печерський районний суд міста києва
Справа № 757/302/19-ц
04 лютого 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третьої особи Вищої ради правосуддя про захист честі, гідності відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої суддею Галицького районного суду м. Львова, -
03.01.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 01.02.2019, для вирішення питання про відкриття провадження.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 2,3,4, 5, 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З врахуванням даних обставин, позивачем не було вказано відповідачем суддю Галицького районного суду м. Львова Стрельбицького В.В. дії, якого оскаржує. В матеріалах відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, не міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та підтвердження позивачів про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також, з матеріалів позовної заяви не вбачається чіткого викладення обставин, якими може обґрунтовуватись позовна заява.
Так, з прохальної частини позовної заяви суд вбачає, що позивач просить визнати незаконними дії судді Галицького районного суду м. Львова Стрельбицького В.В. та стягнути грошові кошти з Державної казначейської служби України, у зв'язку завданням моральної та матеріальної шкоди. Разом з цим, з матеріалів позовної заяви, на думку позивача дана позовна заява подана в порядку ст. 277 ЦК України
Відповідно до ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
При цьому, перед судом не ставиться питання про спростування недостовірної інформації та яким чином вона повинна бути спростована, що унеможливлює суд, належним чином дослідити вказані вимоги щодо їх обгрунтованості.
Окрім цього, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно зі статтею 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.
Статтею 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ця норма кореспондується із приписами ст. 524 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відтак ціна позову повинна бути визначена заявником самостійно як в іноземній валюті, так і в еквіваленті національної валюти України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
В порушення вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України позивач не надав документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік":
- за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу;
- за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, позивачу слід надати оригінал квитанції про сплату судового збору або сплатити суму судового збору за одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру за реквізитами зазначеними на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Також, у відповідності до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представниками позивача, потрібно додати довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представників.
Окрім цього, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Києва, проте нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Слід звернути увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачам слід конкретизувати свої позовні вимоги та залежно від труднощів та проблем, які на їх думку, можуть виникнути при розгляді справи мають право звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом.
Таким чином, позивачу слід подати клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Шевченківським районним судом м. Києва у письмовому вигляді окремим документом з обґрунтуванням необхідності проведення в даному режимі судового засідання.
Таким чином, позивачу слід усунути зазначені вище недоліки, подавши уточнену позовну заяву в примірниках відповідно до кількості учасників справи та сплатити судовий збір у належному до сплати його розмірі, та надати докази його сплати або надати документи, які відповідно до законодавства України підтверджують звільнення позивача відповідно до чинного законодавства України від сплати судового збору.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху, з вказаних вище підстав, та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
В разі невиконання відповідно до цієї ухвали вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, ст.185, ст.ст.258-259, 260-261, ст.ст.353 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третьої особи Вищої ради правосуддя про захист честі, гідності відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої суддею Галицького районного суду м. Львова - залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.Г. Ільєва