26.03.2019 Справа № 756/2547/19
номер справи 756/2547/19
номер провадження 3/756/1676/19
26 березня 2019 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1-
за ч.1 ст. 130 КпАП України, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №313159 від 12.02.2019 року, 12.02.2019 року о 04 год. 25 хв. в м. Києві, по пр-ту. Героїв Сталінграду, 12, водій ОСОБА_1, керував автомобілем марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Водій ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкремінованому адміністративному правопорушенні заперечував з посиланням на те, що до медичного закладу працівники поліції йому не пропонували їхати, не роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду, склали протокол та дозволили рух далі.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Конончук З.В. суду пояснила, що протокол про адміністративне правопорушення БД №313159 від 12.02.2019 року вважає неналежним доказом на підтвердження того, що водій перебував в стані алкогольного сп'яніння, з огляду на наступне: протокол було складено всупереч положення ст.266 КУпАП оскільки водій, який відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, не було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров'я для здачі аналізів. З відеозапису вбачається, що о 04 год. 25 хв. патрульний пропонує водію пройти «тест на Драгер», о 04 год. 27 хв. водія запитують: «в трубочку будем дуть?», а о 05 год. 15 хв. водія вже просять повторити при свідках, що він відмовляється від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння. При цьому жодного разу водію не запропонували проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Окрім того, водію не було надано направлення для проходження огляду у закладі охорони здоров'я, як і не була забезпечена його доставка до медичної установи. Також, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування ТЗ, що свідчить про цілковиту впевненість патрульних про відсутність у нього ознак алкогольного сп'яніння. У зв'язку з чим, захисники - Конончук З.В., Гулак М.В. просили суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Як зазначено в ст.252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.31, 40 Закону України „Про Національну поліцію", Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).
Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п.3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Відповідно до відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції при складанні протоколу серії БД №313159 від 12.02.2019 р. вбачається, що працівниками поліції було запропоновано водію або пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, або відмовитись, ОСОБА_1 відповів відмовою.
З вищевказаного відео вбачається, що працівниками поліції висловлена неоднозначна вимога стосовно проходження огляду, а саме надано водію дві альтернативи або пройти огляд на стан сп'яніння, або відмовитись, натомість не роз'яснивши ОСОБА_1 наслідки даної відмови та не запропонувавши пройти водієві огляд у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 розділу 1 та п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 року (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядок), вбачається, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Однак, працівниками поліції вищевказане направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 надано не було.
Відповідно до положення ч. 1 ст.265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені зокрема, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи убачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Абзац 2 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 встановлює, що виключною підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності є протокол, що складений у присутності двох свідків.
Досліджуючи письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судом встановлено, що дані пояснення надруковані на стандартних бланках (в тому числі зміст пояснень свідків) на одному аркуші паперу, та з них не вбачається від якого саме огляду, на стан алкогольного, чи від наркотичного сп'яніння відмовився водій ОСОБА_1
Відповідно до положення ст.251 КпАП України, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП України
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (як і правопорушення).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, протокол БД №313159 від 12.02.2019 року, пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відеоматеріал, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247 п.1 ч.1 , ч.1 ст.130 КпАП України, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст. 130 КпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя