справа № 1340/4583/18
02 квітня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Шестака В.Д., представника відповідача Смілки В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участі ІНФОРМАЦІЯ_1 як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 04.10.2018 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Міністерства оборони України з такими вимогами:
- визнати протиправними і скасувати рішення - протокол №58 від 08.06.2018 Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи з 07.03.2018 внаслідок (захворювання) отриманого ним поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, як інваліду третьої групи з 07.03.2018 внаслідок отриманого ним поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Позовні вимоги позивачі обґрунтовано такими обставинами (а.с. 5-13):
ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, є ветераном та інвалідом війни. За результатами медичного огляду позивачу 07.03.2018 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з контузією, травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини. В квітні 2018 року подав заяву та інші необхідні документи в Галицько-Франківський об'єднаний комісаріат м. Львова (для подальшого скерування через Львівський обласний військовий комісаріат Міністерству оборони України) для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги і компенсації у зв'язку із інвалідністю, пов'язаної із захистом Батьківщини. Листом № 6452 від 10.07.2018 ІНФОРМАЦІЯ_2 проінформував ОСОБА_1 про результат розгляду його документів. Повідомив, що комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на своєму засіданні 08.06.2018 дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги майору в запасі ОСОБА_1 , оскільки йому групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення втрати працездатності. Позивач з таким висновком Комісії не погоджується, вважає, що має право на отримання та виплату одноразової грошової допомоги на підставі абзацу 2 пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги та звертає увагу суду, що йому вперше встановлено інвалідність 07.03.2018 (ІІІ група), тому пропущення будь-якого терміну відсутнє.
Відповідач відзиву на позов не подав, на вимогу суду скерував витребувані ухвалою від 22.01.2019 документи. Представник відповідача виступив з вступною промовою та обґрунтував позицію відповідача щодо безпідставності заявлених вимог. Стверджує, що внаслідок отриманої 03.04.2014 контузії ОСОБА_2 . ВЛК та МСЕК була встановлена втрата професійної працездатності (в розмірі 25%) та за його заявою призначена та виплачена одноразова грошова допомога. Отже, за цією подією позивач вже отримав одноразову грошову допомогу та у зв'язку із погіршенням стану здоров'я міг би претендувати на виплату доплати (різниці між розміром виплаченої допомоги та більшим розміром допомоги), а не нової допомоги - за умови, що погіршення здоров'я відбулося в межах двох років від первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Оскільки у випадку ОСОБА_2 ця подія сталася поза межами дворічного строку, встановленого пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, підстав для її виплати немає.
Ухвалою від 08.10.2018 суд залучив Львівський обласний військовий комісаріат до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Третя особа подала суду письмове пояснення, а також копії документів (а.с.41-52), котрі разом із заявою ОСОБА_1 були направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги. Представник третьої особи повідомила, що позиція по цій справі відповідає прийнятому комісією Міністерства оборони України рішенню.
Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:
ОСОБА_1 проходив військову службу, брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою № 817 від 01.08.2017 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с. 17).
03.09.2014 позивач отримав мінно-вибухову травму (баротравму (контузію), закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку) при виконанні обов'язків військової служби в ході антитерористичної операції, що підтверджується довідкою військової частини польова пошта НОМЕР_1 № 1007 від 24.12.2014 (а.с. 44).
Військово-лікарська комісія Західного регіону по встановленню причинового зв'язку захворювань, поранень, контузії, травми, каліцтв на своєму засіданні 12.01.2015 (протокол № 5) дійшла висновку, що захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби внаслідок травми, що сталася 03.09.2014 (а.с. 47).
За результатами медичного огляду 26.02.2015, обласна медико-соціальна експертна комісія № 3 за наслідками травми, отриманої 03.09.2014, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, визначила ОСОБА_1 25% ступеня втрати працездатності (а.с. 80).
Комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби задовольнила прохання ОСОБА_1 та призначила (протокол № 21 від 12.06.2015) одноразову грошову допомогу в сумі 21315 грн. у зв'язку з встановленням 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що сталася 03.09.2014 (а.с. 81).
