Справа №2-29/08
27 серпня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Горбань Н.І. при секретарі Топчію В.В., Никончук І.В., Бродюк Л.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "АТП -1", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
В січні 2004р. позивач ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до ВАТ "АТП-1" про відшкодування шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 25.06.1973р. під час його поїздки, як пасажира, в автобусі КАВЗ-651 д. н. з. НОМЕР_1, що належить відповідачеві, під керуванням водія ОСОБА_2. сталася ДТП, в результаті якої він був травмований і втратив ліву руку.
Згідно вироку Обухівського районного суду Київської області від 30.08.1973р. водія ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні ДТП та засуджено за ст. 215 ч. 2 КК УРСР.
26.11.1973р. він пройшов обстеження в ЛТЕК-9, якою встановлено, що він безстроково втратив 80 % професійної працездатності і потребує санаторно-курортного лікування загального типу довічно.
Відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва в 1974р. з відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки, стягнуто заподіяні йому збитки та вирішено стягувати з нього щомісячно з 26.08.1974р. пожиттєво відшкодування втраченого заробітку, який відповідач сплачує з 1974р. по даний час.
Так як відповідач не завжди погоджувався на збільшення розміру щомісячних відшкодувань у зв'язку із збільшенням середнього заробітку стосовно його колишньої спеціальності, цей розмір переглядався, останній раз згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 03 2002р відповідно до якого ВАТ "АТП-1" зобов'язане щомісячно сплачувати йому по 285 грн. 60 коп. втраченого заробітку, починаючи з жовтня 2001р. і довічно з врахуванням збільшення середнього заробітку стосовно його колишньої спеціальності.
Як стало йому відомо, в 2003р. середній заробіток інженера-геодезиста, тобто працівника по його колишній спеціальності, з 1.09.2001р. та з 1.01.2003р. значно збільшився, однак відповідачем не проводився перерахунок відшкодування йому втраченого заробітку.
У жовтні 2007р. позивач пред'явив позов до ВАТ "АТП-1" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Києві про стягнення втраченого заробітку та недоплати щомісячних страхових виплат. Зазначив, що відповідач ВАТ "АТП-1" не був по відношенню до нього ні страхувальником, ні роботодавцем, так як на момент ДТП він працював в БМУ-5 ДСК-1 на посаді інженера-геодезиста, тому правовідносини між ними регулювалися вимогами ст. ст. 457, 461, 463 ЦК України (в редакції 1963р.).
Частина 1 статті 461 ЦК України (в редакції 1963р.) передбачає, що в разі ушкодження здоров'я громадянина, який не підлягає державному соціальному страхуванню, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а також шкоду, викликану втратою або зменшенням його працездатності, в розмірі, обчислюваному стосовно відповідної категорії робітників і службовців до заробітної плати (заробітку) відповідної категорії робітників і службовців, якщо інше не передбачено законом.
Згідно довідки з колишнього місця роботи від 14.04.2003р. № 94 за період з 1.09.2001р. по 1.01.2003р. середня зарплата старшого інженера-геодезиста становить 615 грн. 97 коп., згідно довідки № 48 від 14.04.2003р. за період з 1.01.2003р. середня зарплата старшого інженера-геодезиста становить 1227 грн. 38 коп.
Всього недоплата по відшкодуванню втраченого заробітку за період з 1.09.2001р. по 31.12.2003р. складає 6976 грн. 00 коп.
Станом на 6.04.2004р. розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку складав 981 грн. 90 коп. (середня зарплата старшого інженера-геодезиста згідно довідки № 48 від 14.04.2003р. складала 1227 грн. 38 коп. х 80 % професійної працездатності на підставі акту № 4862 від 26.11.1973р.), тобто щомісячні страхові виплати, які повинні були сплачуватися Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, складали 981 грн. 90 коп., а фактично виплата щомісячної страхової суми з боку Фонду проводилася в сумі 285 грн. 60 коп., тобто щомісячна недоплата складала 691 грн. 30 коп.
До 1 квітня 2005р. заборгованість Фонду складала 7659 грн. 30 коп. (696 грн. 30 коп. х 11).
