вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" березня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/14499/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Разіної Т.І.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Адекс»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018р. (повний текст складено 23.11.2018р.)
по справі №910/14499/18 (суддя Бондаренко Г.П.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект»
про забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс»
третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГК-1»
про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018р. у справі №910/14499/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» про забезпечення позову задоволено. Вжито наступні заходи забезпечення позову по справі № 910/14499/18 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі законної сили:
- Накладено арешт на напіввагони за номерами 52176807, 52302460, 52225984, щодо яких в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів наявна ознака «Власний вагон. Власник Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11, код ЄДРПОУ 19337742).
- Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11, код ЄДРПОУ 19337742) та будь-яким іншим особам здійснювати вивезення за межі України напіввагонів за номерами 52176807, 52302460, 52225984 шляхом проставлення в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів ознаки «Заборона виходу за межі України» щодо цих вагонів.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7А, офіс 47Б, код ЄДРПОУ 39400733).
Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11, код ЄДРПОУ 19337742).
Боржник-2: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40081258)
Вжито заходи зустрічного забезпечення у справі №910/14499/18. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7А, офіс 47Б, код ЄДРПОУ 39400733) надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487; депозитний рахунок №37315067015332, відкритий в Державній казначейській службі України (МФО 820172) грошові кошти у розмірі 133 520,00 грн.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що є достатнє обґрунтоване припущення щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» дій щодо використання вагонів та переміщення їх територією України (додатково подані 02.11.2018р. докази), а також існує можливість щодо відчуження відповідачем-2 спірних напіввагонів третім особам на момент виконання рішення суду, а тому враховуючи мотиви, викладені позивачем, пов'язаність предмету спору з заходами забезпечення позову, можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення та, беручи до уваги ту обставину, що заявником не заперечується вжиття судом заходів зустрічного забезпечення щодо відшкодування можливих збитків відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 по справі №910/14499/18 та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач 2 посилається на те, що вагони перебувають у несправному стані і потребують капітального ремонту, що в свою чергу виключає їх комерційне чи будь-яке інше використання. Також апелянт зазначає, що відсутні належні та допустимі докази переміщення спірних вагонів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Адекс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018р. по справі №910/14499/18.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на належне обґрунтування наявності ризиків відчуження відповідачем 2 спірних вагонів третім особам. Вжиті судом заходи забезпечення позову жодним чином не впливають на господарську діяльність ТОВ ВКФ «Адекс» та жодним чином не обмежують можливість здійснювати користуванням вагонами на території України.
Листом ТОВ «ВТК» №2610-2 від 26.10.2018р. обґрунтовується обставини, які мають значення для вирішення справи, лист отриманий у встановленому законом порядку, оскільки відомості з АБД ПВ не є інформацією з обмеженим доступом, а тому відсутні підстави для визнання цього документу недопустимим доказом.
Факт переміщення вагонів також підтверджується інформацією філії «ГІОЦ» ПАТ «Укрзалізниця».
Щодо накладної, то вона відсутня у позивача, оскільки позивач не здійснював відправлення цих вагонів.
Обрані судом заходи забезпечення позову повністю співрозмірні з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Позивачем надані письмові пояснення.
Від апелянта надійшли додаткові пояснення.
