Справа № 2-4946/08
Іменем України
06 листопада 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Антонової Н.В.
при секретарі Чигир Т.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом
Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про
відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача мотивуючи свої вимоги тим, що 19.06.2006 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем „Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1 при виїзді на перехрестя не дав дорогу автомобілю „Опель" д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних автомобілів. Особою винною в ДТП було визнано ОСОБА_1 Внаслідок ДТП автомобіль „Опель" зазнав пошкоджень на суму 2 671 грн. 64 коп. Оскільки водій автомобіля „Опель" ОСОБА_2 був застрахований за системою „каско" в Моторному транспортному страховому бюро України, з боку страхової компанії була сплачена сума збитків, вказана у звіті № 524 від 04.07.2006 року, в розмірі 2 617 грн. 64 коп., з врахуванням безумовної франшизи в розмірі 510 грн. на підставі зазначеного просить стягнути з відповідача на користь страхової компанії в порядку регресу витрати пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 2 617 грн. 64 коп., витрати пов'язані з розглядом справи, які складаються з державного мита у розмірі 51 грн., витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн., правову допомогу у розмірі 1 000 грн. Всього 3 671 грн. 64 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що його вини в ДТП немає, оскільки здійснюючи проїзд перехрестя з другорядної смуги руху, він був впевнений, що здійснює проїзд на зелений сигнал світлофора, який був зумовлений сонячним промінням, хоча потім було з'ясовано, що світлофор не працював, а тому, винною в ДТП вважає службу, яка здійснює встановлення та експлуатацію світлофора.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 19.06.2006 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем „Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1 при виїзді на перехрестя з другорядної смуги руху не дав дорогу автомобілю „Опель" д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних автомобілів, (а.с. 7).
Згідно Постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 25.07.2006 року, особою винною в ДТП було визнано ОСОБА_1 (а.с. 8).
Внаслідок ДТП автомобіль „Опель" зазнав пошкоджень на суму 2 671 грн. 64 коп. (а.с. 9-10).
Оскільки водій автомобіля „Опель" ОСОБА_2 був застрахований за системою „каско" в Моторному транспортному страховому бюро України, з боку страхової компанії була
сплачена сума збитків, вказана у звіті № 524 від 04.07.2006 року, в розмірі 2 617 грн. 64 коп., з врахуванням безумовної франшизи в розмірі 510 грн. (а.с. 6, 11, 12).
Позивачем крім відшкодування збитків потерпілій внаслідок ДТП особі, було також понесені витрати пов'язані з розглядом справи, які складаються з державного мита у розмірі 51 грн., витрати на ІТЗ у розмірі 30 грн.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн., що підтверджується Контрактом про надання правової допомоги (а.с. 14-17), Додатковою угодою до Контракту про надання юридичних послуг (а.с. 18-20) та платіжним дорученням (а.с. 21), яким підтверджується фактична оплата коштів на юридичну допомогу.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки Постанова Солом'янського районного суду м. Києва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є чинною, вона можу бути покладена в основу рішення по даній справі в частині встановлення винної за заподіяння збитків особи.
Відповідно до вимог ст. 993 ЦК України, та ст. 27 Закону України „Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник отримав за заподіяний збиток.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню, як обгрунтовані, а тому з відповідача ОСОБА_1, як власника джерела підвищеної небезпеки, необхідно стягнути на користь позивача 2617 грн. 64 коп., завданих збитків з врахуванням понесених витрат.
Відповідно до роз'яснень викладених в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" - постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну ціну, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
В зв'язку з зазначеним, суд вважає за необхідне зобов'язати страхову компанію після отримання відшкодування від ОСОБА_1, повернути останньому замінені в автомобілі „Опель" деталі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути державне мито, витрати на ІТЗ та витрати пов'язані з правовою допомогою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1166, 1187 ЦК України (2003 року), ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213 ЦПК України , суд -
вирішив :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБ у відшкодування матеріальної шкоди - 2617 грн. 64 коп., у відшкодування витрат понесених на сплату державного мита у розмірі 51 грн., у відшкодування інформаційно-технічних послуг - у розмірі 30 грн., у відшкодування витрат на правову допомогу - у розмірі 1 000 грн. Всього - 3671 грн. 64 коп.
Зобов'язати МТС передати ОСОБА_1 замінені деталі в автомобілі „Опель" державний номер д.н.з. НОМЕР_2 згідно звіту №524, після відшкодування збитків.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.