Справа № 456/3883/17
Провадження № 2/456/152/2019
іменем України
02 квітня 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Панилик О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/3883/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Стрийської міської ради, комунального підприємства «Надія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири, -
встановив:
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою відповідно до якої просив суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2, на його користь грошові кошти в сумі 14670 грн., як суму матеріальних збитків, завданих його житлу, 3000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Свої вимоги мотивував тим, що позивач, разом зі своїми синами ОСОБА_4, та ОСОБА_3, ОСОБА_7, рідною сестрою дружини, яка померла та її сином ОСОБА_6, є співвласниками квартири розташованої в м. Стрий по вул. Грабця, 7а/40 Львівської області. Зокрема позивачу, сестрі дружини та її сину належить по 1/6 частині цієї квартири на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 22.10.1996р., а його дітям по 1/4 частині цієї квартири ( по 1/6 частині цієї квартири на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 22.10.1996р. та по 1/12 частині квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їх матері від 07.03.2006р.). У квартирі проживає тільки позивач із синами. Позивач утримує квартиру, сплачує необхідні платежі та збори, робить у ній ремонти. Квартира є двохкімнатною, житлової площі 27.9кв.м., загальної площі 42.1кв.м. та розташована на 2 поверсі 4 поверхового будинку. Відповідач ОСОБА_2, є власником квартири розташованої двома поверхами вище. Так, 22.10.2017р. його квартиру було затоплено каналізаційними стоками з квартири відповідачки, про що свідчить акт складений комісією комунального підприємства «Надія» 23.10.2017р. та довідки комунального підприємства «Надія» № 245 від 25.10.2017р. Тоді ж, крім його квартири було залито ще квартиру №44, їхнього будинку гр. ОСОБА_8 Згідно акту у квартирі позивача було залито кухню площею 6.3кв.м., ванну кімнату площею 2.7кв.м., коридор 3.8кв.м., жилу кімнату площею 16.8кв.м. В результаті залиття квартири, йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає у вартості відновлювального ремонту квартири. Згідно зведеного кошторисного розрахунку проведеного приватним підприємством «Ромтех проект» відновлювальна вартість залитої квартири становить 13 570грн. Вартість робіт по складанню кошторису становить 1100грн. згідно рахунку - фактури №07- 00057 від 03.11.2017р. та квитанції №20 від 03.11.2017р. Загальна вартість заподіяної матеріальної шкоди становить 14 670 грн. Крім того, неправомірними діями відповідачки позивачу завдано і моральної шкоди, яку оцінює в 3000грн. Так як було порушено його і членів його сім'ї звичний спосіб життя. Вони відчувають побутові незручності, дискомфорт так як у квартирі відчувається сморід, сирість що викликає негативні емоції, душевні страждання та переживання. У січні 2015р. відповідачка із-за халатного відношення та засмічення каналізаційної мережі вже заливала його квартиру, що змусило у 2015р. робити євроремонт у квартирі. Тоді він не ставив питання про відшкодування понесених витрат на відновлювальний ремонт у квартирі. Але відповідач належних висновків не зробила.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задоволити з викладених у позовній заяві підстав. Надали суду відповідь на відзив, в якому заперечили мотиви заперечення позову відповідачем, оскільки відкладені у відзиві заперечення не заслуговують на увагу, не відповідають фактичним обставинам справи, є надумані для того, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності.
Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити в зв?язку з його необґрунтованістю, при цьому пояснила, що залиття у її квартирі не було, подала суду відзив в якому вказала, що є власником квартири АДРЕСА_1. Так, позивач вказує, що 23.10.2017р., його квартиру, яка знаходиться на другому поверсі, чотирьох поверхового будинку, було затоплено каналізаційними стоками з її квартири, яка знаходиться на четвертому поверсі, цього ж будинку, в результаті чого в його квартирі було залито кухню, ванну, коридор та жилу кімнату, про що було складено акт. Даний факт, нібито підтверджує, акт складений комісією комунального підприємства «Надія» від 23.10.2017р., та довідка комунального підприємства «Надія» №245 від 25.10.2017р. Всупереч, вимогами цивільно-процесуального законодавства, позивач надає суду докази, які є не допустими, неналежними та не достатніми. Так, відповідно до до п. 2.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил встановлено форму згаданого акта. Факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акту присутніми особами від потерпілої та з боку винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Із, зазначених правил, вбачається, що акт, який складений КП «Надія» від 23.10.2017р., не відповідає його формі та змісту. 23.10.2017р., відповідача не було повідомлено про обстеження квартири №40 в м. Стрий по вул.. Грабця, 7А і вона не була присутня при складені цього акту. Крім того, в акті не зазначено поверху на якому відбулось залиття, та не зазначено прізвище, ім?я та по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття, не зазначено адреси квартири, поверх, форма власності, яка завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість). Крім того в акті, не зазначено конкретну причину залиття, а саме - не зазначено в чому полягає халатне відношення мешканців квартири №48 до сантехнічного обладнання, з Актом не ознайомлені мешканці квартири №48, з якої начебто відбулося залиття. Крім того, з акту вбачається, що висновки про причини залиття зроблені без огляду квартири №48, на підставі огляду залитої квартири №40. Акту, щодо залиття квартири №44, яка знаходиться поверхом нижче, суду не представлено. Все це ставить під сумнів, достовірність складеного акту, його законність та обґрунтованість. За цих обставин, вважає позовні вимоги безпідставними, не обґрунтованими та недоведеними.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_6, в судове засідання не з?явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги задоволити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Стрийської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог комунального підприємства «Надія» в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити та пояснила що працівники КП «Надія» в день затоплення квартири АДРЕСА_2, виходили на місце та склали акт про те, що при обстеженні квартири №40, залито кухню, ванну кімнату, коридор, кімнату. Залиття квартири відбулось внаслідок засмічення стояка внутрібудинкової каналізаційної мережі квартирою №48. В квартиру №48 вони не заходили, оскільки їм сказали, що то не з їхньої вини сталось залиття.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно свідоцтва про право власності на квартиру від 22.10.1996р., свідоцтва про право на спадщину за законом, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, є власниками квартири АДРЕСА_3.
Згідно договору купівлі - продажу квартири від 02.11.2001р., відповідач ОСОБА_2, є власником квартири №48 в м. Стрий по вул. Грабця, 7а Львівської області.
Будинок №7а по вул. Грабця, в м. Стрий Львівської області обслуговується комунальним підприємством «Надія».
Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, будинок №7а по вул. Грабця, в м. Стрий Львівської області є чотирьохповерховим та належна відповідачу квартира №48 розташована на четвертому, а квартира позивача №40, знаходиться на другому поверсі.
Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття квартири складається відповідний акт.
23.10.2017 року комісією у складі майстрів КП «Надія»: ОСОБА_9, ОСОБА_10, слюсара-сантехніка ОСОБА_11, та власника квартири ОСОБА_1, було обстежено квартиру АДРЕСА_2. При обстеженні було виявлено, що у квартирі №40 залито: кухню площею - 6.3 кв.м, ванну кімнату - 2,7 кв.м. і коридор - 3,8 кв.м., кімнату площею - 16,8 кв.м., де власником приватизованої квартири є ОСОБА_1 Залиття вищевказаної квартири сталося внаслідок халатного відношення та засмічення стояка внутрібудинкової каналізаційної мережі квартирою №48, що спричинило залиття квартири №40.
З повідомлення КП «Надія» від 25.10.2014р., №245, вбачається, що КП «Надія» проведено обстеження квартири №40, 44 по вул. Грабця, 7а в м. Стрий. При обстеженні виявлено, що внаслідок халатного відношення та засмічення внутрібуднкової мережі, кв. 48 було залито кв. №40,44 де проживають ОСОБА_1, ОСОБА_8
Відповідно до відповіді КП «Стрийводоканал» від 21.05.2018р., №128, вбачається, що згідно журналу реєстрації викликів аварійної служби «1559», 22.10.2017р., здійснювався виїзд бригади за адресою вул. Грабця, 7а, з метою ліквідації аварії на внутрішньо будинковій мережі водовідведення. Виклик в диспетчерську службу поступив з 48 кв., вул. Грабця, 7а.
Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Така особа може бути звільнена від відшкодування шкоди, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом вищезазначеної ст.1166 ЦК для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв?язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Як роз'яснено у п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до стаття 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зведеного кошторисного розрахунку проведеного приватним підприємством «Ромтех проект» (без дати складення), вартість матеріальної шкоди завданої приміщенням квартири по вул. Грабця, 7а/40 в м. Стрий Львівської області на момент проведення експертизи, складає 13570 грн.
Відповідно квитанції №20 від 03.11.2017 року, та рахунку - фактури №07-00057 від 03.11.2017р., вартість по складанню кошторису становить 1100 грн.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття квартири складається відповідний акт. Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.
В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин.).
У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.
Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі винної особи.
З наведеного вбачається, що на підтвердження позовних вимог позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття його квартири, зокрема комісійний акт, який складено із додержанням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, яким би було зафіксовано, зокрема, сам факт залиття, а також причини залиття та завдані пошкодження, висновок відповідної експертизи щодо встановлення причин залиття.
Як вбачається з акту про обстеження квартири №40 житлового будинку 7а по вул.. Грабця в м. Стрий від 23.10.2017 року, при проведенні обстеження квартири №40 та складанні акту, в не була присутня відповідач. Крім того, в акті не зазначено поверху на якому відбулось залиття, та не зазначено прізвище, ім?я та по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття, не зазначено адреси квартири, поверх, форма власності, яка завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість). Крім того в акті, не зазначено конкретну причину залиття, а саме - не зазначено в чому полягає халатне відношення мешканців квартири №48 до сантехнічного обладнання, з Актом не ознайомлені мешканці квартири №48, з якої начебто відбулося залиття. Крім того, з акту вбачається, що висновки про причини залиття зроблені без огляду квартири №48, на підставі огляду залитої квартири №40.
При цьому матеріали справи не містять даних про відмову відповідача у наданні доступу до квартири №48, як і не містять даних про проведення обстеження квартири, що знаходяться над квартирою позивача.
Таким чином суд приходить до висновку, що вищевказаний акт складений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки його складено без огляду квартири №48, з якої, як вказано, відбулося залиття, отже, без належного з'ясування причин цього залиття.
Тобто висновок членів комісії, який вказаний в акті обстеження квартири АДРЕСА_2 від 23.10.2017 року про те, що залиття квартири №40 сталося саме по халатності мешканців вище розташованої квартири №48 фактично ґрунтується лише на візуальному обстеженні членами комісії належної позивачу квартири без належного встановлення причин залиття.
Ст.13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно абз.2,4 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14від 18 грудня 2009 року 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин , а також правильно витлумачив ці норми.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт того, що мало місце залиття належної йому квартири, внаслідок чого йому спричинено матеріальну шкоду, однак останнім не надано суду належні докази, на підставі яких можливо б було встановити причини залиття належної йому квартири.
Таким чином позивачем не доведено факт того, що залиття належної йому квартири мало місце саме внаслідок протиправної поведінки відповідача та з її вини, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди та похідних від неї вимог необхідно відмовити за недоведеністю.
Згідно ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає,зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що пошкодження його майна сталося саме внаслідок протиправної поведінки відповідача та з її вини, то суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди також необхідно відмовити.
Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 23, 386, 1166, 1167 ЦК України суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Стрийської міської ради, комунального підприємства «Надія» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та судових витрат відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 09 квітня 2019р.
Суддя ОСОБА_12