Станом на 1.04.2005р. щомісячна страхова виплата від Фонду з урахуванням коефіцієнта підвищення у 2005р. складала 353 грн. 57 коп. (285 грн. 60 коп. х 1, 283), в той час як Фонд відповідно до вимог ст. ст. 457, 461 ЦК України (в редакції 1963р.) повинен був сплачувати 1215 грн. 59 коп. (981 грн. 90 коп. х 1, 283 (коефіцієнт Фонду в 2005р.), тобто недоплата за період з 1.04.2005р. по 1.04.2006р. складає 10348 грн. 82 коп. (1215 грн. 59 коп. - 353 грн. 57 коп. х 12).
За період з 1.04.2006р. по 1.09.2007р. недоплата Фонду складає 17333 грн. 37 коп.3 урахуванням коефіцієнту підвищення страхових виплат в 2007р. - 1, 183 (1437 грн. 34 коп. - 418 грн. 27 коп. х 17).
Всього сума недоплати щомісячних страхових виплат на користь позивача з Фонду за період з 6.04.2004р. по 1.09.2007р. складає 35231 грн. 49 коп., в тому числі за періоди: з 6.04.2004р. по 1.04.2005р. в сумі 7659 грн.
30 коп.; з 1.04.2005р. по 1.04.2006р. в сумі 10348 грн. 82 коп.; з 1.04.2006р. по 1.09.2007р. в сумі 17333 грн. 37 коп.
Внаслідок винних протиправних дій відповідача ВАТ "АТП-1" йому довелося звертатися до суду протягом трьох років, що завдало йому моральні страждання, які він оцінює в розмірі 4000 грн. (а. с. № № 150-154).
В подальшому 21 січня 2008р. позивач уточнив та збільшив свої позовні вимоги і просить суд стягнути з ВАТ "АТП-1" на його користь недоплату по відшкодуванню втраченого заробітку за період з 1.09.2001р. по 31.03.2004р. в сумі 28325 грн. 30 коп., виходячи з наступних даних.
За періоди: з 1.09.2001р. по 1.01.2003р., виходячи із середньої заробітної плати старшого інженера-геодезиста в розмірі 615 грн. 97 коп., згідно довідки № 49 від 14.04.2003р.: з 1.01.2003р. по 1.04.2003р., згідно довідки № 48 від 14.04.2003р. середньої заробітної плати старшого інженера-геодезиста в розмірі 1227 грн. 38 коп.; з 1.04.2003р. по 30.09.2003р. - 2511 грн. 75 коп. та 1.10.2003р. по 30.03.2004р. - 2918 грн. 10 коп., згідно довідки та листа заводу залізобетонних конструкцій імені С. Ковальської за № 879 від 9.10.2007р., виходячи із середньої заробітної плати старшого геодезиста.
Таким чином, за період з 1.09.2001р. по 31.12.2002р. (16 місяців) він недоотримав від ВАТ "АТП-1" 3314 грн. 72 коп. (615 грн. 97 коп. х 80 % : 100 % за мінусом відшкодування, яке проведено ВАТ "АТП-1" в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 16 місяців);
- за період з 1.01.2003р. по 31.03.2003р. (З місяці) він недоотримав 2088 грн. 90 коп. (1227 грн. 38 коп. х 80 % : 100 % за мінусом відшкодування в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 3 місяці);
• - за період з 1.04.2003р. по 30.09.2003р. (6 місяців) він недоотримав 10342 грн. 80 коп. (2511 грн. 75 коп. х 80 % : 100 % за мінусом відшкодування в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 6 місяців);
• - за період з 1.10.2003р. по 31.03.2004р. (6 місяців) він недоотримав 12578 грн. 88 коп. (2918 грн. 10 коп. х 80 % : 100 % за мінусом
• -
відшкодування в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 5 місяців, так як за березень 2004р. відшкодування не проводилося).
Всього заборгованість по відшкодуванню втраченого заробітку від відповідача ВАТ "АТП-1" за період з 1.09.2001р. по 31.03.2004р. складає 28325 грн. 30 коп. (3314 грн. 72 коп. + 2088 грн. 90 коп. + 10342 грн. 80 коп. + 12578 грн. 88 коп.).
Заборгованість Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві за період з 1.04.2004р. по 1.03.2008р. по щомісячних страхових виплатах позивачеві складає 177653 грн. 43 коп., виходячи з наступного.
