Ухвала
2 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 185/1930/17 провадження № 51-1464ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначеної ухвали апеляційного суду щодо нього.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання скаржником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, Верховний Суд дійшов такого.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обгрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції можуть бути лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Враховуючи вищенаведене, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неповноти та однобічності судового слідства не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Таким чином, засуджений ОСОБА_4 , посилаючись на незаконність судового рішення, не вказав на конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином не обґрунтував своїх доводів.
Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції, мають узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, якою регламентовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак, касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 не містить вимоги щодо оскаржуваного судового рішення, яка узгоджується з положеннями ст. 436 КПК.
Отже касаційна скарга засудженого не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги, і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу.
Залишення касаційної скарги без руху не перешкоджає відкриттю касаційного провадження за умови усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, якщо скарга надійде у межах строку, визначеного у ст. 426 КПК України, або не пізніше п'ятнадцятиденного строку з дня одержання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року залишити без руху та надати для усунення вищезазначених недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог Верховного Суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3