Справа № 810/4250/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
02 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_4, головного спеціаліста Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_5, в якому просив суд скасувати постанову №А-2712/1 від 27 лютого 2018 року про адміністративне правопорушення, припис № С-1502/1 від 15 лютого 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфер містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припис № С-1502/1/1 від 15 лютого 2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, протокол № 1-Л-А 1502/1 від 15 лютого 2018 року про адміністративне правопорушення, визнати протиправним та скасувати рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 29 січня 2018 року № 2901/854, викладене в листі від 28 лютого 2018 року № Л-2802/8-51 та зобов'язати зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке подане до реєстрації 29 січня 2018 року, стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року було ухвалено відкрити провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року було ухвалено роз'єднати позовні вимоги ОСОБА_3 в самостійні провадження та адміністративний позов ОСОБА_3 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови передати на розгляд Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
29 жовтня 2018 року матеріали справи надійшли до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою судді від 05 листопада 2018 року постановлено прийняти до провадження Білоцерківського міськрайонного суду Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови та постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що перевірка об'єкта будівництва була проведена у відповідності до чинного законодавства, у той час як матеріалами справи підтверджується факт невиконання припису від 16 листопада 2016 року №С-1611/4 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що є триваючим правопорушенням, експлуатацію прибудови до житлового будинку без уведення її до експлуатації, зазначення у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірних відомостей шляхом, зокрема, відсутності згоди співвласників житлового будинку на будівництво прибудови.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенні суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що на момент призначення перевірки у лютому 2018 року ОСОБА_3 виконані вимоги припису від 16 листопада 2016 року щодо отримання дозвільних документів на будівництво прибудови до житлового будинку. Крім того, вказує, що правопорушення щодо невиконання припису не є триваючим, а позивачем вчинено необхідні дії з його виконання. Також наголошує, що відповідачами не доведено, що ОСОБА_3 здійснюється експлуатація збудованої прибудови, а також не враховано, що прибудова не є автономною і законодавством не встановлено заборони щодо експлуатації всього будинку під час реконструкції його частини. Крім іншого, звертає увагу, що законодавством не передбачено надання до повідомлення про початок виконання будівельних робіт відомостей щодо погодження будівельного паспорта співвласниками житлового будинку, у той час як доказів зазначення недостовірних відомостей у повідомленні відповідачем не надано.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що суд прийшов до правильного висновку про наявність в органів державного архітектурно-будівельного контролю повноважень на проведення перевірки та складання актів і винесенні приписів за наслідками її здійснення. Крім того, наголосив, що судом правильно встановлено факти зазначення у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, адже прибудова вже експлуатується без введення в експлуатацію, а будівельний паспорт не погоджено зі співвласниками житлового будинку. Крім того, звернув увагу, що дію будівельного паспорту було призупинено наказом Управління містобудування і архітектури від 13 серпня 2018 року №16.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за наслідками проведеної у листопаді 2016 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, висновки якої зафіксовані в акті від 16 листопада 2016 року, Головним інспектором 16 січня 2016 року було винесено припис №С-1611/4, яким ОСОБА_3 було зобов'язано у строк до 30 червня 2017 року усунути допущені порушення ст. ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо проведення без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку шляхом прибудови одноповерхового приміщення розмірами в плані 2,00 х 2,30 м + 0,30 х 0,60 м, яке на момент проведення перевірки не експлуатувалося. Примірник даного припису отримано ОСОБА_3 16 листопада 2016 року.
29 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю із заявою, в якій просив зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме - реконструкцію частини житлового будинку з прибудовою, габаритними розмірами 2,19 х 2,66 м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі, зокрема, будівельного паспорта №128, виданого Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 21 грудня 2017 року.
У лютому 2018 року Головним спеціалістом на підставі наказу від 01 лютого 2018 року №7, направлення для проведення позапланової перевірки від 02 лютого 2018 року №1 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) об'єкта будівництва «Реконструкцію частини житлового будинку з прибудовою, габаритними розмірами 2,19 х 2,66 м» за адресою: АДРЕСА_1 що здійснюється ОСОБА_3, з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
В ході перевірки, висновки якої були зафіксовані в акті від 15 лютого 2018 року №1, встановлено порушення ОСОБА_3 ч. 8 ст. 39, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: прибудова габаритними розмірами 2,19 х 2,66 м, яка зазначена у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, експлуатується без введення її в експлуатацію. Позивачем надано будівельний паспорт «Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою габаритними розмірами 2,19х2,66м» № 128 від 21 грудня 2017 року, виданий Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, який не погоджено з співвласником житлового будинку, чим наведено недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 29 січня 2018 року №2901/854 та не виконано вимоги припису про усунення виявлених порушень від 16 листопада 2016 року № С-1611/4.
На підставі викладених в акті перевірки висновків Головним спеціалістом 15 лютого 2018 року складені приписи:
- про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1502/1, яким ОСОБА_3 у строк до 15 березня 2018 року зобов'язано усунути порушення ч. 8 ст. 39, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Припис №С-1502/1);
- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт № С-1502/1/1, яким зобов'язано ОСОБА_3 зупинити експлуатацію прибудови габаритними розмірами 2,19 х 2,66 м з моменту вручення припису (далі - Припис №С-1502/1/1).
