05 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/619/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (позивача) Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області (відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не затвердження планів та не проведення інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населення та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо розроблення та затвердження плану технічної інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населення (їх частин), саме дитячого ігрового майданчика розташованого на території сільської ради, поруч із сільським Будинком культури за адресою: вул. Миру, 110, с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до інформації голови Капітанської сільської ради на території с. Капітанка розміщений дитячий ігровий майданчик (будиночок, дві гойдалки двійних, гірка, пісочниця, карусель, доска, гойдалка), який перебуває на балансі сільської ради і розташований поруч із сільським Будинком культури за адресою: вул. Миру, 110. Даний ігровий майданчик перебуває на балансі сільської ради, однак плани інвентаризації та паспортизації дитячого ігрового майданчика не розроблено та не затверджено. Також, прокуратурою встановлено, що технічна інвентаризація і паспортизація вищевказаного дитячого майданчика не проводилась.
Прокурор надала заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.38).
Відповідач подав заяву про визнання позову (а.с.37).
Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що за наслідками вивчення Голованівським відділом Новоукраїнської місцевої прокуратури стану додержання законодавства України щодо облаштування благоустрою для дітей виявлено ряд порушень в частині не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населення, а саме дитячого ігрового майданчика, що розташований на території Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та не проведення його паспортизації, технічної інвентаризації, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, і може призвести, у разі їх не усунення, до настання тяжких наслідків для життя та здоров'я дітей.
Відповідно до інформації голови Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області №70 від 12.02.2019 на території с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області розміщений дитячий ігровий майданчик (будиночок, дві гойдалки двійних, гірка, пісочниця, карусель, доска, гойдалка), який перебуває на балансі сільської ради. Даний дитячий ігровий майданчик розташований поруч з сільським Будинком культури за адресою: вул. Миру, 110, с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області, перебуває на балансі Капітанської сільської ради Голованівського району, однак плани інвентаризації та паспортизації дитячого ігрового майданчика не розроблено та не затверджено (а.с.15-22).
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.6 КАС України передбачено те, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст.8).
На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.
При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Згідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.
Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Отже, звернення прокурора до суду з цим позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері благоустрою та охорони дитинства.
Благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого у статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до цієї ж статті, слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно до підпункту "а" пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 2807-IV до об'єктів благоустрою населених пунктів належать парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 статті 13 Закону № 2807-IV, елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми.
Відповідно до частин першої, другої ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Пунктом 5 частини 2 ст.18 Закону № 2807-IV передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
На виконання положень ст.18 Закону № 2807-IV Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29.10.2012 р. №550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція № 550).
Пункт 1.2 Інструкції № 550 вказує, що Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лісопарків, лугопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток, садово - паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування, прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).
Згідно п. 1.3 Інструкції № 550, паспортизація об'єктів благоустрою - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Пунктами 1.4 та 1.5 Інструкції № 550 передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитися згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта благоустрою; закінчення ремонту об'єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об'єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об'єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об'єкті благоустрою; прийняття рішення про їх проведення власником (балансоутримувачем) об'єкта благоустрою.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем відсутність розроблення та затвердження сільською радою плану інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населення (їх частин) дитячого майданчика, розташованого на території сільської ради поруч із сільським Будинком культури за адресою: вул. Миру, 110, с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області.
Відсутність затвердженого плану інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою (їх частин) унеможливлює ведення необхідної документації з приводу обстеження та перевірки технічного стану конструктивних елементів дитячого майданчику, його огляд, ремонт, демонтаж та призводить до неможливості слідкувати за їх технічним станом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
Щодо клопотання прокурора про повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Встановлено, що згідно платіжного доручення №172 від 14.02.2019 року за подання даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1921 грн. (а.с.14)
Разом з тим, за приписами ч.6 ст.143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Згідно до вимог ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Відповідно до ч.3 ст.7 даного Закону у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, враховуючи викладене та беручи до уваги те, що відповідачем визнано позов та, відповідно прийнято рішення про задоволення позову, суд дійшов висновку, що заява представника прокуратури про повернення судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 КАС України, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати бездіяльність Капітанської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області щодо не затвердження планів та не проведення інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населення (їх частин), а саме дитячого ігрового майданчика розташованого на території Капітанської сільської ради Голованівського район Кіровоградської області, поруч із сільським Будинком культури за адресою: вул. Миру, 110, с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області - протиправною.
Зобов'язати Капітанську сільську раду Голованівського району Кіровоградської області вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів та проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населення (їх частин), а саме дитячого ігрового майданчика розташованого на території Капітанської сільської ради Голованівського район Кіровоградської області, поруч із сільським Будинком культури за адресою: вул. Миру, 110, с. Капітанка Голованівського району Кіровоградської області.
Повернути прокуратурі Кіровоградської області (код - 02910025) п'ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжного доручення №172 від 14.02.2019 року, що складає 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень 50 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько