ун. № 759/5182/19
пр. № 3/759/2476/19
05 квітня 2019 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Косик Л.Г., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 181706 від 07.03.2019 року, ОСОБА_1, 07.03.2019 р. о 22 год. 55 хв., по вул. Кулібіна, буд. 5, керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу "Drager" у присутності двох свідків. Результат тесту №1282 склав 1.32%(проміле).
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що автомобіль стояв припаркований біля дома. Постійна спрацьовувала сигналізація, оскілька вона була зломана. Пішли із зятєм подивитись та перепаркувати автомобіль. В цей час, приїхали патрульні та запропонували пройти огляд за допомогою приладу "Drager", після того, як ОСОБА_1 його пройшов, він просив проїхати до лікаря нарколога, на що поліцейські йому відмовили, посилаючись на те, що в них новий виклик.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 181706 від 07.03.2019, складений стосовно ОСОБА_1, тест приладу "Drager" № 6820, від 07.03.2019., відеоматеріали на DVD диску, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2, 3 с. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Судом було встановлено при перегляді відеозапису з бодікамери поліцейського АА-00134, що ОСОБА_1 на відповідь поліцейського, може ще раз пройти огляд, але вже у лікаря нарколога самостійно, тому саме через довіру до пропозиції працівників поліції, ОСОБА_1 був введен в оману. Тому даний відеозапис не може бути покладено в основу доказів, що підветрджують перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки працівники поліції належним чином не роз'яснили ОСОБА_1 усі правові наслідки.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоровя, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
За таких обставин, відповідно до положень ч. 3 ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники поліції зобов'язані були провести огляд ОСОБА_2 в закладі охорони здоров'я. Однак, працівниками поліції ОСОБА_2 огляд у медичному закладі не пропонувався.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Також, у матеріалах справи відсутні підписи особи яка притягається до адміністративної відповідальності в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та в протоколі про адміністративне правопорушення.
Будь-які інші докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду не представлено.
Оскільки суду не надано належних та допустимих докази, які б підтвердили факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9а Правил дорожнього руху України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.7, ч.1 ст.9, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її ухвалення до Київського апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя Л.Г. Косик