Справа № 702/214/19
Провадження № 2-а/702/9/19
09 квітня 2019 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області:
під головуванням судді: Мазай Н. В.
за участю секретаря судових засідань: Ясінської О.А.
сторони : не з"явились
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, поліцейського роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції Матвієнка Миколи Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання незаконними дій працівника поліції,
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання незаконними дій працівника поліції.
Позов обґрунтовує тим, що постановою (надалі - постанова) поліцейського роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції Матвієнка Миколи Сергійовича (надалі - відповідач) від 16.03.2019 серії НК № 548553 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 510 грн.
За змістом постанови, він 16.03.2019 о 02 год. 20 хв., на автодорозі Київ - Ковель - Ягодин керував автомобілем та перевозив небезпечний вантаж дизпаливо ДТ-3-К5, сорт F, фактична маса якого перевищувала 40 тон, а саме становила 41 тону 513 кг, без відповідних дозвільних документів та узгодження з органами НПУ, чим порушив п. 22.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
З даною постановою позивач не згоден повністю та вважає її незаконною, в зв»язку з тим, що він не порушував ПДР України.
16 березня 2019 року о 02 год. 20 хв., на автодорозі Київ - Ковель - Ягодин він, керував та перевозив небезпечний вантаж дизпаливо ДТ-3-К5, сорт F та був зупинений працівником поліції. Він надав працівнику поліції своє посвідчення водія, документи на авто та товарно-транспортну накладну на вантаж, для перевірки. Через деякий час відповідач повідомив, що маса вантажу, який він везе перевищує норму, встановлену законодавством України, що не відповідало дійсності. Не дивлячись на це працівник поліції склав відносно нього постанову, якою притягнув його до відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.
Згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №РН-150341 від 15.03.2019, вказаними у постанові транспортними засобами під його керуванням здійснювалося перевезення вантажу: 25181 кг дизпалива ДТ-3- К5, сорт F. Згідно свідоцтва про реєстрацію т/з SCANIA G 0420 д.н.з. НОМЕР_1 маса без навантаження - 7978 кг, згідно свідоцтва про реєстрацію т/з ТRAILOR SYY ЗСХ д.н.з. НОМЕР_2 маса без навантаження - 6370 кг, тобто загальна маса транспортних засобів та вантажу - 39529 кілограм (39,5 тони), що свідчить про відсутність складу правопорушення.
У постанові, яка оскаржується, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується прийняте ним рішення про накладення на нього адміністративного стягнения за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для встановлення наявності в його діях складу адміністративного правопорушення відповідачем зібрано не було, постанова таких доказів не містить.
Відповідач грубо порушив вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП.
Таким чином, вищевикладені факти підтверджують незаконність дій відповідача, постанова підлягає скасуванню, а дії працівника поліції мають бути визнані незаконними. Просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2019 серії НК № 548553, визнати дії поліцейського роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції Матвієнка Миколи Сергійовича незаконними.
Відповідач відзив до суду не надіслав.
Ухвалою суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано від Управління патрульної поліції в Житомирській області копію матеріалів, на підставі яких винесена постанова серії НК № 548553 від 16.03.2019, в тому числі матеріали фото та відеофіксації події про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 132-1 КУпАП.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність, позов підтримує повністю.
Відповідач поліцейський роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП капрал поліції Матвієнко М.С. в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представники відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП України в судове засідання не з»явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду надали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Позов не визнають повністю та просять відмовити в його задоволенні. Вважають, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, поліцейський при її винесенні діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані письмові докази, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови серії НК № 548553 від 16.03.2019 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.7).
За змістом оскаржуваної постанови, 16.03.2019 о 02 год. 20 хв на а/д Київ-Ковель-Ягодин ОСОБА_2 керував транспортним засобом та перевозив небезпечний вантаж Дизпаливо ДТ - 3 - К5, сорт F, фактична маса якого перевищувала 40 тон, а саме становила 41 тону 513 кг, без відповідних дозвільних документів та узгодження з органами НПУ, чим порушив п.п. 22. 5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП ( а.с. 7).
Згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Статтею 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Перевезення небезпечних вантажів по території України регламентуються вимогами Законів України "Про перевезення небезпечних вантажів", "Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)".
Підпункт 22.5 ПДР України визначає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно п.п. 3 п. 9 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом МВС України № 656 від 04.08.2018, під час перевезення небезпечних вантажів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху, мають бути такі документи: у випадках, передбачених ДОПНВ, на транспортній одиниці мають бути додатково такі документи: транспортний документ, передбачений розділом 5.4.1 додатка А до ДОПНВ. У разі якщо кількість вантажу не дає можливості завантажити його повний обсяг в одну транспортну одиницю, складаються окремі транспортні документи або робляться копії єдиного документа на кількість завантажених транспортних одиниць. На вантажі, що не можуть завантажуватися разом в один транспортний засіб через заборону їх сумісного завантаження, обов'язково виписуються окремі транспортні документи.
Судом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №РН-150341 від 15.03.2019, вказаними в оспорюваній постанові транспортними засобами під керуванням ОСОБА_2 здійснювалося перевезення вантажу (нафтопродукту) - 25181 кілограм дизпалива ДТ-З- К5, сорт F. Пункт навантаження: м. Коростень. Дата і час виїзду з підприємства- вантажовідправника - 16.03.2019, 1:20. (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію т/з SCANIA G420 д.н.з. НОМЕР_1 його маса без навантаження - 7978 кілограм, згідно свідоцтва про реєстрацію т/з ТRAILOR SYY ЗСХ д.н.з. НОМЕР_2 його маса без навантаження - 6370 кілограм (а.с.9).
Загальна маса транспортних засобів, якими керував позивач, з вантажем, який він перевозив, становить - 39529 кілограм, тобто менше 40 тон.
Відповідач, надані позивачем докази не спростував, в судове засідання не з"явився, клопотання про визнання їх неналежними до суду не направив.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем ПДР тощо.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм ПДР.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідач не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних (доказових) фактів, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат справи, порушив правила оцінки доказів.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Враховуючи вищевикладене, те, що відповідачем будь-яких інших доказів, крім самої оскаржуваної постанови, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надано, а позивачем надано докази, які спростовують факти викладені в оскаржуваній постанові та спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, а тому, суд вважає, що виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором патрульної поліції допущено порушення прав позивача, та не надано відповідачем належних та допустимих доказів правомірності постанови, тому, з цих підстав, суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП є неправомірною та підлягає скасуванню, справа, відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України закриттю провадженням, що буде відповідати повному та належному захисту прав позивача, який здійснений, відповідно до імперативних приписів ст. 286 КАС України.
Оскільки судом задоволено вимогу позивача про скасування постанови, як неправомірної, суд вважає, що позов в частині визнання дій працівника поліції незаконними, також підлягає до задоволення, оскільки є похідним від вимоги про скасування постанови в зв»язку з її невідповідністю вимогам закону.
Згідно з ч. 1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 19, 77, 78, 79, 229, 241-246, 250, 286, 295, 296 КАС України, суд
Позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, поліцейського роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції Матвієнка Миколи Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання незаконними дій працівника поліції задоволити повністю.
Визнати дії поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП капрала поліції Матвієнка Миколи Сергійовича в ході складання постанови серії НК № 548553 від 16.03.2019 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП незаконними.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 548553 від 16 березня 2019 року про накладення відносно ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, у виді штрафу в сумі 510 (п»ятсот десять) гривень, провадження у справі закрити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Монастирищенським РС УДМС України в Черкаській області 04.12.2013, місце проживання: АДРЕСА_1.
Відповідач: Поліцейський роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрал поліції Матвієнко Микола Сергійович, місце знаходження: вул. Покровська, 96 м. Житомир.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області, місце знаходження: вул. Покровська, 96 м. Житомир.
Суддя: Н.В. Мазай