№ 2а-440/07
Іменем України
4 вересня 2008 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Нежура В.А.
при секретарі - Зологіній Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, 3-ті особи Голова Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Сташук В.Ф., директор КП "По експлуатації автостоянок і гаражів" Дарницького району м. Києва Воробйов А.Б. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1. в серпні 2006 року звернувся в суд із позовом до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про поновлення на посаді директора КП "По експлуатації автостоянок і гаражів" Дарницького району м. Києва та поновлення дії контракту від 31 січня 2006 року, зобов'язанні відповідача звільнити з посади директора КП "По експлуатації автостоянок і гаражів" Дарницького району м. Києва Воробйова А.Б. та розірвати з ним укладений контракт, а також стягнути моральну шкоду в сумі 2 000 гр.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги і просить визнати розпорядження Голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Сташука В.Ф. від 07.08.2006 року № 842 неправомірним та його скасувати, поновити його на посаді директора КП "По експлуатації автостоянок і гаражів" Дарницького району м. Києва та вважати чинним контракт від 31 січня 2006 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.08.2006 року по день поновлення на роботі та стягнути моральну шкоду в сумі 2 000 гр., а Голова Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Сташук В.Ф. і директор КП "По експлуатації автостоянок і гаражів" Дарницького району м. Києва Воробйов А.Б. були притягнути до участі в справі в якості третіх осіб на боці відповідача, що не заявляють самостійних вимог.
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що він з 01.03.1994 року працював в КП "По будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м. Києва" на посаді директора., згідно контракту, укладеного із Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією (далі - Дарницька РДА), який багато разів переукладався у зв'язку з закінченням строку дії. Останній раз контракт було укладено 31.01.2005 року, строком на два роки. За весь час роботи на підприємстві позивачем не було допущено жодних порушень законодавства та умов контракту, підприємство працювало стабільно і розвивалось. Претензій до роботи позивача з боку Власника - Дарницької РДА також не було.
7 серпня 2006 роки, перебуваючи на робочому місці, позивач відчув значне погіршення стану здоров'я, звернувся до районної лікарні і з 7 по 20 серпня 2006 року перебував на лікарняному. Коли 21.08.2006 року, він вийшов на роботу, його ознайомили з Розпорядженням Дарницької РДА № 842 від 07.08.2006 року про звільнення з 08.08.2006 року з посади директора КП "По будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м. Києва" та розірвання контракту від 31.01.2005 року у зв'язку з "систематичним порушеннями вимог чинного законодавства з питань охорони праці", а також ознайомили з Розпорядженням № 849 від 07.08.2006 року, яким було призначено директором вказаного підприємства ОСОБА_2.
Вважає своє звільнення незаконним, так як вони було здійснено під час тимчасової непрацездатності, про що він повідомив Дарницьку РДА.
Крім того вказує на те, що в липні 2006 року на підприємстві проводилась перевірка дотримання вимог законодавства з охорони праці, яка проводилася без попередження та з іншими процесуальними порушеннями. Про факт самої перевірки йому стало відомо лише зранку 07.08.2006 року, вже після її закінчення По результатам перевірки було винесено подання про усунення до 28 серпня 2006 року виявлених порушень. А саме підставою для звільнення з 07.08.2006 року, як це зазначено в Розпорядженні № 842 стало подання державного органу нагляду за охороною праці від 02.08.2006 року.
Позивач вважає, що відповідачу потрібна була формальна причина, для його звільнення, а за умовами контракту такою причиною зокрема могло бути подання органу нагляду за охороною праці. Дарницька РДА не мала права звільняти його за "систематичне" порушення вимог чинного законодавства з питань охорони праці, оскільки порушення були виявлені вперше.
Внаслідок незаконного звільнення позивачу також завдана моральна шкода, яку він оцінює у 2 000 гр., і яка полягає у тому, що такі дії призвели до нервового зриву, значно погіршився загальний стан здоров'я. Під сумнів поставлена вся діяльність позивача як керівника підприємства протягом тривалого часу, а також його особисті якості.
Представник позивача підтримала заявлені вимоги в судовому засіданні.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, вказуючи на його безпідставність і необґрунтованість.
Оскільки представник відповідача не з'явився в судове засідання 04.09.2008 p., будучи при цьому повідомленим належним чином про час і місце слухання справи суд, в порядку частини 4 ст. 169 ЦПК України, вважає можливе вирішити справу у його відсутності за наявними у справі доказами, постановивши заочне рішення.
Треті особи також в судове засідання не з'явилися, але враховуючи встановлені обставини справи і термін, протягом якого справа щодо трудового спору знаходиться в провадженні, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третіх осіб.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач з 01.03.1994 року працював в КП "По будівництву та ексшгуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м. Києва" на посаді директора., згідно контракту, укладеного із Дарницькою РДА, який багато разів переукладався у зв'язку з закінченням строку дії, а останній контракт між сторонами було укладено 31.01.2005 року строком на два роки (т. 1 а.с. - 4).
Розпорядженням Дарницької РДА № 842 від 07.08.2006 року, позивача було звільнено з 8 серпня 2006 року з посади директора КП "По будівництву та експлуатації стоянок і гаражів Дарницького району м. Києва" та розірвано контракту від 31.01.2005 року у зв'язку з "систематичним порушеннями вимог чинного законодавства з питань охорони праці", а Розпорядженням № 849 від 07.08.2006 року на посаду директора вказаного підприємства з 07.08.2006 року було призначено ОСОБА_2. (т. 1 а.с. -10, 11).
Із розпорядженням № 842 про своє звільнення і призначенням на посаду директора підприємства ОСОБА_2. позивач дізнався 21.08.2006 року, коли вийшов на роботу після перебування з 7 по 20 серпня 2006 року на лікарняному.
Згідно ст. 40 ч. 3 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Як вбачається з матеріалів справи, з 7 по 20 серпня 2006 року включно позивач був відсутній на робочому місці, у зв'язку із хворобою, що підтверджується листком непрацездатності, виданим Дарницькою районною поліклінікою № 1 (т. 1 а.с. -12).
За таких обставин суд вважає, що звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності із займаною посади з ініціативи власника і розірвання діючого трудового контракту від 31.01.2005 року є незаконним, і відповідно порушене право позивача підлягає захисту.
Щодо підстав звільнення позивача слід зазначити таке.
Судом встановлено, що 02.08.2006 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві на автостоянках 1, 3, 12 і 13 КП "По будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м. Києва" проводилася планова вибіркова перевірка стану умов і безпеки праці, за наслідками якої було складено чотири подання відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", із зазначенням виявлених недоліків, копії яких були вручені позивачу, як керівнику підприємства (т. 1 а.с. 31 - 42).
Саме наявність цих подань стала формальною підставою для розірвання контракту із позивачем, внаслідок невиконання ним вимог п. 23 контракту від 31.01.2005 року і звільнення із займаною посади.
Разом із тим, протягом усього часу розгляду справи суду не були надані належним чином оформлені оригінали вказаних подань і не з'ясовано чи існують взагалі оригінали вказаних документів (т. 1 ас-137).
Крім того, в поданнях вказаний кінцевий строк їх виконання - 28 серпня 2006 року, тобто позивачу, як керівнику підприємства був наданий строк для усунення виявлених недоліків.
Даних про те, що в роботі КП "По будівництву та експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м. Києва" раніше були виявлені порушення умов і безпеки праці суду також надано не було.
Все це загалом свідчить про відсутність обгрунтованих підстав для розірвання трудового контракту із позивачем і звільнення його із займаною посади.
Оскільки суд визнав незаконним звільнення позивача, відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України, на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 07.08.2006 року по 04.09.2008 року. Згідно наданої довідки середній заробіток позивачу становить 3 060 гр., таким чином стягненню підлягає сума в розмірі 76 500 гр. (3060 х 25 місяців).
Суд також визнав обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди в сумі 2 000 гр., так як заявлена сума відповідає завданим йому моральним стражданням
внаслідок незаконного звільнення і вимагало додаткових зусиль для організації звичайного способу життя.
Судові витрати у вигляді держмита в сумі 773 гр. 50 коп. (765, 0 + 8, 5) і 30 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач був звільнений при подачі позову, підлягають стягненню із відповідача в доходо держави в сумі
Керуючись ст. ст. 21, 40, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 11, 58-60, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати розпорядження Голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації Сташука В.Ф. від 07.08.2006 року № 842.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора КП "По експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м. Києва" та вважати чинним контракт від 31 січня 2005 року.
Стягнути з Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1. середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.08.2006 року по день винесення рішення в сумі 76 500 гр., а також моральну шкоду в сумі 2 000 гр.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1. на посаді директора КП "По експлуатації автостоянок і гаражів Дарницького району м. Києва", а також стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 3 060 гр. підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації в доход держави 773 гр. 50 коп. несплаченого держмита і 30 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути переглянуто Голосіївським райсудом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка подається до районного суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. У разі не подання заяви, рішення набуває законної сили по закінченню вказаного строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.