Філія «ГІОЦ» ПАТ «Укрзалізниця» зазначила, що вносить дані до АБД ПВ по власних вантажних вагонах виключно на підставі підзаконних нормативно-правових актів та заявці на внесення (зміни) даних в АБД ПВ, належного і законного власника вагонів, який набув на них право власності у встановленому законом порядку і це право ніким не оспорюється.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГК-1» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/14499/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» до 1) Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс», третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВГК-1» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані невизнанням відповідачами права власності позивача на напіввагони за номерами 52176807, 52302460, 52225984, які були придбані позивачем за договором поставки №2008/18 від 20.08.2018р., укладеним позивачем як покупцем з ТОВ «ВГК-1» як продавцем вказаних вагонів.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що ТОВ «Авантаж Інспект» є єдиним законним власником напіввагонів за номерами 52176807, 52302460, 52225984, право власності на які безпідставно не визнається обома відповідачами. Як зазначає позивач, право власності на спірні напіввагони загальною вартістю 1 335 200 гривень позивач набув на підставі договору поставки №2008/18 від 20 серпня 2018 року, придбавши їх у колишнього власника - ТОВ «ВГК-1». За твердженнями позивача, внаслідок безпідставного внесення відповідачем-1 до автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ Укрзалізниці) стосовно напіввагонів №№ 52176807, 52302460, 52225984 ознаки: «Власний вагон. Власник Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» (код ЄДРПОУ 19337742), відповідач-2, що протиправно заволодів вагонами, здійснив переміщення спірних напіввагонів з ремонтного вагонного депо Куп'янськ «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», в якому здійснювався капітальний ремонт напіввагонів на підставі укладеного позивачем з ТОВ «Вагат-Транс» Договору № 21/18-р від 09.07.2018 року, до іншого ремонтного депо на станцію КОСТЯНТИНІВКА (код станції 49120). Як стверджує позивач, відповідач-2 здійснює дії, спрямовані на завершення капітального ремонту в іншому вагонному депо для приведення їх у технічно та комерційно придатний стан, що дозволить відповідачу-2 використовувати вагони у своїй господарській діяльності, в тому числі, за межами України, а також дозволить здійснити їх реалізацію, зокрема, на користь нерезидентів. Позивач вважає, що існують обставини, які свідчать про те, що незаконний власник (за твердженням позивача) напіввагонів - ТОВ ВКФ «Адекс», який наразі здійснює користування напіввагонами, вивезе напіввагони за межі України або здійснить їх відчуження третім особам, а тому існує потреба у вжитті заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018р. у справі №910/14499/18 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» про забезпечення позову задоволено. Вжито наступні заходи забезпечення позову по справі № 910/14499/18 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі законної сили:
- Накладено арешт на напіввагони за номерами 52176807, 52302460, 52225984, щодо яких в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів наявна ознака «Власний вагон. Власник Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11, код ЄДРПОУ 19337742).
- Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11, код ЄДРПОУ 19337742) та будь-яким іншим особам здійснювати вивезення за межі України напіввагонів за номерами 52176807, 52302460, 52225984 шляхом проставлення в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів ознаки «Заборона виходу за межі України» щодо цих вагонів.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7А, офіс 47Б, код ЄДРПОУ 39400733).
Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Адекс» (79007, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОТЛЯРСЬКА, будинок 10, квартира 11, код ЄДРПОУ 19337742).
Боржник-2: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40081258)
Вжито заходи зустрічного забезпечення у справі №910/14499/18. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7А, офіс 47Б, код ЄДРПОУ 39400733) надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487; депозитний рахунок №37315067015332, відкритий в Державній казначейській службі України (МФО 820172) грошові кошти у розмірі 133 520,00 грн.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Наразі існує спір між позивачем та відповідачем 2 щодо права власності на спірні напіввагони, в разі їх відчуження, рішення у даній справі, у разі задоволення позову, не можливо буде виконати.
Накладаючи арешт на спірні напіввагони, суд першої інстанції заборонив відповідачу 1 та будь-яким третім особам здійснювати вивезення напіввагонів за межі України, шляхом проставлення в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів ознаки «Заборона виходу за межі України» щодо цих вагонів.
Разом з цим, суд першої інстанції не заборонив відповідачу 2 користуватись спірними напіввагонами.
Таким чином, накладений арешт є обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно вжив заходи зустрічного забезпечення у справі №910/14499/18. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 7А, офіс 47Б, код ЄДРПОУ 39400733) надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487; депозитний рахунок №37315067015332, відкритий в Державній казначейській службі України (МФО 820172) грошові кошти у розмірі 133 520,00 грн.
Щодо залізничної накладної, то дійсно, відповідно до п. 1.1.Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., в ред. наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р., на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
Згідно п. 1.2. вказаних Правил накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.
На запит позивача було надано дислокацію спірних напіввагонів станом на 26.10.2018р. та станом на 29.10.2018р. виробничим підрозділом «Ремонтне вагонне депо Куп'янськ» Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» 24.10.2018р. о 18:30 за залізничною накладною вагони №№52225984, 52176807, 52302460 були відправлені зі станції «Куп'янськ сортувальний» на станцію призначення «Костянтинівка».
Враховуючи те, що позивач не відправляв спірні вагони зі станції «Куп'янськ сортувальний» на станцію призначення «Костянтинівка», то останній не складав відповідну накладну.
Посилання апелянта на недопустимість доказів, а саме листа та відомостей дислокації вагонів, то відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Позивач належними та допустимими доказами довів переміщення спірних напіввагонів.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, Північний апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2018р. у справі №910/14499/18.
керуючись ст.ст. 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2018р. у справі №910/14499/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали оскарження по справі №910/14499/18 повернути до місцевого господарського суду.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Т.І. Разіна
І.А. Іоннікова