Справа 524/266/19
Провадження № 2/524/1159/19
01 квітня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого - судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Гладкій К.О.
за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,
15 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 03 червня 201 року надала відповідачу грошові кошти у позику в сумі 7350 доларів США зі строком повернення на першу вимогу, що підтверджується виданою ОСОБА_4 розпискою. Позивач вказує, що у встановлений строк відповідач грошові кошти не повернув. Станом на 14 січня 2019 року розмір заборгованості складає 206 902,50 грн.
Просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики у сумі 206 902, 50 грн. та у повернення сплачених судових витрат.
Ухвалою суду від 19.02.2019 року по справі відкрито спрощене провадження.
Відповідачем ОСОБА_4 подано відзив. Просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 1049 ЦК України позивачем не дотримано тридцяти денний строк обов'язкового досудового порядку врегулювання спору. Стверджує, що у розписці не вказано, яка саме валюта визначена, наголошує, що взяв у борг тайванські долари та готовий сплатити в порядку досудового врегулювання спору.
Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив. Стверджує, що це не перша досудова вимога, починаючи з червня 2018 року неодноразово зверталась в усному порядку, усні вимоги залишились без відповідного реагування тому направлена письмова вимога. Зазначає, що саме долари США позичила ОСОБА_4, накопичень в тайванських доларах не має.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та ї представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 судовому засіданні надав суду пояснення, просить у задоволенні позовних вимог відмовити через їх необґрунтованість. Зазначає, що ОСОБА_4 отримав на ведення спільного бізнесу з ОСОБА_1 тайванські долари та в саме в цій валюті і зобов'язаний повернути, оскільки в борговій розписці не визначений строк повернення коштів, то вважає, що позивачем не дотримано порядок досудового врегулювання спору. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У справі, що розглядається, судом на підставі досліджених доказів, зокрема оригіналу розписки, який наданий позивачем та долучений до матеріалів справи, встановлено, що між сторонами виникло позикове зобов'язання, відповідно до якого відповідачем взято у борг у позивача 7350 доларів США, проте у визначений строк зазначені кошти не повернуто, а відтак вони підлягають стягненню за рішенням суду.
Визначаючись з сумою, яку належить стягнути на користь позивача, суд вважає за необхідне вказати наступне.
На переконання суду, сторонами визначена валюта - долар США.
Так, по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Відповідач відповідно до вимог статті 1051 ЦК України не оспорював договір позики в частині доводів позивача щодо валюти, підтвердив факт написання ним розписки. Доказів на підтвердження ведення спільного бізнесу не надано та не зазначено.
Відповідно до звичаїв ділового обороту, найпоширенішою іноземною валютою на території України для отримання позики є саме долар США, яку мовно прийнято називати долар.
На думку суду, не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що він насправді грошові кошти саме в валюті - долар США не отримував, а отримав в тайванських доларах, оскільки видача саме ОСОБА_4 розписки позивачу є доказом не лише факту укладення договору позики, але й факту передачі грошової суми позичальнику. На підтвердження виникнення указаних правовідносин із відповідачем позивач надала оригінал розписки від 03.06.2017 року, за змістом якої ОСОБА_4 дає цю розписку ОСОБА_5 про те, що отримав від неї грошові кошти у розмірі 7350 доларів, не обумовивши валюту позики як тайванський долар, який у відповідності до постанови Правління НБУ за №34 широко не використовується для валюто обмінних операцій, які зобов'язаний повернути в повному обсязі. Текст розписки засвідчено підписом відповідача.
Щодо порушення обов'язкового досудового врегулювання спору.
Сторонами у розписці не визначено дати повернення боргу. Згідно ч. 2 ст. 1049 ЦК України, оскільки договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом 30 днів від дати пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. В позиці не встановлений строк повернення боргу, як зазначає позивач вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогою, в письмовою вимогою звернулась 18.12. 2018 року.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Станом на 19.02.2019 року, дата винесення ухвали про відкриття провадження, так і 01.04.2019 року, дата розгляду справи зобов'язання не виконано.
Позивач просить стягнути суму боргу саме у гривнях станом на 14 січня 2019 року у розмірі 206 992, 50 грн., щодо вказано суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом..
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Вказана позиція також взаємоузгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду України, висловленою у постанові суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.
Згідно з положеннями ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, а також вимоги ч.1 ст. 13 ЦПК України про розгляд судом справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд дійшов висновку про часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, визначенням розміру боргу в доларах США та стягнення з відповідача на її користь 7350 доларів США в рахунок погашення боргу за договором позики від 03 червня 2017 року.
Судові витрати необхідно розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України з урахуванням ціни позову 206 902, 50 грн., обрахованої станом на день звернення до суду з позовом.
Керуючись ст.ст. 1046, 1048 -1049 ЦК України, ст.ст. 10,12,19,81,141,258-260,280-283 ЦПК України, суд-
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 7350 ( сім тисяч триста п'ятдесят ) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2069,04 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Предоляк