Середня заробітна плата геодезиста в жовтні, листопаді, грудні 2003р. складала 2918 грн. 10 коп. (довідка про заробітну плату геодезиста ЗЗБК ім. С. Ковальської).
За період з 6 квітня 2004р. по 28 лютого 2005р. (11 місяців) заборгованість складає 30519 грн. 39 коп. (2918 грн. 10 коп. х 1, 182 - 2003р. х 80 % : 100 % = 2759 грн. 35 коп. х 1, 152 - 2004р. = 3178 грн. 77 коп.3а мінусом проведених раніше Фондом виплат 404 грн. 28 коп. х 11 місяців).
За період з 1 березня 2005р. по 1 березня 2006р. (12 місяців) заборгованість складає 41217 грн. 72 коп. (3178 грн. 77 коп. х 1, 238 - 2005р. за мінусом проведених раніше Фондом виплат 500 грн. 50 коп. х 12 місяців) або 3935 грн. 31 коп. в місяць.
За період з 1 березня 2006р. по 1 березня 2007р. (12 місяців) заборгованість складає 48518 грн. 16 коп. (3935 грн. 31 коп. х 1, 203 - 2006р. за мінусом проведених раніше Фондом виплат 690 грн. 94 коп. х 12 місяців) або 4734 грн. 17 коп. в місяць.
За період з 1 березня 2007р. по 1 березня 2008р. (12 місяців) заборгованість складає 57398 грн. 16 коп. (4734 грн. 17 коп. х 1, 183 - 2007р. за мінусом проведених раніше Фондом виплат 817 грн. 38 коп. х 12 місяців) або 5600 грн. 52 коп. в місяць (а. с. № № 199-203).
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просять суд стягнути з ВАТ "АТП-1" на користь ОСОБА_1. втрачений заробіток за період з 1.09.2001р. по 31.03.2004р. в сумі 28325 грн. 30 коп. та моральну шкоду в розмірі 4000 грн.; з Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві недоплату страхових виплат за період з 6.04.2004р. по 29.02.2008р. в сумі 177653 грн. 43 коп., а також, починаючи з 1 березня 2008р. щомісячну страхову виплату в сумі 5600 грн. 52 коп.3 урахуванням щорічних коефіцієнтів страхових виплат.
Представник відповідача ВАТ "АТП-1" позов не визнав. Пояснив, що вони здійснювали виплату втраченого заробітку ОСОБА_1. в розмірі 285 грн. 60 коп. Діюче цивільне законодавство не передбачає такої підстави для перерахування втраченого заробітку, як підвищення заробітної плати по колишній спеціальності. Моральну шкоду також вважає безпідставною, оскільки на момент передачі особової справи ОСОБА_1. до Фонду розрахунок з позивачем було проведено повністю. До того ж Фонд робив перерахування страхових виплат згідно коефіцієнту зростання заробітної плати по галузі промисловості. В задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві позов не визнав і заперечує проти його задоволення. Пояснив, що позивач ОСОБА_1 отримав ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві, зокрема в робочий час. Йому встановлено 80 % втрати професійної працездатності внаслідок травми на виробництві, яка сталася 25.06.1973р. на БМУ № 5 ДСК - 1, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві. Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам, які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001р., з того часу, коли підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати та соціальні послуги. Особова справа потерпілого ОСОБА_1. була передана ВАТ "АТП-1" до Фонду 6 квітня 2004р. по акту приймання передачі особових справ. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності" сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Згідно довідки ВАТ "АТП-1" розмір втраченого заробітку на момент передачі особової справи ОСОБА_1. складав 285 грн. 60 коп. Фонд здійснює всі належні позивачеві виплати з перерахуванням у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати у галузях економіки.
Вимоги позивача про перерахунок щомісячних страхових виплат на підставі ст. ст. 457, 461 ЦК України (в редакції 1963р.). вважає необгрунтованою. Вказані норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які вирішуються в даному судовому засіданні, оскільки позивач отримав травму на виробництві та підлягає державному соціальному страхуванню, а ці статті регулюють відповідальність та порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я громадянина, який не підлягає державному соціальному страхуванню, та відшкодовується організацією чи громадянином, відповідальним за заподіяну шкоду.
Розрахунок заборгованості позивача вважає неправильним, оскільки позивач не посилається на методику розрахунку, якою керувався при визначенні розміру заборгованості. В задоволенні позову просить відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з підстав.
