09 квітня 2019 року м. Рівне №460/248/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненської об'єднаної управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії щодо встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди при стажі роботи на посаді судді 20 років 9 місяців 3 дні без урахування половини строку навчання 2 роки 5 місяців за денною формою навчання в Українській державній юридичній академії м.Харків з 01.09.1989 по 30.06.1994;
зобов'язати вчинити дії:
- щодо зарахування, при обчисленні розміру щомісячного утримання, до стажу, який дає право на відставку судді отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання 2 роки 5 місяців за денною формою навчання в Українській державній юридичній академії м.Харків з 01.09.1989 по 30.06.1994, до в сукупності 13 стажем на посаді судді з 02.01.1996 по 03.10.2016 складає 23 роки 2 місяця 3 дні;
- щодо встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру, починаючи з 11.10.2016;
- щодо проведення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру, починаючи з 11.10.2016, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 28.11.1995 по 03.10.2016 працювала на посаді судді Сарненського районного суду Рівненської області. Наказом голови Сарненського районного суду Рівненської області від 03.10.2016 №12К, на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-VІІІ її виведено зі штату суддів Сарненського районного суду Рівненської області, як звільнену у зв'язку з поданням заяви про відставку. 11.10.2016 позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з 20 повних років стажу на посаді судді, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою навчання в Українській державній юридичній академії м.Харків з 01.09.1989 по 30.06.1994. Позивач 13.12.2018 звернулась до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру з урахуванням вже виплачених сум, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою навчання в Українській державній юридичній академії м.Харків 2 (два) роки 5 (п'ять) місяців (з 01.09.1989 по 30.06.1994), що в сукупності із стажем на посаді судді з 02.01.1996 по 03.10.2016 складає 23 (двадцять три) роки 2 (два) місяця три дні. Листом відповідача №24/04 від 03.01.2019 позивача повідомлено, що навчання в юридичному вузі не враховується при визначені стажу для визначення розміру довічного грошового утримання судді, оскільки відсутні правові підстави для такого зарахування. Вказану відмову позивач вважає протиправною. На підставі викладеного позивач просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що перебуваючи на обліку в Сарненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області з 11.10.2016 позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання, як суддя у відставці, розмір якого обчислений у відповідності до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 № 2453-VІ. У розрахунку стажу судді зазначено, що позивач працювала суддею Сарненського районного суду Рівненської області з 02.01.1996 по 03.10.2016 і має тривалість стажу роботи 20 років 09 місяців 01 день. Розрахунок стажу роботи судді складається на день видання наказу про відрахування судді зі штату суду у зв'язку з виходом у відставку. Згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області №04-1088/18 від 28.09.2018, стаж роботи на посаді судді на момент звільнення становить 20 повних років. При призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі не мало права змінювати тривалість стажу позивача, який зазначено в розрахунку Сарненського районного суду Рівненської області. Станом на 18.02.2019 позивач не подавала до управління заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з оновленою довідкою про стаж та суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач вказує, що відсутні правові підстави для включення до стажу судді половини періоду навчання. Законом України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав“ від 15.05.2018 №2415-VІІІ, який набрав чинності 22.07.2018, внесено зміни до законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. Враховуючи викладене, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018, оскільки Закон №2415 набрав чинності з 22.07.2018. На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю за безпідставністю вимог.
Ухвалою суду від 08.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та призначено розгляд справи по суті на 07.03.2019.
25.02.2019 одночасно із відзивом на позовну заяву відповідачем подано клопотання, в якому просив призначити розгляд справи за загальними правилами. Однак, суд зазначає, що розгляд даної категорії справ віднесено до спрощеного провадження Кодексом адміністративного судочинства України, і лише при значній складності суд може перейди до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Судом не встановлено наявності підстав для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, а тому клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Ухвалою від 07.03.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З 01.09.1989 по 30.06.1994 ОСОБА_1 навчалась за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі Українській державній юридичній академії, строк навчання 4 роки 10 місяців, про що свідчать відповідні записи у трудовій книжці позивачки серії БТ-ІІ №5100131, а також Диплом спеціаліста Української державної юридичної академії (м. Харків) серії КК №016633 (а.с.24-30).
Відповідно до даних трудової книжки з 22.08.1994 позивач прийнята на посаду стажиста Дубенського районного суду.
З 02.01.1996 по 03.10.2016 ОСОБА_1 працювала на посаді судді Сарненського районного суду Рівненської області, що підтверджується відомостями її трудової книжки серії БТ-ІІ №5100131.
