26 березня 2019 рокуСправа № 921/442/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участю секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянув заяву №42 від 28.02.2019 (вх.№4536 від 15.03.2019) про стягнення з відповідача судових витрат у справі №921/442/18:
за позовом: Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант", вул. Нова, 1, м. Здолбунів, Рівненська обл., 35705
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ворони Олега Васильовича, АДРЕСА_1
про стягнення з фізичної особи-підприємця Ворони Олега Васильовича заборгованості у сумі 27 442 грн. 44 коп., з яких : 25 112 грн 17 коп. основного боргу, 1657 грн 40 коп. - інфляційні нарахування, 672 грн 87 коп. - 3% річних
За участю представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився.
1.Судові процедури.
1.1. Повідомлення учасників про справу.
Сторони, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви належним чином у встановленому законом порядку.
1.2. Суть справи.
Позивач - Мале підприємство з обмеженою відповідальністю "Квант" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою Вих.№190 від 17.10.2018 (вх.№564 від 29.10.2018) до відповідача - Фізичної особи-підприємця Ворони Олега Васильовича, у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 27 442 грн 44 коп., з яких : 25 112 грн 17 коп. основний борг, 1657 грн 40 коп. - інфляційні нарахування, 672 грн 87 коп. - 3% річних.
18 лютого 2019 року рішенням Господарського суду Тернопільської області позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ворони Олега Васильовича ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант" (вул. Нова, 1, м. Здолбунів, Рівненська область, ідентифікаційний код 13991920) - 25 112 грн 17 коп. основного боргу, 1657 грн 40 коп. інфляційних нарахувань, 672 грн 87 коп. - 3% річних.
При цьому, питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат, понесених у зв'язку із оплатою позивачем 1762 грн (згідно платіжного доручення №3174 від 23 жовтня 2018 року) за подання до суду позовної заяви №190 від 17.10.2018 та 5 422 грн 97 коп. інших судових витрат Господарським судом Тернопільської області не вирішено.
Мале підприємство з обмеженою відповідальністю "Квант" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою Вих.№42 від 28.02.2019 (вх.№4536 від 15.03.2019) про ухвалення додаткового рішення у справі №921/442/18 щодо стягнення з фізичної особи - підприємця Ворони Олега Васильовича на користь Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант" судових витрат у розмірі 7 184,97 грн.
1.3. Прийняття заяви та призначення її розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою від 19.03.2019 суд призначив судове засідання по розгляду заяви Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант" №42 від 28.02.2019 (вх. №4536 від 15.03.2019) про стягнення з відповідача судових витрат 7184,97 грн у справі №921/442/18, на 26 березня 2019 року о 15 год. 00 хв.
2. Аргументи сторін.
2.1. Правова позиція заявника (позивача у справі).
В обґрунтування заяви №42 від 28.02.2019 (вх. №4536 від 15.03.2019) про ухвалення додаткового рішення щодо 7 184 грн 97 коп. судових витрат, заявник - МПОВ "Квант" посилається на те, що Малим підприємством з обмеженою відповідальністю "Квант" при зверненні до суду із позовною заявою та при подальшому її розгляді понесено судові витрати в розмірі 7 184,97 грн, питання щодо яких при ухваленні рішення від 18.02.2019 судом не розглянуто.
А тому, Позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №921/442/18 про стягнення з фізичної особи - підприємця Ворони Олега Васильовича в користь Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант" судових витрат у розмірі 7 184,97 грн.
Заявник (позивач у справі) участі повноважного представника у судовому засіданні 26.03.2019 не забезпечив, проте надав клопотання від 21.03.2019 (вх.№5288 від 26.03.2019) в якому через неможливість забезпечити присутність представника Позивача у судовому засіданні 26.03.2019, просить суд, у порядку частини 3 статті 196 ГПК України, розглянути заяву про стягнення судових витрат за наявними в матеріалах справи документами.
2.2. Правова позиція відповідача (боржника у справі).
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, будь-яких клопотань чи заяв суду не надав.
3. Норми права, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення.
Приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частини 4 статті 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.