Наказом командира Високомобільних десантних військ Збройних Сил України № 81 від 07.11.2017 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту; згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 позивач з 27.01.2018 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Галицько-Франківського ОРВК м. Львова (а.с. 19).
Військово-лікарська комісія Західного регіону по встановленню причинового зв'язку захворювань, поранень, контузії, травми, каліцтв на своєму засідання 05.02.2018 (протокол № 43) підтвердила наявність в ОСОБА_1 захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, а саме - травми «стан після вибухової травми: закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, вибухової акубаротравми правого вуха, 03.09.2014… » (а.с. 47).
За результатами медичних оглядів (07.03.-29.03.2018) обласна МСЕК №3 29.03.2018 визначила ОСОБА_2 третю групу інвалідності згідно з захворюванням: у зв'язку з контузією, травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини (а.с. 143).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 12.04.2018 Франківським відділом соціального захисту позивач є ветераном та інвалідом війни (а.с. 15).
12.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до Львівського обласного військового комісаріату із заявою, до якої додав документи (а.с.42-52, серед яких є копія довідки військової частини польова пошта НОМЕР_1 №1007 від 24.12.2014 про отримання травми, довідка до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 816173 про встановлення інвалідності), просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із інвалідністю, пов'язаної із захистом Батьківщини (а.с. 42).
20.04.2018 Львівський обласний військовий комісаріат подані ОСОБА_1 документи скерував Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с. 41).
Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія МОУ) на своєму засіданні 08.06.2018 дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Комісія МОУ аргументувала своє рішення тим, що 25.02.2015 під час первинного огляду ОСОБА_1 органами МСЕК встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, без встановлення інвалідності (довідка МСЕК серія 12 ААА № 001574 від 26.02.2015); у зв'язку з встановленням 25% втрати працездатності виплачена допомога в сумі 21315,00 грн. 07.03.2018 під час огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок контузії, пов'язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12 ААА № 816173 від 29.03.2018). З посиланням на абзац другий пункт 4 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого ПКМУ від 25.12.2013 № 975 Комісія МОУ дійшла висновку, що ОСОБА_1 групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності, тому в призначенні одноразової грошової допомоги слід відмовити (а.с. 21).
10.07.2018 Львівський обласний військовий комісаріат листом № 6452 проінформував ОСОБА_1 про результат розгляду його документів та повідомив позивача про прийняте комісією Міністерства оборони України рішення (а.с. 20).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також єдину систему їх соціального та правового захисту встановлює Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Як визначено абзацом 2 статті 12 Закону № 2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується серед іншого у разі:
- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (пункт 4);
- отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби (пункт 7).
Згідно з пунктом б) частини першої статті 162 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Частиною другою цієї статті визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 статті 162 та пункту 9 статті 163 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України 25.12.2012 прийняв постанову № 975, якою затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
Відповідно до пп. 1) пункту 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до частини четвертої статті 163 Закону № 2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Аналогічні норми містить пункт 8 Порядку № 975.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1317 від 03.12.2009 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якої затвердив:
- Положення про медико-соціальну експертизу;
- Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до пункту 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені, серед іншого - обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії).
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими міркуваннями та мотивами:
одним із критеріїв визначення ступеня втрати здоров'я є зменшення обсягу професійної трудової діяльності. При цьому зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків є підставою для встановлення третьої групи інвалідності.
Отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва; далі - поранення) під час виконання ним обов'язків військової служби може призвести як до часткової втрати ним працездатності без встановлення інвалідності, так і до встановлення військовослужбовцю інвалідності (залежно від ступеня втрати здоров'я). В обох описаних вище ситуаціях у військовослужбовця виникає право на отримання одноразової грошової допомоги (стаття 16 Закону № 2011-XII).
Законодавець диференціює розмір одноразової грошової допомоги залежно від ступеня втрати здоров'я військовослужбовця - встановлення більшого ступеня втрати працездатності/вищої групи інвалідності є підставою для виплати більшої за розміром суми допомоги, найвищий розмір допомоги виплачується членам сім'ї військовослужбовця у випадку його загибелі/смерті (стаття 162 Закону № 2011-XII).