Наказом голови Сарненського районного суду Рівненської області від 03.10.2016 №12-К, на підставі Постанови Верховної Ради України “Про звільнення суддів” від 22.09.2016 №1600-VIII, ОСОБА_1 виведено зі штату суддів Сарненського районного суду Рівненської області, як звільнену у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.31).
13.12.2018 позивач звернулася із заявою до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% від суддівської винагороди судді Сарненського районного суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування без обмеження граничного розміру з урахуванням вже виплачених сум, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою навчання в Українській державній юридичній академії м.Харків 2 (два) роки 5 (п'ять) місяців (з 01.09.1989 по 30.06.1994), що в сукупності із стажем на посаді судді з 02.01.1996 по 03.10.2016 складає 23 (двадцять три) роки 2 (два) місяця (а.с.37-38).
Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом від 03.01.2019 №24/04 повідомило позивача, що немає законних підстав для зарахування половини строку навчання до стажу роботи судді та провести відповідний перерахунок пенсії (а.с.40-42).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до п. 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон України №1402-VII), який набрав чинності 30.09.2016, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
З 05.01.2017 набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-ХІІІ від 21.12.2016, яким врегульовано питання пенсійного забезпечення суддів у відставці.
Відповідно до п. 34 абз. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-19 від 21.12.2016 (набрання чинності з 05 січня 2017 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Окрім того, щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром.
Аналогічні положення містяться у пункті 11 Перехідних положень Закону України №2453-VІ "Про судоустрій та статус суддів" (редакція до 25.03.2015), які передбачали, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Як встановлено з протоколу призначення пенсії ОСОБА_1 №2356 від 11.10.2016 Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, загальний страховий стаж роботи позивачки складає 25 років 07 місяців, з яких стаж роботи на посаді судді становить 20 років 9 місяці 3 дні (а.с.36).
Так, на дату призначення позивачки на посаду судді (02.01.1996) діяв Закон України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон України №2862-XII).
Відповідно до частини 4 статті 43 Закон України №2862-XII судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" від 03.09.2005 №865, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (далі - Указ №584/95), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
При цьому, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Як було встановлено судом, стаж роботи позивача на посаді судді становить 20 роки 9 місяці 3 дні.
Крім того, позивачка з 01 вересня 1989 року по 30 червня 1994 року навчалась за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі Українській державній юридичній академії, строк навчання 4 роки 10 місяців, про що свідчать відповідні записи у трудовій книжці, а також Диплом спеціаліста Української державної юридичної академії (м. Харків).
При цьому, половина строку навчання позивачки на денній формі в юридичному закладі становить 2 роки 5 місяців.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що не зарахування до відповідного стажу роботи на посаді судді, половини строку навчання за денною формою, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є протиправним.
Аналогічна правова позиція щодо обрахування стажу роботи судді у відставці висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 по справі №127/20301/17, від 06.03.2018 по справі №308/6953/17, від 22.03.2018 по справі №520/5412/17, від 16.05.2018 року по справі №800/367/17, від 19.06.2018 року №243/4458/17.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді слід зарахувати половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі Українській державні юридичній академії 2 роки 5 місяців, який в свою чергу дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у відповідному розмірі відсотків від суддівської винагороди (грошового утримання) судді.
Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що позивач не звертався до нього із заявами про перерахунок, оскільки позивач у відповіді на відзив зазначає, що звертався до у грудні 2016 року, жовтні 2018 року та січні 2019 року із заявами про перерахунок довічного утримання та із довідками про змінену суддівську винагороду. Однак, відповідачем відповідний перерахунок не здійснено. Відповідачів доказів на спростування зазначеного не надано.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягаю стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40грн., сплаченого відповідно до квитанції від 31.01.2019 №38644446, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (34500, місто Сарни, вулиця Широка, 60/13; РНОКПП НОМЕР_1) до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34500, місто Сарник, вулиця Суворова, 8; код ЄДРПРУ 41249812) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди при стажі роботи на посаді судді 20 років 9 місяців 3 дні, без урахування половини строку навчання 2 роки 5 місяців за денною формою навчання в Українській державній юридичній академії м. Харків з 01.09.1989 по 30.06.1994.
Зобов'язати Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати ОСОБА_1 при обчисленні розміру щомісячного утримання, до стажу, який дає право на відставку судді отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання 2 роки 5 місяців за денною формою навчання в Українській державній юридичній академії м.Харків з 01.09.1989 по 30.06.1994, що в сукупності зі стажем на посаді судді з 02.01.1996 по 03.10.2016 складає 23 роки 2 місяця 3 дні.
Зобов'язати Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області встановити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру, починаючи з 11.10.2016.
Зобов'язати Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру 86% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру, починаючи з 11.10.2016, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПРУ 41249812) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 квітня 2019 року.
Суддя Щербаков В.В.