25.06.1973р. під час поїздки ОСОБА_1. в автобусі КАВЗ-651 д. н. з. НОМЕР_1, який належав ВАТ «АТП-1», під керуванням водія ОСОБА_2. сталася ДТП, в результаті якої позивач був травмований та втратив ліву руку, про що було складено акт про нещасний випадок на виробництві (а. с. № 28 т. 2).
Водій ОСОБА_2. визнаний винним у вчиненні ДТП, за що 30.08.1973р. був засуджений народним судом Обухівського району Київської області за ст. 215 ч. 2 КК УПСР до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати автомобілем строком на 3 роки (а. с. № № 5-8 т. 1).
26.11.1973р. позивач пройшов обстеження ЛТЕК, яким встановлено, що він втратив 80 % професійної працездатності безстроково та потребує санаторно-курортного лікування (а. с. № 9 т. 1).
Згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2002р. ВАТ «АТП-1» зобов'язано сплачувати ОСОБА_1. щомісячно втрачений заробіток в сумі 285 грн. 60 коп., починаючи з жовтня 2001р. і довічно, до збільшення середнього заробітку стосовно колишньої спеціальності (а. с. № № 11, 12 т. 1).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та профксійного захворювання, які спричинили вирату працездатності» (далі Закон) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Правовідносини сторін виникли під час дії Цивільного Кодексу України в редакції 1963р.
Статтями 440, 456 ЦК України (в редакції 1963р), Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їх роботою, затвердженими постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Президії ВЦРПС від 22 грудня 1961р. з подальшими змінами та доповненнями (далі Правила), які діяли на час отримання потерпілим трудового каліцтва, передбачено, що відповідальність підприємства, установи, організації за шкоду, заподіяну робітникам та службовцям, настає у разі, якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я робітника чи службовця мало місце з вини підприємства, установи, організації. Аналогічне правило було закріплене і в пізніше прийнятих редакціях Правил відшкодування шкоди.
Правила поширювалися лише на ті нещасні випадки, які безпосередньо пов'язані з виконанням трудових обов'язків. Дія правил не поширювалася на ті нещасні випадки, які пов'язані з роботою, але не пов'язані з виробництвом.
З обставин справи вбачається, що ушкодження здоров'я ОСОБА_1. відбулося внаслідок ДТП, яка сталася 25.06.1973р. з вини водія ОСОБА_2., який знаходився з відповідачем ВАТ «АТП-1» в трудових відносинах та керував автобусом відповідача. Зазначені обставини встановлені судовими рішеннями, які є чинними (а. с. № № 5-8 т. 1).
ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем ВАТ «АТП-1» не знаходився, відповідач не зобов'язаний був сплачувати за потерпілого внески по державному соціальному страхуванню. На момент ДТП ОСОБА_1 працював в СМУ-5 ДСК-1 м. Києва, яке ліквідовано у зв'язку з реорганізацією відповідно до наказу № 97 від 24.09.2002р. (а. с. № 25 т. 2), на посаді інженера-геодезиста. Вини організації, з якою позивач перебував в трудових відносинах, не встановлено. За відсутності вини роботодавця позивачеві відшкодовувалася шкода не роботодавцем, а ВАТ «АТП-1», водій якої визнаний винним.
На підставі акту прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві від 6 квітня 2004р. ВАТ «АТП-1» передало особову справу ОСОБА_1. Фонду, який повинен з цієї дати здійснювати виплати позивачеві (а. с. № 48 т. 1).
Стаття 461 ЦК України (в редакції 1963р.) передбачає відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню. Згідно вимог ч. 1 ст. 461 ЦК України (в редакції 1963р.) в разі ушкодження здоров'я громадянина, який не підлягає державному соціальному страхуванню, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а також шкоду, викликану втратою або зменшенням його працездатності, в розмірі, обчислюваному стосовно до заробітної плати (заробітку) відповідної категорії робітників і службовців, якщо інше не передбачено законом.
Як встановлено судом, починаючи з 1 жовтня 2001р. середній заробіток працівника, який займає колишню посаду позивача, став значно збільшуватися.
Відповідно до довідки від 14.04.2003р. № 49 за період з 1.09.2001р. по 1.01.2003р. середня заробітна плата старшого інженера-геодезиса становить 615 грн. 97 коп. в місяць (а. с. № 18 т. 1), довідки від 14.04.2003р. № 48 за період з 1.01.2003р. по 1.04.2003р. середня заробітна плата старшого інженера-геодезиса становить 1227 грн. 38 коп. в місяць (а. с. № 19 т. 1) та довідки ВАТ «Заводу залізобетонних конструкцій ім. С Ковальської» від 9.10.2007р. № 879 про середню заробітну плату старшого інженера-геодезиста за період з 1.04.2003р. по 1.04.2007р. (а. с. № 19 т. 1) видно, що
розмір заробітної плати змінювався неодноразово, отже позивач має право на отримання грошових коштів, які йому мали бути виплачені за вказаний період часу.
Позивачем виконано розрахунок заборгованості перед ним ВАТ "АТП-1" та Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві, який суд вважає правильним та обгрунтованим, в тому числі:
Заборгованість ВАТ "АТП-1" перед позивачем за періоди: з 1.09.2001р. по 1.01.2003р., виходячи із середньої заробітної плати старшого інженера-геодезиста в розмірі 615 грн. 97 коп., згідно довідки № 49 від 14.04.2003р.; з 1.01.2003р. по 1.04.2003р., згідно довідки № 48 від 14.04.2003р. середньої заробітної плати старшого інженера-геодезиста в розмірі 1227 грн. 38 коп.; з 1.04.2003р. по 30.09.2003р. - 2511 грн. 75 коп. та з 1.10.2003р. по 30.03.2004р. - 2918 грн. 10 коп., згідно довідки та листа заводу залізобетонних конструкцій імені С Ковальської за № 879 від 9.10.2007р., виходячи із середньої заробітної плати старшого геодезиста.
За період з 1.09.2001р. по 31.12.2002р. (16 місяців) він недоотримав від ВАТ "АТП-1" 3314 грн. 72 коп. (615 грн. 97 коп. х 80 % : 100 % за мінусом відшкодування, яке проведено ВАТ "АТП-1" в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 16 місяців);
- за період з 1.01.2003р. по 31.03.2003р. (З місяці) він недоотримав 2088 грн. 90 коп. (1227 грн. 38 коп. х 80 % : 100 % за мінусом відшкодування в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 3 місяці);
• - за період з 1.04.2003р. по 30.09.2003р. (6 місяців) він недоотримав 10342 грн. 80 коп. (2511 грн. 75 коп. х 80 % : 100 % за мінусом відшкодування в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 6 місяців);
• - за період з 1.10.2003р. по 31.03.2004р. (6 місяців) він недоотримав 12578 грн. 88 коп. (2918 грн. 10 коп. х 80 % : 100 % за мінусом відшкодування в сумі 285 грн. 60 коп. щомісячно за 5 місяців, так як за березень 2004р. відшкодування не проводилося).
Всього заборгованість по відшкодуванню втраченого заробітку від відповідача ВАТ "АТП-1" за період з 1.09.2001р. по 31.03.2004р. складає 28325 грн. 30 коп. (3314 грн. 72 коп. + 2088 грн. 90 коп. + 10342 грн. 80 коп. + 12578 грн. 88 коп.).
Заборгованість Фонду перед позивачем відповідно до розрахунку складає: станом на 6.04.2004р. розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку складав 981 грн. 90 коп. (середня зарплата старшого інженера-геодезиста згідно довідки № 48 від 14.04.2003р. складала 1227 грн. 38 коп. х 80 % професійної працездатності на підставі акту № 4862 від 26.11.1973р., тобто щомісячні страхові виплати, які повинні були сплачуватися Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, складали 981 грн. 90 коп., а фактично виплата щомісячної страхової суми з
боку Фонду проводилася в сумі 285 грн. 60 коп., тобто щомісячна недоплата складала 691 грн. 30 коп.
Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві від 27.04.2007р. № 24 коефіцієнти підвищення страхових виплат становили: 2002р. - 1, 193; 2003р. - 1, 182; 2004р. - 1, 152; 2005р. - 1, 238; 2006р. - 1, 203; 2007р.-1, 183).