Законодавство також врегульовує ситуацію (частина четверта статті 163 Закону №2011-XII), за якої:
1) поранення призвело до втрати військовослужбовцем працездатності без встановлення інвалідності чи встановлення інвалідності певного ступеня, внаслідок чого такій особі виплачена одноразова грошова допомога;
2) з плином часу наслідки поранення призводять до збільшення ступеня втрати військовослужбовцем здоров'я, внаслідок чого особі встановлюється більший ступінь втрати працездатності або інвалідності, що є підставою для виплати одноразової грошової допомоги у більшому розмірі;
3) якщо між описаними вище двома подіями минуло до двох років включно, військовослужбовець має право на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми (тобто різниці між більшим розміром одноразової грошової допомоги та раніше виплаченою сумою).
Закон також прямо передбачає наслідки збільшення ступеня втрати здоров'я (зміни ступеня втрати працездатності чи групи інвалідності, її причини) після спливу дворічного строку - в такій ситуації виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами (збільшенням) ступеня втрати здоров'я, що відбулися, не здійснюється.
ОСОБА_1 03.09.2014 при виконанні обов'язків військової служби отримав поранення (контузію). Військово-лікарська комісія Західного регіону по встановленню причинового зв'язку захворювань, поранень, контузії, травми, каліцтв (далі - ВЛК Західного регіону) 12.01.2015 підтвердила пов'язаність втрати здоров'я внаслідок цієї травми з виконанням обов'язків військової служби. 26.02.2015 обласна МСЕК за наслідками огляду ОСОБА_2 визначила йому 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок отриманої ним 03.09.2014 травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. За зверненням військовослужбовця про виплату одноразової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності Комісія МОУ прийняла позитивне рішення (протокол № 21 від 12.06.2015), ОСОБА_2 виплачена одноразова грошова допомога.
Після звільнення з військової служби ОСОБА_1 пройшов повторний огляд, ВЛК Західного регіону 05.02.2018 підтвердила наявність в ОСОБА_1 захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (травми, котра сталася 03.09.2014). Обласна МСЕК №3 29.03.2018 визначила ОСОБА_2 третю групу інвалідності (контузія, травма пов'язана із захистом Батьківщини).
Отже, визначення ОСОБА_2 в березні 2018 року третьої групи інвалідності пов'язане в погіршенням стану його здоров'я (збільшення ступеня втрати здоров'я) внаслідок травми (контузії), якої він зазнав 03.09.2014. Оскільки в червні 2015 року ОСОБА_2 вже отримав одноразову грошову допомогу за втрату здоров'я внаслідок цієї травми, то збільшення ступеня втрати ним здоров'я може бути підставою для виплати різниці між розміром допомоги за третю групу інвалідності та вже виплаченою сумою допомоги, - за умови, що зміни в стані здоров'я заявника відбулися в межах дворічного терміну. Суд встановив, що первинно втрата працездатності встановлена ОСОБА_2 26.02.2015 (а.с.80), а погіршення стану його здоров'я, що призвело до визначення третьої групи інвалідності, встановлено 29.03.2018 (а.с.18). Отже, між цими подіями минуло три роки, один місяць та три дні, що суттєво перевищує встановлений законодавством дворічний термін. З огляду на це суд дійшов висновку, що відповідно до положень частини четвертої статті 163 Закону №2011-XII та пункту 8 Порядку №975 ОСОБА_2 не має підстав для отримання одноразової грошової допомоги, оскільки збільшення ступеня втрати ним здоров'я відбулося понад встановлений цими нормами законодавства дворічний термін.
Оцінюючи рішення про відмову в призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги з огляду на мотивацію, наведену Комісією МОУ в протоколі № 58 від 08.06.2018, суд пересвідчився, що таке відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України). З огляду на це суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а відповідач не надав доказів понесення ним судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (03168, місто Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляти.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.04.2019.
Суддя Москаль Р.М.