Ухвала
03 квітня 2019 року
м. Київ
Провадження № 13-14зво19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянувши заяви ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про перегляд за виключними обставинами вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року та ухвали Верховного Суду України від 09 жовтня 2001 року,
Як убачається із заяв, які надійшли та зареєстровані Верховним Судом 02 квітня 2019 року, вироком Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 09 жовтня 2001 року, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , кожного окремо, засуджено до довічного позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого пунктами б, г, є, і статті 93 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК).
Засуджений ОСОБА_18 просить переглянути постановлені щодо нього судові рішення за виключними обставинами, замінити призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, скасувати зазначені судові рішення та закрити кримінальну справу з підстави закінчення строків давності виконання обвинувального вироку, звільнити його від подальшого відбування покарання. ОСОБА_18 посилається на рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Петухов проти України», «Кафкаріс проти Кіпру», «Вінтер та інші проти Об'єднаного Королівства» та «Laszlo Magyarпроти Угорщини» і вважає, що ці рішення є джерелом права у його справі, а тому йому має бути призначено покарання, яке б відповідало міжнародним нормам.
ОСОБА_17 наводить аналогічні вимоги і доводи на користь перегляду зазначених судових рішень в частині, що стосується його засудження.
Перевіривши доводи, наведені у заявах засуджених ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , Велика Палата Верховного Суду вважає, що заяви слід повернути з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 463 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами подаються до Верховного Суду для їх розгляду у складі Великої Палати.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 459 КПК виключною обставиною визнається встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частиною 3 статті 459 цього Кодексу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 461 КПК може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.
Як убачається з заяв засуджених, ЄСПЛ якміжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, постановив рішення щодо інших осіб, а не щодо ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .
Отже, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 не є особами, які мають право подавати заяву про перегляд рішень судів України за виключними обставинами на підставі зазначених ними рішень ЄСПЛ.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 429, частини 3 статті 464 КПК заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 429, 461, 464 КПК, Велика Палата Верховного Суду
Заяви ОСОБА_17 , ОСОБА_18 про перегляд вироку Чернігівського обласного суду від 01 червня 2001 року та ухвали Верховного Суду України від 09 жовтня 2001 за виключними обставинами повернути заявникам разом з усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачОСОБА_1
Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_9
ОСОБА_3 ОСОБА_10
ОСОБА_4 ОСОБА_11
ОСОБА_5 ОСОБА_12
ОСОБА_6 ОСОБА_13
ОСОБА_7 ОСОБА_14
ОСОБА_8 ОСОБА_15
ОСОБА_16