За період з 6 квітня 2004р. по 28 лютого 2005р. (11 місяців) заборгованість складає 30519 грн. 39 коп. (2918 грн. 10 коп. х 1, 182 - 2003р. х 80 % : 100 % = 2759 грн. 35 коп. х 1, 152 - 2004р. = 3178 грн. 77 коп.3а мінусом проведених раніше Фондом виплат 404 грн. 28 коп. х 11 місяців).
За період з 1 березня 2005р. по 1 березня 2006р. (12 місяців) заборгованість складає 41217 грн. 72 коп. (3178 грн. 77 коп. х 1, 238 - 2005р. за мінусом проведених раніше Фондом виплат 500 грн. 50 коп. х 12 місяців) або 3935 грн. 31 коп. в місяць.
За період з 1 березня 2006р. по 1 березня 2007р. (12 місяців) заборгованість складає 48518 грн. 16 коп. (3935 грн. 31 коп. х 1, 203 - 2006р. за мінусом проведених раніше Фондом виплат 690 грн. 94 коп. х 12 місяців) або 4734 грн. 17 коп. в місяць.
За період з 1 березня 2007р. по 1 березня 2008р. (12 місяців) заборгованість складає 57398 грн. 16 коп. (4734 грн. 17 коп. х 1, 183 - 2007р. за мінусом проведених раніше Фондом виплат 817 грн. 38 коп. х 12 місяців) або 5600 грн. 52 коп. в місяць (а. с. № № 199-203).
Всього сума недоплати щомісячних страхових виплат на користь позивача з Фонду за період з 6.04.2004р. по 29.02.2008р. складає 177653 грн. 43 коп., в тому числі за періоди: з 6.04.2004р. по 28.02.2005р. в сумі 30519 грн. 39 коп.; з 1.03.2005р. по 1.03.2006р. в сумі 41217 грн. 72 коп.; з 1.03.2006р. по 1.03.2007р. в сумі 48518 грн. 16 коп.; з 1.03.2007р. по 1.03.2008р. в сумі 57398 грн. 16 коп.
Починаючи з 1.03.2008р. страхова виплата становить 5600 грн. 52 коп.3 подальшим врахуванням коефіцієнту страхових виплат, (а. с. № № 223-227, 231, 236, 237 т. 1).
Заява позивача до відповідача ВАТ "АТП-1" про відповідне перерахування розміру втраченого заробітку від 17.04.2003р. залишена без реагування (а. с. № № 15, 16 т. 1).
Доводи представників відповідачів щодо необґрунтованості позовних вимог позивача не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам Закону, тому вони не заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу діями відповідача ВАТ "АТП-1", в розмірі 4000 грн., суд враховує, що позивач є інвалідом другої групи, його звернення до відповідача про перерахунок розміру втраченого заробітку залишалися без належного реагування, що змусило позивача звертатися до суду, тому вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення підлягає стягненню з відповідачів в доход держави, а саме: з ВАТ "АТП - 1" в доход держави судовий збір в розмірі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 25 коп., 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 (тридцять) грн., а всього 321 (триста двадцять одна) грн. 75 коп.; з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві в доход держави судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 440, 440-1, 441, 450, 455, 457, 461, 463 ЦК України (в редакції 1963р.), ст. ст. 2, 28, 29, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ВАТ "АТП - 1" на користь ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню втраченого заробітку за період з 1.09.2001р. по 31.03.2004р. в сумі 28325 (двадцять вісім тисяч триста двадцять п'ять) грн. 30 коп. та моральну шкоду в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., а всього 32325 (тридцять дві тисячі триста двадцять п'ять) грн. 30 коп.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість по недоплаті щомісячних страхових виплат за період з 6.04.2004р. по 29.02.2008р. в сумі 177653 (сто сімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 43 коп.
Стягувати з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на користь ОСОБА_1, починаючи з 1 березня 2008р., щомісячно страхову виплату в сумі 5600 (п'ять тисяч шістсот) грн. 52 коп.3 врахуванням щорічних коефіцієнтів підвищення страхових виплат.
Стягнути з ВАТ "АТП - 1" в доход держави судовий збір в розмірі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 25 коп., 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі ЗО (тридцять) грн., а всього 321 (триста двадцять одна) грн. 75 коп.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві в доход держави судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Рішення може бути оскарженим в Апеляційний суд м. Києва через Голосіївський райсуд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.