчення висновків експертів, в судовому експерта, оголошувалась перерва. Після закінчення перерви, розгляд справи був призначений на 08.07.2008 року, про що позивач був повідомлений належним чином (а.с. 183), та в зв'язку з неявкою позивача і його представника перерва була продовжена до 15.09.2008 року, про що позивач та його представник ОСОБА_4 були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою, які містяться на а.с. а.с. 191, 192.
Позивач та його представник повторно в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується відповідними розписками, причини неявки суду не пояснили, клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження розгляду справи у їх відсутність суду не надали, в зв'язку з чим суд вважає неявку позивача та його представника без поважних причин та на підставі зазначеного прийшов до висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду та про розгляд зустрічного позову у відсутності вказаних учасників процесу.
Судом встановлено, що 20.11.2003 року о 13-й годині на вул. СаПерно-Слобідська в м. Києві сталося зіткнення автомобіля «Ауді-100», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с. 22).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль позивача «Ауді-100», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Вартість матеріального збитку, згідно висновку автотоварознавчого дослідження №1066 від 03.03.2004 року складеного КНДІСЕ становить 21 058 грн. 77 коп. Вартість проведених досліджень складає 220 грн. 32 коп. (а.с. 13, 14-15).
Належний ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 також отримав механічні пошкодження, вартість матеріального збитку, згідно Акту №184 дослідження спеціаліста-автотоварознавця становить 4 708 грн. 34 коп., вартість дослідження складає 304 грн. 50 кот, які були сплачені останнім згідно квитанції, що міститься в справі, (а.с. 43-51).
Як вбачається з матеріалів УДПС Дарницького ВДІ в м. Києві, з протоколу про адмінстративне правопорушення, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ГІДР, який передбачає, що водій має обрати безпечну швидкість руху при якій, в разі виникнення перешкоди для руху, може зупинити транспортний засіб.
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 05.02.2004 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрите на підставі ст. 38 КпАП України - за сплином строку накладення адміністративного стягнення.
У вказаній постанові не встановлено фактів порушення правил дорожнього руху будь-ким із учасників вказаної ДТП.
Згідно висновку автотехнічного дослідження №2309 від 22.04.2004 року, складеного КНДІСЕ на замовлення ОСОБА_1, невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 12.4 ПДР з технічної точки зору не знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, а в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1, ІО.ЗІГДР, 1.11 (Додаток 2) ПДР з технічної точки зору, (а.с. 12 зв.).
Заперечуючи проти даного висновку, ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи.
Дане клопотання було задоволене і судом 13.12.2004 року призначена судова автотехнічна експертиза.
За результатами висновку судової автотехнічної експертизи №1370 від 16.05.2006 року, вбачається, що в діях водія ОСОБА_2 є невідповідність вимогам п.п. 10.1, 10.3 та 33.2.1 ПДР, а в діях водія ОСОБА_1 невідповідність ПДР вказана лише з посиланням на певні умови, (а.с. 131 зв.).
За клопотанням ОСОБА_2 справа була направлена для проведення додаткової автотехнчної експертизи, за наслідками якої встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 також вбачаються порушення ПДР, а саме: п. 12.3. (а.с. 150-155).
Оцінюючи в сукупності наведені докази, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини обох водіїв транспортних засобів в результаті порушення ними Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 п. 12.3, а ОСОБА_2 п.п. ЮЛ, 10.3ПДР, 1.11 (Додаток 2).
Висновок експерта №2309 від 22.04.2004 року складеного Київським НДІ судових експертиз (а.с. 8-11) суд не приймає до уваги, оскільки він є необгрунтованим і суперечить іншим наведеним доказам по справі, крім того, не дає відповіді на всі поставлені судом питання в ухвалі від 13.12.2004 року.
В дорожньо-транспортній пригоді зазнали ушкоджень два джерела підвищеної небезпеки, автомобіль«Ауді-100», д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 та автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_3
Згідно роз'яснень викладених в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - шкода заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності).
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Питання про відповідальність за шкоду заподіяну при цьому самим джерелом підвищеної небезпеки, кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК України; шкода заподіяна одному із володільців з вини іншого -відшкодовується винним; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в ДТП винними є обоє водіїв транспортних засобів, які допустили порушення Правил дорожнього руху, а тому ступінь вини кожного суд визначає в розмірі 50 відсотків.
Відповідно кожен із володільців транспортних засобів повинен нести матеріальну відповідальність перед іншим за заподіяну шкоду, виходячи з висновків експертиз вартості відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням ступеня вини 50 відсотків.
За вказаних обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без розгляду через його повторну неявку без поважних причин в судове засідання.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2583 грн. 25 коп., що становить 50 відсотків суми визначеної висновком експерта ( 5166, 50 :2 = 2583 грн. 25 коп.).
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 000 грн., оскільки в судовому засіданні було встановлено, що внаслідок ДТП і пошкодженням належному позивачу за зустрічним позовом автомобіля ВАЗ-2101, він зазнав моральних страждань, тривалий час не міг користуватися автомобілем, чим було порушено звичайний спосіб життя.
Вимоги ОСОБА_2 про стягнення витрат пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження не підлягають задоволенню, оскільки кожна сторона з власної ініціативи замовляла та проводила експертизу та відповідно понесли витрати.
Проте, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50% від витрат понесених на проведення судової автотехічної експертизи, вартість якої складала 547 грн. 20 коп. Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути 273 грн. 60 коп.
Відповідно до роз'яснень викладених в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року № 6 „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну піну, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути суму сплаченого державного мита у розмірі 60 грн. 16 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 440, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. ст. 15, 30, 33, 62, 79, 88, 202, 202-1, 203 , 211 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої ДТП - залишити без розгляду через повторну неявку в судове засідання позивача та його представника.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 5 166 грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., витрати на проведення судової авто технічної експертизи у розмірі 273 грн. 60 коп., а також суму сплаченого державного мита в розмірі 60 грн. 16 коп. Всього стягнути 6 500 грн. 26 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_2, після відшкодування збитків повернути ОСОБА_1 замінені деталі в автомобілі ВАЗ-2101 д.н.з. НОМЕР_2, згідно дефектної відомості до акту автотоварзнавчої експертизи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі у 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження рішення суду та у 20-денний термін з моменту подачі заяви апеляційної скарги.