Отже, якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він, на підставі статті 244 ГПК, має право прийняти додаткове рішення зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Відповідно до приписів частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
4. Висновок суду.
4.1. Щодо судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи Малим підприємством з обмеженою відповідальністю "Квант", було сплачено 1762 грн судового збору за подання позовної заяви виходячи із розміру заявлених позовних вимог в сумі 27 442,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.10.2018 №3174.
За результатами вирішення спору суд рішенням від 18 лютого 2019 року задовольнив позов повністю і прийшов до висновку, що дії відповідача по ухиленню від проведення оплати за отриманий товар є порушенням взятих ним зобов'язань. А тому, суд вважає за необхідне, скористатись своїм правом, визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір в розмірі 1762,00 грн повністю на відповідача у справі, так як вважає, що спір у справі виник з його вини внаслідок невиконання ним своєчасно взятих на себе зобов'язань по оплаті за поставлений йому товар.
4.2. Щодо інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у розмірі 5 422, 97 грн.
Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (стаття 237 Цивільного кодексу України).
Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися також на акті органу юридичної особи.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Згідно із статтею 245 Цивільного кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Як слідує із довіреності б/н від 12.11.2018, Мале підприємство з обмеженою відповідальністю "Квант" уповноважило ОСОБА_2 здійснювати представництво інтересів підприємства у всіх судах України, тощо, з усіма правами відповідно до законодавства України.
До матеріалів справи долучені Посвідчення про відрядження видані ОСОБА_2 для участі у судовому засіданні, та Посвідчення про відрядження видані водієві - ОСОБА_3 із поміткою "для доставки працівника".
В якості підтвердження понесення інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи Позивачем надано розрахунок вартості участі представника Позивача у судовому засіданні, який складається із : добових, середньоденної заробітної плати (22%), та єдиного соціального внеску нарахованого на середньоденну заробітну плату в розмірі, що в підсумку складає 1 732 грн 22 коп., а також до інших судових витрат представником включено транспортні витрати Позивача в розмірі 3 690 грн 75 коп.
Таким чином із врахуванням долучених доказів, представник Позивача у поданій заяві просить суд вирішити питання щодо стягнення з відповідача інших судових витрат, які в загальному розмірі склали 5 422 грн 97 коп.
При цьому, як встановлено судом, зазначені судові витрати понесені позивачем, у тому числі, у зв'язку з участю його представників у судовому процесі у 2018 році, що узгоджується з нормами чинного законодавства щодо представництва з 2019 року у суді першої інстанції виключно адвокатом. Адже, згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Згідно із нормами ГПК України розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за правилами частини 4 статті 129 ГПК України, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Надавши оцінку доказам, поданим на підтвердження понесених Позивачем судових витрат в розмірі 1762 грн судового збору та 5 422 грн 97 коп. інших судових витрат, суд дійшов висновку, що у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 7 184 грн 97 коп., підлягають до стягнення з Відповідача в користь Позивача - Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант".
Відповідно до частини 5 статті 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244, 253, 254, з 256 по 259 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Покласти судові витрати у розмірі 7 184 грн 97 коп. на Фізичну особу-підприємця Ворону Олега Васильовича.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ворони Олега Васильовича на користь Малого підприємства з обмеженою відповідальністю "Квант" судові витрати у розмірі 7 184 грн 97 коп.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Позивач (стягувач) - Мале підприємство з обмеженою відповідальністю "Квант", вул. Нова, 1, м. Здолбунів, Рівненська обл., 35705 (код ЄДРПОУ 13991920).
Відповідач (боржник) - Фізична особа-підприємець Ворона Олег Васильович, АДРЕСА_1, (код ІПН НОМЕР_1).
4. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду в порядку статті з 256 по 259 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію повного додаткового рішення надіслати учасникам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне додаткове рішення, із врахуванням відрядження судді Гевка В.Л. в м.Київ (28-29.03) та вихідних днів виготовлено та підписано протягом семи робочих днів з дня складення скороченої (вступної та резолютивної) частин додаткового рішення - 08.04.2019.
Суддя В.Л. Гевко