Крім того, 15 лютого 2018 року Головним спеціалістом було складено протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А 1502/1, в якому зафіксовано, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 1 ст. 188-42 ч. 4 ст. 96 КпАП України. Згідно постанови №А-2702/2 від 27 лютого 2018 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КпАП України, та накладено на останнього штраф у розмірі 5 100,00 грн.
Крім іншого, матеріали справи свідчать, що листом від 28 лютого 2018 року №Л-2802/8-51 Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради Київської області повідомив ОСОБА_3, що відділом розглянуто Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проведено позапланову перевірку, за наслідками якої виявлено порушення та складено акт від 15 лютого 2018 року №1 та винесено припис №С-1502/1, відомостей щодо виконання якого не надходило.
На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. ст. 27, 34, 39, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також ряду підзаконних актів, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріалами справи не спростовуються твердження контролюючого органу про невиконання позивачем вимог припису від 16 листопада 2016 року №С-1611/4, а також здійснення експлуатації об'єкта будівництва, не введеного в експлуатацію.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.
З оскаржуваної постанови вбачається, що гр. ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови № А-2311/1 від 23 листопада 2016 року та припису про усунення виявлених порушень від 16 листопада 2016 року № С-1611/4 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, оскільки ОСОБА_3 на власній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 виконано будівельні роботи з реконструкції частини сараю (літ. Б), а саме: переобладнано частину сараю (літ. Б) під літню кухню (сарай-літня кухня) та частини житлового будинку шляхом прибудови одноповерхового приміщення розмірами в плані 2,00х2,30м.+0.30х0.60м без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.
ОСОБА_3 погодився із постановою № А-2311/1 від 23 листопада 2016 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 4250 грн. та сплатив зазначений штраф, що підтверджено самим позивачем.
Відповідно до ч. 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Зі змісту статті 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Як передбачено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-ХІV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч. 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно ч. 3 статті 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.
Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно п.6 Порядку плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Пункт 14 зазначеного Порядку передбачає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Як було зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, а позивачем підтверджено, що він дійсно вчасно вимоги припису - в строк до 30 червня 2017 року не виконав, такі вимоги припису були ним виконанні значно пізніше, а саме 29 січня 2018 року. Таким чином, з боку позивача мале місце порушення щодо несвоєчасного виконання припису.
Відповідно до ч. 1 статті 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Приписи статті 36 Закону визначають, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Посилання позивача ОСОБА_3 на те, що його дії вважати триваючим правопорушенням неможливо, судом не приймаються до уваги, виходячи з наступного.
Так, триваючими правопорушеннями є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний не виконує конкретний покладений на нього обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином.
У п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» від 24 червня 1988 року №6 встановлено, що під час перевірки дотримання органом (посадовою особою) встановленого статтею 38 КпАП України 2-мiсячного строку застосування адміністративного стягнення судам слiд мати на увазi, що при триваючому правопорушеннi (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КпАП України; порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175; невиконання обов'язкiв з виховання та навчання дітей - ст. 184 та iнше) зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
Триваючі правопорушення припиняються виконанням установлених обов'язків або притягненням винної особи до відповідальності. Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.
Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, надалі перебуває у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Такі дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан триває значний час, протягом якого винний безперервно здійснює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Зазначена правова позиція викладена і Верховним Судом у справі №490/8624/15-а в постанові від 23 травня 2018 року.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого, оскільки останнім так і не було виконано припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалося у строк до 30 червня 2017 року усунути вищезазначені порушення містобудівного законодавства шляхом оформлення документів, які надають право на виконання будівельних робіт і лише 29 січня 2018 року, тобто, майже через 7 місяців після закінчення встановленого строку, позивачем було подано до відповідача заяву про реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт, до якої було долучено назване повідомлення.
Відповідно до ч.8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Встановлено, що позивачем надано будівельний паспорт на об'єкт будівництва: «Реконструкція частини житлового будинку з прибудовою габаритними розмірами 2.19x2,66м» № 128, виданий Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради 21 грудня 2017 року, який не було погоджено з співвласником житлового будинку.
Відповідно до п.2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Однак, позивачем разом із пакетом документів не було надано засвідчену у встановленому порядку згоду співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову у відповідності до вимог вищезазначеного Порядку.
Таким чином, суб'єкти містобудування зобов'язані дотримуватися при будівництві вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки. За невиконання або неналежне виконання зазначених вимог, суб'єкти містобудування несуть відповідальність, передбачену законом.
Відтак, відповідачем в ході розгляду справи було доведено, що рішення та дії суб'єкта владних повноважень прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, позивачем у справі не доведено обставин в обґрунтування своїх позовних вимог щодо протиправності постанови відділу державної архітектурно-будівельної інспекції Білоцерівської міської ради Київської області по справі про адміністративне правопорушення № А-2702/2 від 27 лютого 2018 року.
Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку