Справа № 237/887/19
Провадження № 2/237/646/19
01.03.19 м. Курахове
Мар'їнський районний суду Донецької області у складі:
головуючого судді - Приходько В.А.
при секретарі - Мережко М.Є.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору міни, а саме будинку, що належав позивачу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, на квартиру, що належала відповідачам та розташована за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір був погоджений між сторонами у листопаді 2018 року та сторони обмінялись правовстановлюючими документами. Позивач вказує, що на теперішній час позбавлена можливості розпорядитися належним їй нерухомим майно. Крім того, позивач вказує, що договір міни нерухомого майна був виконаний сторонами належним чином, і дотепер не виникало ніяких претензій і спорів щодо предмету договору.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачі до підготовчого судового засідання не з'явилися, надали суду заяви, в яких позовні вимоги визнали повністю, та просила справу розглядати за їх відсутності.
У відповідності до ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 3ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що у листопаді 2018 року сторони фактично уклали договір міни, а саме: будинку, що належав позивачу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, на квартиру, що належала відповідачам та розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_3, належав позивачу на підставі свідоцтва про спадщину, завіреного приватним нотаріусом Гвоздь М.І. та внесено до реєстру за № 1142 від 21.12.2015 року.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, належала відповідачам на праві спільної власності в рівних частках на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 14.10.2002 року виданого Курахівською міською радою.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір міни житлом, сторони договору домовилися щодо істотних умов договору, необхідних для договорів даного виду, тому суд приходить до висновку, що між сторонами відбулось повне виконання укладеного між сторонами договору, та даний договір може бути визнаний дійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,224-226 ЦПК України, ч.2 ст.220, ч.1,3,4ст.203 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати дійсним договір міни двокімнатної квартири АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 жовтня 2002 року загальною площею 45,2 м. кв., та житловою 26,3 м. кв., на належне ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом домоволодіння АДРЕСА_3 загальною площею 74,7 м. кв., у тому числі житловою 35,2 м. кв., яке складається із житлового будинку А-1, прибудови а-1, веранди а 1 -1, літньої кухні-гаража Б-1, погріба бп, крильце бк, крильце бк1, сарая В-1,літнього душу Д1, сарая С-1, сарая 3-1, вбиральні У-1, скважини «о», забора №1, ворота №2, ворота №3, паркан №4, замощення «І»., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 45,2 м. кв., та житловою 26,3 м. кв., що належить ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 жовтня 2002 року.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних долях право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 загальною площею 74,7 м. кв., у тому числі житловою 35,2 м. кв., яке складається із житлового будинку А-1, прибудови а-1, веранди а 1-1, літньої кухні-гаража Б-1, погріба бп, крильце бк, крильце бк1, сарая В-1,літнього душу Д1, сарая С-1, сарая З-1, вбиральні У-1, скважини «о», забора №1, ворота №2, ворота №3, паркан №4, замощення «І», яке належить ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.А. Приходько