П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/20093/18
Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов по справам про адміністративні правопорушення,-
14 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2018 року, винесений управління Державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради та визнати протиправними та скасувати постанови по справам про адміністративне правопорушення № 769/18 від 05.11.2018 року та № 770/18 від 05.11.2018 року винесені управлінням Державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про проведення перевірки ОСОБА_2 не повідомлено належним чином, а тому він не був присутній під час її здійснення управлінням ДАБК та матеріали перевірки отримані ним поштою після винесення оскаржуваних постанов. Крім того, позивач зазначає, що ніяких будівельних робіт у своєму будинку по АДРЕСА_1, станом на час проведення перевірки, він не здійснював.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що оскаржувані припис та постанови винесені на підставі та за результатами всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та в порядку передбаченому законодавством. Відповідач також вказує, що позивач був присутній під час проведення позапланової перевірки та про розгляд адміністративних справ позивач повідомлявся завчасно належним чином.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14 лютого 2019 року закрито провадження в частині вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2018 року.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 14 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови по справі про адміністративні правопорушення винесені управління ДАБК Одеської міської ради 05.11.2018 року № 769/18 та № 770/18.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано фотофіксацію, яка долучена відповідачем до матеріалів справи, з якої вбачається, що позивач був присутній під час проведення позапланової перевірки. Крім того, матеріали перевірки та повідомлення про розгляд справ про адміністративне правопорушення направлені позивачу завчасно, однак отримані ОСОБА_2 вже після розгляду справ не з вини управління ДАБК Одеської міської ради.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.10.2018р. головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якої складено акт №001218 від 22.10.2018 року.
Актом перевірки встановлено, що ОСОБА_2 виконав роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою, за адресою: АДРЕСА_1. Актом встановлені порушення позивачем вимог законодавства, а саме, що ОСОБА_2 наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ОД 141182052061 від 24.07.2018 року.
22 жовтня 2018 року головним спеціалістом управління ДАБК складено протоколи відносно ОСОБА_2 та припис.
У зазначених документах містяться відмітки, що позивач був присутній під час проведення позапланової перевірки, однак від підписання акту, протоколів та припису відмовився, у зв'язку із чим вони надіслані на його адресу поштою та отримані позивачем 08 листопада 2018 року.
05 листопада 2018 року заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення:
- № 769/18, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн.;
- № 770/18 якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протоколи про адміністративне правопорушення та винесено постанови у справі про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що є порушенням права ОСОБА_2 на захист.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначені ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабміну України за №294 від 9.07.2014р. та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року.
За правилами абз.2 ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабміном України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, що прямо передбачено п.9 Порядку № 553. Єдиний виняток, передбачений ч.2 цього пункту для ситуації, в якій неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував певний об'єкт.
Відповідно до п.5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Положеннями ч.2-4 ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, і ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У відповідності до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, позивача належним чином не повідомлено про проведення позапланової перевірки його будинку по АДРЕСА_1. Будь яких листів про сповіщення позивача про проведення позапланового заходу відповідачем не надано.
З фотофіксації, долученої відповідачем до матеріалів справи, неможливо встановити, що позивач був присутній саме під час проведення перевірки, як і не можливо встановити доводи апелянта, що позивачем збудований будинок не 292 кв.м., а 600 кв.м.
Крім того, на направленні для проведення перевірки від 19.09.2018 року № 001218 також відсутній підпис позивача, а отже відповідачем не доведено, що зазначене направлення пред'являлося ОСОБА_2
Протокол, акт перевірки та припис від 22 жовтня 2018 року направлені на адресу позивача листом за № 6500906052681, який вручено позивачу 08 листопада 2018 року, тобто вже після розгляду відповідачем справ про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваних постанов від 05.11.2018 року (а.с.120).
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанови у справі про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, це є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення від 05.11.2018 № 769/18 та 770/18.
Крім того, відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З матеріалів справи вбачається, що постанови № 769/18, №770/18 винесені відносно позивача 05 листопада 2018 року на підставі протоколів про адміністративне правопорушення, які складені на підставі одного акту перевірки № 001218.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку мав місце одночасний розгляд адміністративних справ одним і тим же органом (посадовою особою), на підставі одного акту перевірки, а тому під час прийняття оскаржуваних постанов, відповідачем помилково не застосовано ст. 36 КУпАП, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов.
Судова колегія також погоджується з доводами ОСОБА_2, що згідно з положеннями ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно - будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись дише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення. Не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно - будівельного нагляду.
Право власності на збудований об'єкт житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 292 кв.м, зареєстровано ОСОБА_5 31.07.2018 року на підставі, зокрема, декларації про готовність об'єкта до експлуатації ОД № 141182959261 від 24.07.2018 року управління ДАБК, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.55).
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані постанови винесені з порушеннями вимог чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ст.273 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції, за наслідками розгляду справ визначених, зокрема ст.286 КАС України, набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскаржено в касаційному порядку.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.268, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко